Реферат: Легені землі. Проблеми збереження лісів

У процесі еволюції суспільства мінялися характер і масштаби впливу людини на ліс, як і на природу в цілому. Учені думають, що вже на стадії збирання, полювання й рибальства відбулася перша екологічна криза антропогенного походження. Рівнинні ліси Європи стали скорочуватися в результаті вирубки й застосування вогню. Значно більші впливи на ліс виявилися на стадії скотарства й землеробства в розвитку людського суспільства. За підрахунками, займана площа лісами за історичний період скоротилося в 2 рази. Деякі ліси піддавалися особливо сильному впливу: уже зведено 40-50% первісної площі змішаних й широколистяних лісів, 85-90% - мусонних, 70-80% - середземноморських сухих.

На великій Китайській й Індо-Гангскій рівнинах залишилося менше 5% лісів. Темпи рубання лісів не сповільнюються: щорічно їхня площа скорочується на 200 тис. км² . Особливу тривогу викликає стан тропічних лісів, образно висловлюючись "легенів" нашої планети, які вирубуються зі швидкістю 15-20 га за хвилину (це питання більш докладно буде розглянуто далі).

Знижується лісистість територій. Вибірковість вирубок позначається на породному складі лісу. У наших лісах це призводить до зниження частки хвойних порід.

Найстрашніший ворог лісу - вогонь. Пожежу порівнюють із ерозією ґрунту, і це правильно. Ерозія - бич землеробства, пожежа - бич лісів. В 90-х роках ХХ сторіччя на території Росії щорічно виникало до 30 тис. пожеж, що охоплюють 2 і більше млн. га.

Великий збиток лісовим ресурсам наносить перезволоження ґрунту, підтоплення в результаті будівництва ГЕС (особливо на рівнинній місцевості), водоймищ, шосейних доріг, залізниць і т.д. Загибель лісів із цих причин можна спостерігати практично скрізь. Промислові підприємства, викидаючи в атмосферу, воду, ґрунт різні хімічні сполуки, викликають пригнічення й загибель дерев, чагарників.

Значний збиток лісам, рослинності лугів і пасовищ наносить підвищений вміст у повітрі свинцю, особливо поблизу великих автомагістралей з інтенсивним автомобільним рухом, що приводить до нагромадження його в тканинах і як наслідок викликає пригнічення, а нерідко загибель. Шкідливим для лісової рослинності є пил цементних заводів, вапняку і кремнієвих порід. Від їхньої дії забиваються продихи, руйнується хлорофіл, а на поверхні утвориться кірка.

Серед причин загибелі лісів варто назвати шкідників і хвороби. Площа вогнищ дії шкідливих комах у лісах Росії щорічно досягає 2-3 млн. га. В 1991 році зросли з 4,2 до 61,4 тис. га вогнища особливо небезпечного шкідника тайгових лісів - сибірського шовкопряда.

Одне із тривожних явищ останніх років - усихання лісів: новий вид руйнування. Початок захворювання лісу, як правило, пов'язують із пригнічуючими діями промислового забруднення навколишнього середовища: кислотні дощі, токсичні речовини, що втримуються у повітрі, а також вплив кліматичних факторів або навіть мікрохвиль, електричними струмами високої напруги й радіоактивністю. На ослаблених деревах значно збільшується кількість комах-паразитів, хвороба підсилюється, хворих дерев стає більше. Зростає небезпека лісових пожеж, частішають вітроповали у лісі, погіршується якість деревини. Екосистема починає деградувати й зрештою гине. Більші масштаби й високі темпи порушення лісів, розмаїтість причин, що спричиняють його, утруднює проведення конкретних лісоохоронних заходів.

До постійних причин деградації лісів відносять і пошкодження дикими тваринами, випас худоби, особливо ВРХ.

3. Ліс і туризм

З давніх часів ліс завжди приваблював до себе велику кількість мисливців збирачів ягід і грибів і просто бажаючих відпочити. З розвитком у нашій країні масового туризму кількість відвідувачів лісу, настільки зросло, що перетворилося у фактор, якого не можна не враховувати при охороні лісу. Мільйони людей у літню пору, особливо в суботи й неділі, виїжджають в приміські ліси, щоб провести свої вихідні дні або відпустку на лоні природи. Тисячі туристів роблять походи по однаковим маршрутах. В приміських лісах нерідко можна зустріти цілі наметові містечка з численним населенням. Відвідувачі лісу вносять великі зміни в його життя. Для установки наметів рубають, знімають, ламають і гублять молоду поросль. Молоді дерева гинуть не тільки під кострищами, але й під сокирами, а то й просто під ногами численних відвідувачів. Ліси, часто відвідувані туристами, настільки засмічуються консервними банками, пляшками, ганчірками, папером і т.д., несуть сліди більших і малих ран, що це негативно позначається на природному лісовідновленні. Несуть і везуть букети квітів, гілки зелені, дерев, чагарників. Запитується, що ж буде, якщо кожний зірве тільки по одній гілці, одній квітці? І не випадково після ряду років браконьєрського відношення до природи у наших, особливо приміських, лісах не стало багатьох колись удосталь зростаючих рослин, чагарників і дерев. Навесні десятки тисяч городян прямують у ліси за черемшиною, бузком. Не задовольняються скромними букетами. Оберемки, віники, найчастіше на дахах автомобілів. Як отут не позаздрити тонкому смаку японців, які вважають, що букет зіпсований, якщо у ньому більше трьох квіток. Не останнє місце в завдання збитків займає звичай прикрашання новорічних ялинок. Якщо вважати, що одна святкова ялинка доводиться на 10-15 жителів, то стає ясно кожному, що, приміром, великому місту ця затишна традиція обходиться щорічно в кілька десятків, а то й сотень тисяч молодих дерев. Особливо страждають малолісні райони.

