Реферат: Лісовиробничий комплекс України
Першочергового значення набуває багатопланова робота, спрямована на захист лісів від шкідників, хворіб та пожеж. Площа уражена хворобами та
16
шкідниками лісових масивів в Україні досить велика – близько 250 тис га. Найбільше страждають лісові масиви у Лісостеповій і Степовій зонах, а також у
ряді менш насичених лісами районах Полісся. Їх захист від шкідників та хвороб проводиться на площі понад 300 тис га в рік. Дл своєчасного вияву й гасіння пожеж на площі 4 млн га організовано авіаційну охорону лісів.
У країні активно ведуться лісовпорядні та лісовідновні роботи. Наприклад, у лісах державного значення лісовпорядження велися на площі понад 1264 тис га, лісовідновлення – на 37,5 тис га, у тому числі насадження й посів лісу – на 35,4 тис га. Крім того збільшена площа насаджень в ярах, на піщаних та інших непридатних землях.
Важливе природоохоронне значення в Україні, ландшафти якої зазнають активного впливу людини, має організація заповідних територій. Вони призначені для збереження типових для даної зони природних об’єктів, а також для збереження й відновлення цінних та унікальних природних комплексів чи їх важливих складових елементів.
До складу прироохоронних територій входять державні заповідники і державні заповідно-мисливські господарства, державні національні парки, державні заказники, державні дендрологічні парки, державні зоологічні парки, державні парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва, державні заповідні урочища. Найвищий ступінь заповідності властивий державним заповідникам та державним національним паркам, в межах яких припиняється господарське використання усіх прироних ресурсів.
Найбільші природоохоронні території зосередженні в Херсонській, Рівненській, Київській, Чернігівській, Івано-Франківській, Львівській областях. Одночасно в ряді областей названий фонд досить обмежений: у Кіровоградській, Чернівецькій та Луганській областях він не перевищує 7 тис га.
Одними з найбільших є Карпатський державний національний природний парк, Синєвірський державний природний національний парк, Шацький державний природний національний парк, заповідник Асканія Нова.
Національним багатством України є її ліси. Нагадаємо, що загальна лісистість країни невелика – 14,3%. Однак ліси, як ландшафтні утворення виконують важливі захистні, природоохоронні, рекреаційні та естетичні виховні функції. До лісового фонду належать лісові площі, а також ті безлісі ділянки, що можуть бути залісеними. В Україні всі ліси є державною власністю. Найбільше їх в зоні мішаних лісів, Українських Карпатах, Кримських горах. Ліси України мають досить високу продуктивність, середньорічний запас деревини становить 153% кбм/га. Однак, Україна забезпечує свою потребу в деревині лише до 20-25%.
dz схеми № 3 видно, що ліси України за географічними особливостями й народногосподарським значенням можна поділити на дві групи. До першої належать: водоохоронні, водорегулюючі та грунтузахисні (особливо у гірських районах Карпат і Криму), полезахисні, ліси особливого призначення і зелені зони міст, курортні, заповідні ліси та пам’ятки природи. До другої – ліси, що мають охоронно-промислове значення.
17
На мою думку, необхідно припинити нищівну вирубку лісів, адже в багатьох районах України вже порушився природний баланс із-за безсистемної рубки, а втішне покращення в екологічній ситуації, на жаль, не можна віднести на рахунок збільшення площ лісів (майже всі фабрики-велетні, які викидали в атмосферу велику кількість відходів, стоять).
Схема № 3
|
|
|
18
І V .ВИСНОВОК
Отже, таким чином, можна підсумувати, що лісопромисловий комплекс – комплекс галузей добувної і обробної промисловості; включає лісозаготівельну, лісопильну, деревообробну і лісохімічну галузі, які здійснюють заготівлю, комплексну механічну і хімічну обробку і переробку деревини. Продукція лісопромислового комплексу ділиться на сортименти лісозаготівлі і численні напівфабрикати та вироби фабрично-заводської промисловості, які використовуються в усіх галузях (пиломатеріали, шпали, деревостружкові, деревоволокнисті плити, фанера, деталі і будинки заводського виготовлення, меблі, сірники тощо). Комплексний характер галузі відбивається в територіальних формах організації лісопромислового комплексу – великих комплексних ліспромгоспах і лісопромислових комплексах з повним циклом механічної і хімічної переробки деревини. Організація на сплавні шляхи і експорт деревини історично визначила розміщення лісопромислового комплексу в гирлах рік і перевалочних вузлах. Найбільші виробники і експортери лісу та продукції лісопромислового комплексу – США, РФ, Канади, Швеції, Норвегії, Фінляндії.
Перед Україною в сучасний період досить гостро стоїть проблема підвищення рівня самозабезпечення лісовими ресурсами. Для забезпечення потреб держави при нинішній заготівлі власної держави необхідно щороку закуповувати її на 4 млрд доларів США. В той же час за рахунок створення нових заповідників і виникнення територій радіаційного забруднення, державні ресурси деревини можуть скоротитися на 1,6 млн кбм.
За рахунок власних ресурсів деревини потреби України задовольняються на 1/4. Водночас відходи деревини використовуються лише на 50-60%. У лісопаркових зонах зрубані швидкоростучими і цінними породами дерев, проводили заходи щодо підвищення продуктивності насаджень. Особливо перспективним є вирощування лісів плантаційним способом.
У перспективі потреба у пиломатеріалах значно зменшиться, а в картоні, пресованих виробах, деревних плитах – зросте. Розвиток цих виробництв, що базується на відходах виробництв комплексу для України дуже актуальний.
Одне із завдань лісопромислового комплексу – поліпшення екологічної ситуації і сприяння забеспеченості держави лісовими ресурсами. Для виконання цього завдання треба проводити широке ліс