Реферат: Ліпідний профіль та якість життя хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються програмним гемодіалізом

Вміст апо-А1 в плазмі крові пацієнтів з ХХН V ст. коливався в межах від 103 до 261 мг/дл. Середні значення по групі склали 180,22±6,22 мг/дл, що більше по відношенню до контрольних показників (151,84±8,76 мг/дл) (p<0,01).

Нами було відзначено, що низькі концентрації апо-А1 у 18 пацієнтів (з 22-х) поєднувалися з нормальними або навіть підвищеними значеннями ХС ЛВЩ, а високі значення апо-А1, як правило, супроводжували гіпо-б-холестеринемію, що свідчить про глибоку якісну трансформацію антиатерогенної фракції ЛПВЩ.

Значення концентрації апо-В у пацієнтів з ХХН V ст. не відрізнялися від контрольних показників. Цікавим представляється той факт, що у 27 пацієнтів відмічені достовірно низькі концентрації апо-В (нижче 86 мг/дл) і, як правило, вони супроводжуються нормоліпопротеїдемією. У 7-ми пацієнтів нами виявлені максимально високі показники концентрації апо-В – вище 170 мг/дл, причому у 4-х пацієнтів такі значення поєднувалися з ГЛП IV типу, у 2 пацієнтів - з нормоліпопротеїдемією і ще у 1 хворого - з ГЛП IIа типу (табл.3).

Таблиця 3.

Вміст апопротеїнів у пацієнтів з ХХП V ст. і групи контролю

Показник	Групи обстежених осіб
	ХБП V ст.	Контроль
апо-А1, мг/дл	1,802 ± 0,062 *	1,518 ± 0,088
апо-В, мг/дл	1,098 ± 0,041	1,025 ± 0,079

* - р<0,01

Серед отриманих розрахунковим методом коефіцієнтів, які свідчать про ступінь вираженості атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст., три показники достовірно змінені в порівнянні з контролем.

Значення ХС ЛПВЩ/ЗХС - ХС ЛПВЩ у хворих на ХХН V ст. нижчі за аналогічні показники контрольної групи. Два інші показники (ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ і апо-В/апо-А1) вищі за контрольні значення і це підвищення має характер достовірної різниці (р < 0,01) (рис.1).

Рис.1. Показники, що характеризують вираженість атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст. порівняно з групою контролю (*- p<0,01)

У групу пацієнтів, які приймали аторвастатин увійшли 11 хворих з ГЛП IIа типу, 9 пацієнтів з ГЛП IV типу, 6 пацієнтів з нормоліпопротеїдемією і 1 пацієнт, у якого було діагностовано ГЛП IIб типу.

Після закінчення прийому аторвастатину концентрація ЗЛ в сироватці крові достовірно (t=3,06) знизилася в середньому по групі на 17,6%, концентрація в-ЛП достовірно (t=3,34) знизилась майже на 30%.

Концентрація ЗХС до початку прийому аторвастатину складала 7,06±0,3 ммоль/л. Причому у пацієнтів з ГЛП IIа і IIб типів концентрація ЗХС становила від 7,3 до 11,5 ммоль/л. І саме у цих пацієнтів на фоні прийому аторвастатину відбулося значне зниження концентрацій ЗХС: в середньому на 48,6% У пацієнтів із первинно невисокими концентраціями ЗХС (ГЛП IV типу і нормоліпопротеїдемія) їх зниження було менш значним або не достовірним. В середньому по групі концентрація ЗХС знизилася на 27,6 %.

Вміст ТГ плазми крові в середньому знизився на 10 %. Проте, це зниження не мало характеру достовірної різниці. Зміни концентрації основних ліпідів в крові хворих на ХХН V стадії до і після лікування аторвастатином представлені в таблиці 4.

Таблиця 4.

