Реферат: Масонство в Україні у ХVIII ст
Ложа «Любов до Істини» проіснувала менше року. 12 березня 1819 р. її було закрито. Найімовірніше, причиною закриття послужили її зв’язки з «Союзом благоденствія».
Під час слідства над декабристами уряд довідався про існування в Полтаві таємних організацій. 18 січня 1826 р. військовий міністр Татіщев звелів князю М.Г.Репніну заарештувати Василя Лукашевича, Володимира Тарновського, Семена Кочубея та Степана Алексеєва. В заарештованих вилучили лише частину паперів, бо решту масони встигли знищити. Невдовзі Кочубея, Алексеєва і Тарновського звільнили з-під арешту, а Лукашевича випустили з Петропавлівської в’язниці й віддали під нагляд поліції, взявши від нього письмове зобов’язання не відлучатися нікуди зі свого Бориспільського маєтку, ні з ким не підтримуючи ніяких зв’язків та займатися надалі виключно господарськими справами й вихованням дітей. Порівняно м’яка міра покарання полтавських масонів, думається, свідчила про те, що уряд не угледів у їхній діяльності особливого криміналу.
У другій половині XIX ст. окремі масони (скажімо, Михайло Драгоманов) брали участь у діяльності українських громад. Однак до початку ХХ ст. масонський рух в Україні повністю на політичну боротьбу не переключився, не став суто політичним явищем.
Отже, масонський рух на Україні набув досить значного поширення, проте був набагато слабшим, ніж у Західній Європі. Якщо на Заході «вільні каменярі» спромоглися взяти активну участь у створенні США, задавали тон у політичному житті Франції, Англії, Італії, то в Україні вони діяли надто обережно, розрізнено, незлагоджено, без чіткої ідейної основи. Масони в Україні були позбавлені можливості гартуватися в міжнародному громадсько-політичному русі, навіть не виробили єдиної концепції майбутнього устрою України. Саме тому вони не спромоглися виконати об’єднавчу місію в громадсько-політичному житті країни, що виявилося під силу європейському масонству.
масонство філософський рух
Список використаної літератури
1. Ходоровський М. Масонство і Україна (за матеріалами діяльності вільних мулярів XVIII ст.): історико-архівні нариси. – К., 2004. – 139 с.
2. Терлецький В.Н. Масонство въ его прошломъ и настоящемъ. – Полтава, 1911. – С. 88-106.
3. Пыпин А.Н. Масонство в России: XVIII и первая четверть XIX в. – М.: ВЕК, 1997. – С. 456-458.
4. Морамарко М. Масонство в прошлом и настоящем. – М.: Прогресс, 1990. – С. 262-273.
5. Крижановська О.О. Таємні організації в Україні. – К., 1995.
6. Украинский советский энциклопедический словарь в 3-х т. / ред. кол.: Бабичев Ф.С. (глав. ред.), Вишневский Р.И., Дзеверин И.А. и др. – Т.2. - К., 1988. – С. 351.