Присутність навіть однієї людини не проходить для лісу безслідно. Збір грибів, квітів і ягід підриває самооновлення ряду видів рослин. Багаття на 5-7 років повністю виводить із ладу клаптик землі, на якому воно було розкладене. Шум відлякує різних птахів і ссавців, заважає їм нормально ростити потомство. Обламування гілок, карбу на стовбурах й інші механічні пошкодження дерев сприяють зараженню їх комахами-шкідниками.

Треба ще раз нагадати: ліс - наш друг, безкорисливий і могутній. Але він, немов людина, у якого відкрита навстіж душа, вимагає й уваги, і турботи від недбайливого, бездумного до нього ставлення. Життя без лісу немислиме, і ми усі відповідаємо за його благополуччя, відповідаємо сьогодні, відповідаємо завжди.

Рекреаційні навантаження підрозділяються на безпечні, що включають як низькі, так і гранично допустимі навантаження, небезпечні і критичні, і катастрофічні. Безпечним можна вважати навантаження, при якому у природному комплексі не відбувається незворотних змін. Вплив таких навантажень призводить природний комплекс до II або III стадії дигресії. Навантаження, що відповідає II стадії, умовно називають "низьким", тому що природний комплекс здатний витримати більше навантаження, не втрачаючи при цьому відновної сили.

Гранично припустиме рекреаційне навантаження призводить природний комплекс до III стадії дигресії. Якщо природний комплекс переходить із III в IV стадію дигресії, тобто "переступає" границю стійкості, рекреаційні навантаження вважаються небезпечними. Критичні навантаження відповідають IV стадії дигресії фітоценозу. Катастрофічні навантаження приводять природний комплекс до V стадії дигресії, при якій порушуються зв'язки, як між природними компонентами, так і між їхніми складовими частинами.

Різні типи природних комплексів, що володіють різною структурою й характером взаємозв'язків між морфологічними одиницями, по-різному реагують на будь-які зовнішні впливи, у тому числі й на рекреаційні навантаження. Тому навантаження безпечне для одного типу природного комплексу, може стати небезпечним або навіть критичним для іншого типу.

Основне завдання ведення лісового господарства у зелених зонах - збереження й поліпшення оздоровчих і захисних властивостей лісів, і створення сприятливих рекреаційних умов для масового відпочинку населення. Передбачаються роботи з організації території, будівництва під’їзних колій, прокладці перехідних стежок й туристських маршрутів, пристрою водойм, місць відпочинку, спортивних майданчиків, стоянок для автомашин й ін. Споруджуються мотелі, наметові табори, регламентується відвідуваність. Установлюються граничні норми навантажень, правила поведінки населення в лісі й відповідальність за їхнє порушення.

4. Лісові ресурси

Для раціонального використання всі ліси поділяються на три групи.

Перша група. Ліси, що мають водоохоронне й ґрунтозахисне значення, зелені зони курортів, міст й інших населених пунктів, заповідні ліси, захисні смуги уздовж рік, шосейних доріг і залізниць, пам'ятники природи й деякі інші.

Друга група. Насадження малолісистої зони, розташовані в основному в центральних і західних районах країни, що мають захисне й обмежене експлуатаційне значення.

Третя група. Експлуатаційні ліси багатолісних зон країни.

Ліси першої групи не використовуються, у них проводяться тільки вирубування в санітарних цілях, омолодження, догляду, освітлення й т.д. У другій групі режим вирубування обмежений, використання у розмірі приросту лісу. Ліси третьої групи мають промисловий режим вирубування. Вони є основною базою заготівлі деревини. Крім господарської кваліфікації, ліси розрізняють і за їх призначенням й профілем - промислові, водоохоронні, полезахисні, курортні, пришляхові й т.д.