Динаміка концентрації ліпідів в крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю

Ліпіди	Групи обстежених осіб
	Хворі на ХХН V ст.		Контрольна група
	До лікування	Після лікування
ЗЛП, г/л	8,23±0,3	6,78±0,31*	6,45±0,2
в-ЛП, г/л	3,57±0,25	2,5±0,19*	2,77±0,04
ТГ, ммоль/л	1,89±0,18	1,7±0,09	1,11±0,18
ЗХС, ммоль/л	7,06±0,3	5,11±0,23*	5,0±0,45

* - p<0,01

Концентрація ХС ЛПНЩ в середньому знизилася на 40,3%, складаючи після лікування 3,06±0,25 ммоль/л. Найбільші темпи зниження ХС ЛПНЩ відзначені у пацієнтів з ГЛП IIа і IIб типів. Враховуючи прямий кореляційний зв'язок між ЗХС і ХС ЛПНЩ (ф=0,96) можна дійти висновку, що зниження концентрації ЗХС відбувається в першу чергу за рахунок фракції ЛПНЩ. Вміст ХС ЛПДНЩ в плазмі крові дещо знизився (до 0,76 ммоль/л), що складає 11%. Вміст в плазмі крові антиатерогенної фракції ЛПВЩ складав до початку прийому аторвастатину 1,06±0,06 ммоль/л, а після закінчення - 1,32±0,08 ммоль/л.

Через 8 тижнів відмітили, що у 20 пацієнтів відбулися процеси перерозподілу ХС від фракцій ЛПНЩ до антиатерогенної фракції ЛПВЩ. Переконливим свідоцтвом тому було збільшення концентрації ХС ЛПВЩ на 19,6%. Якнайменша динаміка ЛПВЩ відзначена у пацієнтів з ГЛП IV типу. У 5 хворих з даним типом ГЛП концентрація ХС ЛПВЩ або зовсім не мінялася, або змінювалася недостовірно.

Таким чином, звертає на себе увагу той факт, що у пацієнтів зі спочатку невисокими значеннями ЗХС, зміни концентрації ХС ЛПВЩ у відповідь на терапію аторвастатином незначні або відсутні. Зміни вмісту ХС в ліпопротеїдах різної щільності в динаміці лікування аторвастатином представлені в таблиці 5.

Таблиця 5.

Динаміка концентрації ХС в ліпопротеїдах різної щільності у крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю

Холестерини	Групи обстежених осіб
	Хворі на ХХН V ст		Контрольна група
	До лікування	Після лікування
ХС ЛПНЩ, ммоль/л	5,13±0,26	3,06±0,25*	3,13± 0,47
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л	0,86±0,08	0,76±0,04	0,51±0,09
ХС ЛПВЩ, ммоль/л	1,06±0,06	1,32±0,08*	1,11±0,18

* - p<0,01

Концентрація основного структурного білка ЛПВЩ апо-А1 достовірно не змінювалася. Враховуючи, що незмінена концентрація апо-А1 супроводжує достовірно збільшені значення ХС ЛПВЩ, можна припустити, що якісна трансформація ЛПВЩ, яка відбувалася до початку терапії аторвастатином, зазнавала зворотного розвитку. Достовірних змін концентрації основного структурного білка ЛПНЩ апо-В до і після лікування аторвастином також виявлено не було. Зміни вмісту апопротеїнів у ліпопротеїдах різної щільності в динаміці лікування аторвастатином представлено в таблиці 6.

Таблиця 6.

Динаміка концентрації ХС в ліпопротеїдах різної щільності у крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю

Групи обстежених осіб
Хворі на ХХН V ст.		Контрольна група
До лікування	Після лікування
апо-А1, г/л	1,7475±0,0915	1,7539±0,0776	1,518 ± 0,088
апо-В, г/л	1,1428±0,06	1,0115±0,0482	1,025 ± 0,079

Динаміка змін коефіцієнтів, що свідчать про вираженість атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст, представлена на рис.2.

Необхідно відмітити, що після прийому аторвастатину змінилося співвідношення різних типів ДЛП усередині групи пацієнтів, які приймали препарат. Так, з 11 пацієнтів з ГЛП IIа типу після закінчення прийому аторвастатину лише у 2 показники не змінилися (табл. 7). Ще у 4-х пацієнтів з ГЛП IV типу після закінчення курсу терапії аторвастатином вміст ліпопротеїдів був у нормі. Безумовно, позитивним моментом було збільшення концентрації ХС ЛПВЩ у 74% пацієнтів і достовірне збільшення в середньому по групі на 19,6%. Причому було відзначено, що за умови прийому аторвастатину збільшувалась концентрація ЛПВЩ при спочатку підвищеному рівні ЗХС.