Реферат: Лекції з криміналістики 2

Реконструкція .,_м ійснюється слідчим у ході слідчої дії або фа­хівцем при провадженні судової експертизи. Тому реконструк­ція тут виступає як прийом слідчої дії і може являти собою метод наукового дослідження, наприклад, відновлення особи по черепу (М.М. Герасимов).

Таким чином, реконструкція — це прийом наукового і прак­тичного дослідження, що являє собою натурне відтворення об'­єктів, які раніше існували, та їх систем за матеріальними і іде­альними відображеннями.

2.5. Тактичні прийоми проведення слідчого експерименту та управління ним

У тактиці організації, проведення слідчої дії та управління нею реалізуються її принципи, що визначають прийоми і засоби діяль­ності як предметно-перетворюючої сутності. Слідчий експеримент

у цьому плані являє одну з найбільш програмованих дій, обмеже­них тактико-організаційними і управлінськими началами.

Нагадаємо їх ще раз: 1) проведення експерименту в обстановці (умовах), максимально наближеної до тієї, в якій відбувався факт, що перевіряється; 2) використання в ході дослідів тих самих або таких самих об'єктів; 3) програмування дослідних дій і суворе до­тримання послідовності їх виконання; 5) проведення дослідних дій у декілька етапів.

Тактично найбільш складним є експеримент по перевірці мож­ливості сприймати людиною подію органолептично. Частіше за все експериментальне перевіряються можливості сприймати за допо­могою зору і слуху (бачити — не бачити, чути — не чути). Допус­тимо проводити експерименти по перевірці сприйняття інформації й іншими органами чуттів, наприклад, нюхом — того або іншого виду запаху, дотиком — температури і структури поверхні тіла і т. под.

Особливістю експериментів по встановленню фактів на види­мість або чутність є розосередження джерела інформації та особи, що сприймає її. Як правило, між джерелом інформації, наприклад, людиною, яка закликає про допомогу голосом, знаходиться якась перешкода — стіна, велика відстань, ліс і т. ін. Сприймаючий цю інформацію, як правило, не бачить джерело звука або бачить, але з якихось об'єктивних причин (шум вулиці, транспорту, вітру, пра­цюючих машин) практично не може чути, але стверджує, що в кон­кретних умовах він чув. При підготовці до експерименту така осо­ба підлягає лікарському освідуванню.

Експеримент проводиться на тому ж місці, обирається час доби, коли метеорологічні та інші впливаючі на чутність умови будуть приблизно такими ж. Розслідуючи вбивство на дачі, розташованої на березі моря, слідчому необхідно було визначити точний час вбив­ства. Він знайшов свідків — двох жінок, які у цей день вранці пра­цювали на виноградниках і чули крики про допомогу, що долітали до них із дачі. Дача знаходилася на схилі берегу, на відстані близь­ко 2 км. Між виноградниками і дачею був фруктовий сад. Слідчий двічі проводив експеримент у новий час доби, але результат був негативним. Ознайомившись з результатами експерименту, проку­рор порадив слідчому звернутися в метеослужбу. Фахівець-метео-ролог порадив провести експеримент рано вранці, оскільки в цей час вітер дує з моря і чутність поліпшується. Проведення експери­менту вранці і ввечері показало, що вранці крики і навіть голосна мова чутні на винограднику, а в інший час доби не чутні. Таким чином, додержання всіх умов експерименту забезпечує вірогідність його результатів.

Готувати такий експеримент і управляти ним складно. Існують тактичні рекомендації, назвемо деякі з них.

1. Кількість учасників має бути значною, обов'язково повинні бути помічники слідчого і статисти для виконання дослідних дій.

2. Всі учасники експерименту діляться на дві групи: одна зна­ходиться на місці джерела інформації, а друга — на місці сприйма­ючого суб'єкта. У цьому разі понятих повинно бути не менше чо­тирьох, вони попарно беруть участь при провадженні дослідних дій у кожному місці знаходження учасників експерименту.

3. Групи забезпечуються засобами радіо- або провідного зв'яз­ку, фіксації результатів експерименту, встановлюються сигнали початку і закінчення дослідних дій. Керує слідчим експериментом слідчий. Фіксація результатів експерименту здійснюється одночас­но в двох місцях після закінчення кожної дослідної дії. Зрозуміло, такий слідчий експеримент має бути ретельно спланований.

4. Досліди обов'язково повторюються в трансформованих умо­вах, наприклад, змінюються гучність голосу і зміст тексту. Спочат­ку фрази вимовляються тихим, потім середнім і гучним голосом, іноді відтворюються крики, наприклад: «Караул! Допоможіть! Ря­туйте!» Змінюється відстань між джерелом інформації і сприйма­ючою особою, вводяться перешкоди, наприклад, сторонній шум транспорту, коли це диктується умовами експерименту.

5. Оскільки учасники і поняті розділені на дві групи, одні спо­стерігають тільки дії учасників у місці джерела інформації, а інші — у місці знаходження особи, чиї показання перевіряються. Експери­мент рекомендується проводити в два етапи, тобто після проваджен­ня всіх дослідних дій поняті повинні помінятися місцями і експе­римент необхідно повторити ще раз, про що обов'язково відзнача­ється в протоколі.

Слідчий експеримент на встановлення механізму утворення слі­дів найбільш близький до судової експертизи, але не адекватний їй. Він частіше за все проводиться для встановлення взаєморозташу-вання слідоутворюючих об'єктів у момент події, наприклад, потер­пілого і транспортного засобу; знаряддя в руці злочинця і положення жертви; способу проникнення, механізму злому перешкоди або за­микаючого пристрою; настання конкретних подій при певних обставинах (самозаймання змоченого маслом клоччя, неправильно скла­дованого кам'яного вугілля і т. ін.). Складність таких експеримен­тів очевидна, оскільки для їх провадження потрібно відтворити ре­альну обстановку, а це не завжди можливо. Тому такі завдання ре­комендується вирішувати за допомогою експертизи.

У криміналістичній тактиці особливе місце посідає так?