5. Знищення лісів

5.1 Стан лісів у світі

Стан лісів у світі не можна визнати благополучним. Ліси інтенсивно вирубуються і далеко не завжди відновлюються. Щорічний обсяг вирубок складає більше 4,5 млрд. м³ . Особливо тривожить світову громадськість проблема лісів тропічної й субтропічної зон, де вирубується більше половини світового обсягу річної лісосіки. Уже деградувало 160 млн. га тропічних лісів, а з вирубаних щорічно 11 млн. га відновлюється плантаціями лише десята частина.Тропічні ліси покриваючі 7% земної поверхні в районах, близьких до екватору, нерідко йменуються легенями нашої планети. Їхня роль у збагаченні атмосфери киснем і поглинанні вуглекислого газу винятково велика.Тропічні ліси - це місце перебування 3 - 4 млн. видів живих організмів. Тут живе 80% видів комах, зростає відомих видів рослин. Ці ліси поставляють запасів кисню. По даним ФАО, вони знищуються зі швидкістю 100 тис. км² за рік. 33% площі тропічних лісів перебувають у Бразилії, по 10% - у Заїрі й Індонезії. Унікальні тропічні ліси Амазонки (7 млн. км² ), які охоплюють 8 держав: Болівію, Бразилію, Венесуелу, Колумбію, Перу, Еквадор, Гайану й Суринам. Амазонія - це неповторний куточок землі. Іншого такого в природі просто немає. Чим він незвичайний? Це найбільша у світі низовина, із найбагатоводнішою рікою, найбільшим масивом тропічного лісу. Його флора нараховує до 4000 видів дерев, коли у всій Європі їх усього 200. Тільки мала частина амазонських рослин досліджена. Багато з них могли стати основою для нових ліків і сільськогосподарських культур. Але нещадна сокира й вогонь загрожують позбавити нас усіх цих багатств.Амазонія впливає на клімат планети. Це дуже важлива, велика частина складного й добре налагодженого природою механізму – біосфери Землі. Якщо його нормальна робота порушиться, це призведе до серйозних наслідків, боляче вдарить по всім нам, де б ми не жили.Особливе занепокоєння викликають пожежі в Амазонії. Адже при цьому виділяється вуглекислий газ. Космонавти свідчать: ліс в Амазонії на величезних площах затягнутий сизим серпанком. Його палять, щоб очистити ще одну ділянку землі під плантації. Середнє число дрібних пожеж доходить в окремі місяці до 8 тис. У певний момент весь ліс у Південній Америці може зрештою спалахнути одним гігантським багаттям через численні підпали. Право вирішувати долю тропічних лісів цілком належить амазонським країнам. В 1989 р. 8 південноамериканських держав - членів Амазонського пакту прийняли "Амазонську декларацію". Вона закликає до захисту екологічного й культурного надбання амазонських регіонів, раціональному підходу до завдань їх соціально-економічного розвитку, повазі прав проживаючих там індійських племен й народностей.Неблагополучне становище з лісами й на Європейському континенті. На перший план тут виходять проблеми забруднення атмосфери промисловими викидами, які вже почали носити континентальний характер. Ними уражено 30% лісів Австрії, 50% лісів ФРН, а також ліси Чехословаччини, Польщі. Поряд з чутливими до забруднення ялиною, сосною, ялицею, стали ушкоджуватися такі відносно стійкі породи, як бук і дуб. Ліси Скандинавських країн сильно постраждали від кислотних дощів, що утворюються при розчиненні двоокису сірки, що викидає в атмосферу промисловість інших європейських країн.Аналогічні явища відзначені у Канадських лісах які страждають від забруднень, перенесених з США.

5.2 Загибель тропічних лісів

Руйнуються практично всі типи місцеперебувань, однак гостріше всього ця проблема стоїть у вологих тропічних лісах. Щорічно тут вирубується або піддається яким-небудь іншим впливам ліси на площі, рівній приблизно території всієї Великобританії. При збереженні існуючих темпів руйнування цих лісів через 20-30 років від них практично нічого не залишиться. Тим часом, по підрахунках фахівців, дві третини з 5-10 млн. видів живих організмів, які населяють нашу планету, виявлені в тропічних лісах.Найчастіше як основну причину загибелі більшої частини тропічних лісів називають надмірний ріст чисельності населення. Ця остання обставина у країнах, що розвиваються, веде до збільшення заготівлі дров для опалення жител і розширенню площ для підсічного землеробства, яке практикується місцевими жителями.Деякі експерти вважають, що обвинувачення спрямовані не за адресою, тому що, на їхню думку, з підсічним способом обробки землі пов'язане знищення лише 10-20% лісів. Значно більша частина тропічних лісів знищується через широкомасштабний розвиток скотарства й будівництва військових доріг у Бразилії, а також в результаті росту потреби в деревині тропічних дерев, що вивозиться із Бразилії, Африки й Південно-Східної Азії.