Реферат: Машинно-тракторні агрегати ТОВ "Надія"
90,9
3,6
5,5
Із загальної площі сільськогосподарських угідь орні землі займають основну частину тобто майже 91%.
Структура посівних площ в базовому господарстві представлена даними таблиці
Таблиця 1.2 - Структура посівних площ
Назва культур | Роки | План на | ||
2003р. | 2004р. | 2005р. | 2006р. | |
Пшениця озима | 160 | 200 | 200 | 180 |
Пшениця яра | 90 | 100 | 100 | 130 |
Ячмінь ярий | 40 | 60 | 60 | 60 |
Кукурудза на зерно | 6 | 10 | 10 | 76 |
Цукрові буряки | 85 | 100 | 100 | 120 |
Картопля | 15 | 20 | 20 | 20 |
Овочеві культури | 10 | 20 | 10 | 15 |
Всього | 231 | 279 | 360 | 376 |
1.3 Наявність та склад МТП (перерахувати кількість і марки тракторів та с-г машин у господарстві)
Машинно-тракторний парк базового господарства має в наявності порівняно нові трактори і високопродуктивні сільськогосподарські машини, які забезпечують покращену якість виконання технологічних операцій в процесі реалізації прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських робіт.
Кількісний та якісний склад машинно-тракторного парку господарства подано таблицею А 3 додатку. З аналізу таблиці видно, що до складу машинно-тракторного парку господарства входить десять тракторів, з них сім колісних і три гусеничних. При ефективному використанні всього машинно-тракторного парку можна добитися високоякісного виконання сільськогосподарських робіт і в кращі агротехнічні строки. Господарство має також необхідну техніку для вирощування цукрових буряків, як однією з провідних технічних культур.
Одним з важливих завдань подальшого розвитку господарства є комплексна механізація і автоматизація у виробництві сільськогосподарської продукції. На даний час у господарстві повністю механізовано вирощування зернових культур, сівба всіх сільськогосподарських культур, а також збирання картоплі і цукрових буряків.
Таблиця 1.3 - Склад машино–тракторного парку по видах і марках
Назва машин | К-сть | Назва машин | К-сть |
Всього тракторів | 10 | Зерно навантажувачі | 1 |
Гусеничних: | 3 | Зерноочисні машини | 2 |
Т-150 | 14 | ОВС – 2,5 | 1 |
Т-70С | 1 | СМ – 4 | 1 |
ДТ - 75м | 1 | Розкидачі мінеральних добрив | 2 |
Колісних: | 7 | РУМ – 8 | 1 |
Т-150К | 2 | МВД - 900 | 1 |
МТ – 80/82 | 4 | Тракторні причепи | 4 |
ЮМЗ – 6 лм | 1 | 2 – ПТС – 4 | 4 |
Збиральні комбайни | 3 | Плуги тракторні | 5 |
СК – 5 "Нива" | 2 | ПЛН – 5 – 35 | 2 |
Дон - 1500 | 1 | ПЛН – 3 – 35 | 2 |
Культиватори: | 5 | ПНЯ – 4 – 40 | 1 |
КПС – 4 | 3 | Сівалки: | 6 |
КРН – 5,6 | 1 | СЗ – 3,6 А | 3 |
УСМК – 5,4 Б | 1 | ССТ – 1213 | 1 |
Картоплесаджалка | 1 | СУПН – 8 | 2 |
КСМ – 4 | 1 | Кукурудзозбиральні комбайни | 2 |
Збиральні машини косарки | 2 | КСКУ - 6 | 2 |
КС – 2,1 | 2 |
2. Основна частина
2.1 Вибір і комплектування МТА
Гречку вирощують для виробництва гречаних круп. Гречка поширена— на Поліссі і в Лісостепу. Гречка формує врожай без зрошування до 25...30 ц/га.
Гречка — вологолюбна культура, особливо в період цвітіння й утворення плодів; характеризується підвищеною реакцією на сухість повітря. Якщо в ґрунті мало вологи, формує карликові недорозвинені рослини, а під час повітряної засухи гинуть квітки. Культура теплолюбна, найкраще розвивається при температурі 20...25 °С. Проте при вищій температурі (30...35°С) зав'язь опадає. Гречка погано переносить тумани й сильні вітри. Краще родить на родючих ґрунтах. Гречка — важлива медоносна культура. Гречана крупа має високі харчові й смакові якості.
Гречка. Кращим попередником для гречки на Поліссі в картопля, льон, люпин, озимі; в Лісостепу — просапні зернобобові, удобрені озимі культури; у південних районах — озимі на корм, ярі зернові. Гречку краще висівати біля лісових масивів. На таких полях гречка захищена від сильних вітрів, тут більше запилювачів, підвищується вологість повітря.
Ґрунт під посіви гречки готують по-різному залежно від попередника. Після зернових і зернобобових стерню лущать дисковими лущильниками на глибину 5...6 см, а після проростання бур'янів — лемішними лущильниками (10...12 см); зяб на Поліссі орють на повну глибину орного шару; у Лісостепу — на глибину 22...24 см. Гречка добре використовує післядію органічних добрив, які вносять під попередню культуру.
З мінеральних добрив найефективнішими е на чорноземах фосфорні добрива, на сірих суглинках — фосфорно-калійні, а на дерново-підзолистих — повне мінеральне добриво (азот, фосфор, калій).
Орієнтовні дози азоту — 40...60, фосфору і калію — 50... 60 кг/га. Під гречку не можна вносити добрива, що містять хлор.
Навесні перед сівбою поле боронують і два-три рази культивують. Для сівби беруть висококласне, відсортоване, вирівняне і протравлене насіння. Гречку висівають, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до температури 12...15 °С і мине небезпека приморозків.
У районах достатнього зволоження (Полісся, Лісостепу) гречку висівають звичайним рядковим способом, у районах недостатнього зволоження і на забур'янених ділянках — широкорядним (ширина міжрядь 45 см).
Оптимальна норма висіву в Лісостепу й на Поліссі — 4—5 млн. насінин на 1 га (80...100 кг/га), а при широкорядному способі — 2,5—3,0 млн. насінин на 1 га (50...60 кг/га). Глибина висівання на важких ґрунтах становить 3...5 см, а на більш легких — 4...5 см. Після сівби поле коткують, а з появою бур'янів уносять гербіцид — змінну сіль 2,4-Д (4 кг/га — до появлення сходів гречки).
На широкорядних посівах міжряддя розпушують два-три рази і підживлюють. Щоб посилити запилення, на поля вивозять вулики з розрахунку два-три вулики на 1 га.
На зрошуваних плантаціях проводять зародкове поливання (660...800 м3 /га) і два — чотири вегетаційних поливання (400... 500м3 /га).
Гречку починають збирати, коли побуріє дві третини рослин.
Для оранки застосовують плуги як загального призначення (причіпні, начипні, і напівначипні), так і спеціальні (кущо – болотні, болотні, плантажні, садові, ярусні, для оранки кам’янистих ґрунтів – в начіпних, напівначіпних і причіпних варіантах).
Трактор при русі орних агрегатів треба розміщувати певним чином відносно краю борозни попереднього проходу, щоб не було обсипання стінки борозни, а передній корпус плуга орав би на повну ширину захвату.
Агрегати комплектують залежно від типу трактора.
Трактори Т-150, Т-150К агрегатуються з плугами ПЛП–6–35 з начіпними знаряддями ПЛН-5-35.