ТЕМА

“Максимович-Амбодик видатний вчений педіатр, гінеколог, акушер”

План

І. ВСТУП

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. БІОГРАФІЯ

2. ЗНАЧЕННЯ ПРАЦЬ ВЧЕНОГО ДЛЯ МЕДИЦИНИ

ІІІ. ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Нестор Максимович-Амбодик (1744-1812) – видатна особистість не тільки російської медичної науки, а й світової. В яких умовах формувався талант цього видатного вченого, педіатра, гінеколога?

Початок систематичній медичній освіті в Росії був покладений Петром I. Створена ним армія і флот мали потребу в медичному персоналі. У Москві відкрили "гофшпиталь" для "лікування хворіючих людей" і при ньому - школу на 50 учнів для підготовки з них лікарів. До 1733 р. були відкриті ще три подібних школи: дві в Петербурзі й одна - у Кронштадті.

Певний час саме в Кронштадтській лікарській школі викладав Н. М. Максимович-Амбодик - вчений енциклопедист, професор, доктор медицини. Саме він заклав основи вітчизняної медичної термінології, склав російською мовою великий анатомо-фізіологічний словник, що з 1783 року використовувався для вивчення анатомії. «Словник є золотий ключ до пізнання шляхетних і корисних наук», - писав у свій час Н.М. Максимович - Амбодик. Незважаючи на віддаленість від столиці, у Кронштадтській госпітальній школі працювали талановиті вчені. Ними були створені умови в справі навчання російських лікарів.

Також величезний вплив на розвиток науки і медицини в Росії та формування наукових поглядів Максимовича-Амбодика зробив М.В.Ломоносов - великий учений-енциклопедист свого часу. Він зробив значний внесок у розвиток хімії, фізики, історії і медицини. Його прогресивні погляди зіграли велику роль у розвитку російської науки.

М.В.Ломоносов розробив навчання про атомістичну будівлю матерії. Він першим заклав основи матеріалістичного навчання про єдність і цілісність організму. На настійну вимогу М.В. Ломоносова був відкритий Московський університет. Безпосередньо під впливом М.В.Ломоносова виховувалася плеяда російських лікарів: К.І.Щепін, Д.С.Самойлович, Ф.Г.Політковський, А.П.Протасов, С.Г.Зибелін, Н.М.Максимович-Амбодик та ін.

Однак у XVIII ст. в Росії перевага віддавалася лікарям-іноземцям і акушеркам-іноземкам. Їхньою допомогою могли скористатися лише обмежене число породілей, велика ж частина жіночого населення прибігала до послуг повитух.

У 1757 р. у Петербурзі і Москві були організовані перші повивальні школи. Викладацькі посади займали іноземці. У Петербурзькій повивальній школі викладання велося німецькою мовою і тільки теоретично. Як навчальні посібники використовувалися примітивні посібники.

Необхідність підготовки лікарів-акушерів привела до того, що в 1763 р. у медико-хірургічних училищах був уведений курс акушерства, однак не для всіх учнів. Так, було ухвалено, що щорічно 6 підлекарів Петербурзького медико-хірургічного училища повинні ходити до "лікарів сповивальної справи", слухати "лекціони" та вчитися акушерським операціям.

Наукове становлення акушерства і поліпшення викладання "сповивальної справи" у Петербурзі відбулося завдяки Н.М. Максимовичу-Амбодику (1744-1812), названому "батьком російського акушерства".

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

БІОГРАФІЯ

Максимович (Амбодик), Нестор Максимович - акушер (1744 - 1812), професор у Петербурзьких госпіталях і повивальному інституті. Син священика, учився в Київській духовній академії, по закінченні курсу (1768) направлений у Петербурзьку госпітальну школу.

У 1770 р. після закінчення Петербурзької госпітальної школи він був спрямований по особливій стипендії на медичний факультет Страсбурзького університету, у якому в 1775 р. захистив докторську дисертацію "Про печінку людини" ("Dehepate humano"). Отримав ступінь доктора медицини.

Одержавши гарну освіту і захистивши дисертацію, він у 1781 році призначається "професором повивального мистецтва" у Петербурзьку акушерську школу, а через 3 роки - викладачем родопомічного закладу при виховному будинку.

Повернувшись в Росію, Н.М.Максимович-Амбодик організував викладання повивальної справи на високому для свого часу рівні: придбав акушерський інструментарій, лекції супроводжував демонстраціями на фантомі й у постелі породілей.

Цікаво писав про Максимовича В.Пікуль: «Першим з росіян вчених акушерів я назву Нестора Максимовича, що збагатив своє прізвище латинською приставкою «Амбодик». Син українського священика, він сам поїхав учитися в Європу, а стипендію княгині Голіциної став отримувати вже в Стразьбурському університеті. Амбодик повернувся на батьківщину із самим утішним атестатом, але в Росії іноземці бідували його по військових госпіталях, поки він не вчинив їм скандалу:

— Та що ви мене при солдатах містите, коли ніхто з них родити не збирається? Не заради солдатів готував я себе до мистецтва повивального, от і визначіть мене по потребі.

У 1784 р. у Петербурзькій повивальній школі почав викладати Нестор Максимович Максимович-Амбодик - перший професор повивального мистецтва (1782), один з основоположників наукового акушерства, педіатрії і фармакогнозії в Росії та Україні.

Фантом жіночого таза з дерев'яної лялькою-дитиною, а також прямі і вигнуті сталеві щипці ("кліщі") з дерев'яними рукоятками, срібний катетер та інші інструменти були виготовлені по його власних моделях і малюнках.

Тому "батьком російського акушерства" варто вважати не кого-небудь з іноземців, обмежену роль яких підкреслював М.В. Ломоносов, а Нестора Максимовича-Амбодика (1744-1812).

На відміну від ряду іноземних акушерів, уже перші представники нашого вітчизняного акушерства були широко освіченими вдумливими лікарями, що застосовували акушерські операції лише після критичної оцінки всіх особливостей пологів на основі твердого переконання, що мимовільно пологи закінчитися не можуть.

Н.М. Максимовичу-Амбодику належить наступний вислів, що яскраво характеризує обережний, вдумливий підхід батька вітчизняного наукового акушерства до питання про ведення пологів: "...Вміла і моторна бабка і розсудливий лікар, не про пошук марної собі слави, але про загальну користь що печуться, більше можуть зробити при пологах одними своїми руками, чим всіма іншими штучними знаряддями [інструментами]".

На противагу цьому погляду доречно згадати, що в той же час у Геттінгенській клініці "Озіандера” (1753-1822) операція накладення щипців застосовувалася в 40% (!) пологів".

Очоливши Петербурзьку "повивальну школу", Н.М. Максимович-Амбодик ставить перед собою 3 мети:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--