Реферат: Лексико-тематична група соматичної лексики в українській мові

ПЛАН

1. Загальній огляд соматичної лексики та її роль у пізнанні картини світу.

2. Лексико-семантичні групи та розрядисоматизмів.

3. Місце лексико-семантичної групи соматизмів у фразеології.

1. Загальній огля д соматичн ої лексики та її роль у пізна н ні кар т ини світу.

Соматична лексика – одна з найбільш стародавніх універсальних лексичних груп і один з самих актуальних об'єктів дослідження в порівняно-історичних, структурно-порівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних лінгвістів, що виділяють цей пласт лексики зазвичай першим в лексико-тематичній системі будь-якої мови [Ю.Ю. Аваліані, Д.А.Базарова, А.Ф.Богданова, Р.М.Вайнтрауб, Ф.О.Вакк, В.Г.Гак, Ю.А.Долгополов, А.В.Дибо, В.А.Плунгян, В.Н.Суєтенко, Е.М.Сендровец, Ю.С.Степанов, А.В.Кунін, Н.М.Шанський та ін.].

Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктом, і слова, що позначають частини тіла людини, так само древні, як і сама людська свідомість.

За допомогою цих «інструментів» пізнання чоловік почав орієнтуватися в просторі і в часі, виражаючи своє відношення до світу. Еталоном просторової орієнтації людини є анатомічна орієнтація його тіла: передня частина – та, де розташовані його органи чуття, органи зору, задня сторона – сторона спини, що відображає структурний асиметризм людського.

Вперше в лінгвістичний ужиток термін «соматичний» був введений у фіно-угроведенні Ф. Вакком, який, розглядаючи фразеологізми естонської мови з назвами частин людського тіла, назвав їх соматичними. Він зробив висновок про те, що вони є з якнайдавніших пластів фразеології і складають найбільш споживану частину фразеологізмів естонської мови.

Терміни «соматизм», «соматичний» має різні тлумачення. Згідно широкому тлумаченню, соматизми, соматичний [від грецького soma (somatos) – тіло], - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм – це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини (Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров), тобто термін, що охоплює всі форми однієї з невербальних мов - соматичної мови, що включає жести, міміку, пози, вирази осіб і різноманітні симптоми душевних рухів і станів.

Термін «соматичний» використовується в біології і медицині в значенні «пов'язаний з тілом людини, тілесний» і протиставляється поняттю «психічний». У мовознавстві він починає активно застосовуватися з другої половини 20-го століття в дослідженнях, що відображають в своїй семантиці все те, що відноситься до сфери тілесності.

Автори робіт по культурології і соціолінгвістиці (М. М. Бахтін, І. З. Кон, М. Фуко і ін.) відзначають ті історичні зміни, які відбувалися в свідомості людей і в суспільстві по відношенню до ціннісної сторони сфери тілесності: від відкритого визнання культу краси людського тіла в античну епоху, через табуювання тілесності в період раннього середньовіччя, вироблення нового суперечливого канону тілесності в епоху Відродження, посилювання тілесної дисципліни в період зародження капіталізму, що досяг піку у вікторианську епоху, до реабілітації людського тіла і зняття існуючих заборон на прояви тілесності в сучасній культурі. Дискурсивні практики, що знайшли віддзеркалення в створених в різні історичні епохи текстах, красномовно свідчать про еволюцію поглядів на тілесність.

У даній роботі під соматизмами розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності.

Назви частин тіла – якнайдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з функціонально-плотськими сторонами людського буття і відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних співтовариств. Така лексика називається соматичною, тобто позначає частини тіла людини і прояву його організму, і є однією з цікавих лексико-семантичних груп. Ця група відноситься до основного словарного фонду, який складався протягом багатьох тисячоліть і який відображає не тільки знання носіїв мови про навколишній світ, але і їх уявлення про себе і про свій організм.

Група соматизмів, як один із самих архаїчних і стійких до змін компонентів лексичної системи, завжди використовувалася і використовується при вирішенні багатьох важливих проблем історії мови, зокрема для встановлення спорідненості мов.

Ця лексико-семантична група найнаочніше демонструє процес утворення вторинних значень, семантичний зміст яких зв'язаний з людською діяльністю.

Тема людського чинника в мові останнім часом набуває великої актуальності, що свідчить про важливе методологічне зрушення, що намітилося в сучасному мовознавстві. Антропоцентрична парадигма, що припускає звернення до аналізу семантичних і понятійних категорій егоцентричної спрямованості, набуває, таким чином, домінуючого значення в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Лексико-семантичне поле «частини тіла» відноситься до такої категорії егоцентричної спрямованості і включає безліч концептів, що синтезуються за допомогою ментально-когнітивних операцій носіїв мови.

2. Лексико-семантичні груп и та розря ди соматиз мів.

В дисертаційному дослідженні А.М.Кочеваткіна, яке присвячене лінгво-географічному аналізу соматичної лексики у діалектах ерзянської мови вся соматична лексика залежно від характеру об'єкту номінації вся соматична лексика розподілена по наступних групах та розрядах.

I. Сомонімічна лексика . Сомонімія є найкрупнішим розділом соматичної лексики багатьох мов. Вона служить для позначення частин і областей людського тіла. Вся сукупність сомонімічної лексики залежно від приналежності до відповідної сфери об'єктів, що позначаються, розподіляється таким чином:

1. Назви, що є загальносистемними позначеннями: лексеми, що позначають тіло людини.

2. Назви голови і її частин.

3. Назви шиї і тулуба людини.

4. Назви верхніх кінцівок.

5. Назви нижніх кінцівок.

II. Остеонімічна лексика . Остеонімічна лексика служить для номінації кісток людського тіла і їх з'єднань. Залежно від приналежності до відповідної сфери об'єктів, що позначаються, її можна розподілити таким чином:

1. Назви кісткової системи людського організму в цілому.

2. Назви кісток голови.

3. Назви кісток тулуба.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--