Реферат: Літні звичаї та обряди

Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила.

Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни колись вірили, що таку пожежу нічим-погасити не можна, бо ж: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!»

Під час грози селяни запалювали перед образами «страсну свічку», щоб грім хати не спалив.

В одній із народніх колядок співається про Іллю, як він проходить полями з житяною пугою в руці:

Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяную:

Куди махне — жито росте,

Жито, пшениця і всяка пашниця.

Інший варіянт:

Ішов Ілля на Василя,

В його пужка житяночка,

Куди махне — жито росте.

Отже, тут Пророк Ілля виступає як сівач озимого посіву. Після Іллі, звичайно, починається озимий посів жита й пшениці

«На Іллі новий хліб на столі» — селяни в цей час уже випікають хліб з нового врожаю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні. Київ, 1988;

2. Этнография восточных славян. Москва, 1987;

3. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. Москва, 1991;

4. Супруненко В. П. Народный дневник. Днепропетровск. 1991;

5. Культура і побут населення України. Київ, 1991;

6. Українська минувшина: Ілюстр. етногр. довідник. Київ, 1993;

7. Успенский П. Д. Новая модель Вселенной. Санкт-Петербург, 1993.