Реферат: Львівський музей українського мистецтва
який остаточно пориває з іконописними традиціями і повністю спираєть-
ся на реалістичні живописні засади.
Серед унікальних колекцій музею особливе місце займає зібрання творів народного мистецтва. Експозицію відділу , яка розміщена у трьох залах ,
складають рідкісні зразки народного мистецтва.Тут широко предсталені
художня кераміка , різьба по дереву , ткацтво , килимарство , вишивка ,
художня обробка металу , скло , настінний та писанковий розпис тощо.
Весь цей матеріал не тільки демонструє багатогранність художньої твор-
чості народу , розкриває її суть , а й дає можливість відтворити історичну
картину розвитку народного мистецтва.
Відкривають експозицію відділу зразки найдавнішого народного мис-
тецтва.Саме до них належить виставлений тут глиняний посуд , який
знайдено під час археологічних розкопок на території західних областей
України. Він свідчить про те , що вироби з глини були поширені на цих
Землях ще в епоху неоліту.
Велика колекція керамічних виробів представляє майже всі основні
центри гончарного виробництва , що існували на Україні протягом
XVIII – XX ст. Тут і розписані глечики , горщики та миски з Київщини ,
і вироби тиквовидної форми з Галичини та Поділля , і яскраво розмальо-
вані іграшки з Бойківщини й Волині.Серед них виділяються оригінальніс-
тю витвори народних умільців Прикарпаття і Підкарпаття.
Окремий розділ в експозиції відділу складають твори народних різьбя-
рів. Віддавна на Україні різьба по дереву широко використовувалася в ар-
хітектурі. Передаючи з покоління в покоління художні навички , народні майстри , імена яких здебільшого залишилися для нас невідомими , збері-
гали й збагачували національні традиції самобутньої дерев”яної пластики.
Їх вироби , що витримали випробування часом , і сьогодні вражають гля-
дача гармонією і благородством.
Протягом багатьох століть Україна славилась і таким ремеслом , як ху-
дожня обробка кістки. Про високий рівень цього виду народного мис-
тецтва свідчить невелика колекція порохівниць з рогу ( XVII – XIX ст.)