Реферат: Лапароскопічні методи хірургічного лікування захворювань товстої кишки

2) Діаметр пухлини менш 2 см та дiаметр пухлини чи інфільтрату більш 6 см (2 випадки). Через великі розміри патологічного утворення різко погіршувався огляд. Введення руки дозволяло зменшити негативні моменти двомірного зображення на моніторі за рахунок кращої тракції тканин, швидкого переміщення патологічного субстрату для здійснення мобілізації товстої кишки. При розмiрах пухлини товстої кишки менше 2 см не вдавалося за даними iнструментальної пальпацiї визначити її локалiзацiю, але ж за допомогою руки хiрурга це було здiйснено.

3) Хронiчна непрохідність товстої кишки (2 випадки). Роздуті петлі кишечника різко погіршували огляд, більш щільно, чим звичайно, заповнюючи обсяг черевної порожнини, а інструментальна тракція в обох випадках виявилася неефективною.

4) Необхідність виконання метастазектомії з печінки у хворих на рак товстої кишки (стадія D за Дюксом, 2 випадки). Маніпуляції лапароскопічними інструментами небезпечні через можливість кровотечі з паренхіми печінки і незручні через обмеження при розташуванні троакарів. Введення руки хірурга дозволило за рахунок тактильного контакту з ділянкою паренхіми, що висікається, швидко видалити поверхневі вузли.

5) Невдачі при мобілізації магістральних судин, а також при мобілізації сегменту товстої кишки, що видаляється (2 випадки). Мобілізацію вдалося виконати за рахунок поліпшення відеоогляду за допомогою мануальної тракції органів, а також за рахунок пальпації органів і тканин, що підлягають дисекції.

6) Складнощі оцінки меж адекватної лімфодисекції у хворих на рак товстої кишки (2 випадки). Візуалізація лімфовузлів брижі товстої кишки в умовах хронiчної непрохідності тонкої i товстої кишки та ожиріння виявилася нездійсненною. У цих ситуаціях пальпація усувала описані недоліки.

7) Щільний інфільтрат сусідніх органів при пухлинному або запальному процесах (2 випадки).

Нами проведено також порівняльний аналіз результатів 41 операції в групі стандартних лапароскопічних операцій і 32 операцій у групі мануально асистованих, задачами якого було: 1) виявити, чи відповідає мануально асистована резекція товстої кишки канонам лапароскопії; 2) визначити місце стандартних лапароскопічних та мануально асистованих лапароскопiчних резекцій в хірургії товстої кишки.

Час операцій за методами мануально асистованих резекцій склав, в середньому 139,7 ± 26,6 хвилин, за стандартними лапароскопічними методами 150,4 ± 26,5 хвилин (p>0,05), тобто рiзниця статистично недостовiрна. Довжина розрізу передньої черевної стінки в обох групах розрізнялася недостовірно, і складала 5,7 ± 2,3 см і 6,3 ± 1,7 см, відповідно. Підтравлювання газу з черевної порожнини при лапароскопічних втручаннях відзначено в 1 випадку (2,4%), при мануально асистованих операціях – у 3 випадках (9,4%), але в жодному випадку використання системи “Шлюз ЛМ-1” цієї проблеми не було. Середня крововтрата та критерії післяопераційного періоду після застосування мануально асистованих резекцій в порівнянні з результатами стандартних лапароскопічних операцій були також без достовірних розбіжностей. Статистично достовірної різниці середньої кількості лімфовузлів у макропрепаратах в обох групах не виявлено – 6,9±2,2 (від 4 до 13) при стандартних резекцiях проти 7,2±2,8 (від 5 до 11) при мануально асистованих резекціях. Зазначене відноситься і до відстані проксимальної і дистальної меж резекції кишки від країв пухлини, середні показники яких були 9,5 ± 3,2 см і 7,8 ± 3,5 см для мануально асистованих резекцій проти 10,9 ± 3,7 см і 8,1 ± 3,1 см для групи лапароскопічних операцій.

У групі мануально асистованих операцій середній діаметр пухлини склав 7,7 ± 1,5 см, що в 1,8 рази більше аналогічного параметра при лапароскопічних резекціях - 4,2 ± 1,4 см. Це пов'язано з тим, що при діаметрі пухлини більше 6 см ми змушені були перетворювати інструментальну лапароскопічну резекцію в мануально асистовану.

Ускладнення після виконання мануально асистованих та стандартних лапароскопічних резекцій виникли у 4 (12,5%) і 5 (12,2%) пацієнтів (p>0,05). Порівняння віддалених результатів у групах стандартних лапароскопічних та мануально асистованих резекцій свідчить про деякі переваги другої методики. У жодному випадку в обох групах не було післяопераційних гриж, рецидивів пухлинного процесу в зоні анастомозу. Недостовірна різниця показників розвитку хронічної спайкової хвороби – у 1 хворого (3,1%) в групі мануально асистованих операцій й у жодного - у групі стандартних лапароскопічних резекцій. Однак, у групі стандартних лапароскопічних операцій у 1 хворого (4,7%) мали місце рецидиви пухлинного процесу в зоні рубця після мінірозрізу, а в групі мануально асистованих лапароскопiчних резекцій таких випадків не було, тому що мінілапаротомна рана захищена від імплантації пухлинних клітин тканиною шлюзу пневмосистеми.

Таким чином, за підсумками порівняльного аналізу втручань у групах стандартних та мануально асистованих операцiй доведено, що мануально асистована резекція товстої кишки зберігає основну перевагу лапароскопічних резекцій – низьку травматичність втручань.

Визначено наступні переваги мануально асистованих лапароскопічних втручань: розширення можливостей двомірного огляду операційного поля на моніторі; поліпшення тракції тканин при спайковому процесі, явищах хронiчної непрохідності тонкої та товстої кишки, щільних інфільтратах, ожирінні, параколярних інфільтратах великих розмірів; розширення можливостей даних інструментальної пальпації патолог