Реферат: Матеріали і методи дослідження

19. Соціальна мобільність

20. Влада

Як бачимо, нагору винесені універсальні поняття, з яких виведені всі інші. Наприклад, з «соціальної взаємодії» виводиться «конфлікт» або «соціальний стан» (частина, частка із загального). «Культура» і «соціальний стан» відрізняються від інших понять ряду більшою універсальністю.

Крім названих понять, будуть розглядатися також інші соціологічні поняття, які можуть мати центральне значення в якій-небудь спеціальній галузі соціології.

Слід зазначити, що соціологічні поняття змінюються й розвиваються в міру розвитку соціологічних досліджень і розробки теорії.

Наявність соціальної системи можна констатувати в тому випадку, якщо є група людей, що діють, причому існуючі відносини є досить стійкими й тривалими. Соціальна система являє собою сукупність, що більше її суми. У ній виникають певні закономірності, нові властивості, що припускають розгляд частин разом із цілим, а не окремо від нього. При цьому індивід розглядається як член соціальної системи, і його поводження інтерпретується саме із цієї позиції.

Нації, команда або родина - соціальні системи, і ці настільки різні утворення поєднуються одним поняттям у силу існуючих у них досить постійних взаємин. Наприклад, Організація Об'єднаних Націй є соціальною системою, у якій різні держави й народи миру перебувають у взаєминах стійкого типу.

Соціальна система має певну внутрішню структуру й відносини, що затвердилися, з іншими системами. Якщо домінує внутрішня структура, то результатом може бути «закрита система», що, у свою чергу, може заважати або перешкоджати адаптації системи до навколишнього середовища і її змін. Перевагою же «відкритої системи» є її здатність гнучко реагувати на нові ситуації й зміни, що відбуваються в середовищі, завдяки тісним і відкритим відносинам системи з навколишнім середовищем.

У тісному зв'язку із соціальною системою перебуває мир символів, зокрема, язик, ідеї, релігія й т.д., а також властиво індивіди, кожний зі своєю особистістю й системою потреб. Все це утворить ту «свідомість», при наявності якої тільки й може функціонувати соціальна система.

Так, Парсонс (1968) особливо підкреслював наявність загального фактора «свідомості» як основи дії. Соціальна дія індивіда осмислено, тому що мотивовано тією системою норм і цінностей, які пропонує культура даної соціальної системи. Соціальна, культурна й особистісна системи в силу взаємовпливу утворять, таким чином, одне ціле, що має свої мети й засоби для дії.

За концепцією Парсонса (1951) визначаються чотири основних дії, особливо важливих для будь-якої соціальної системи, якщо вона прагне забезпечити самозбереження. Вони являють собою питання, що вимагають або перспективного або негайного рішення.

На практиці придбання ресурсів опирається на працю й господарську діяльність (адаптація), досягнення цілей залежить від способу прийняття рішень, законодавства й загального модусу дій, характерного для даної соціальної системи. Соціальна згуртованість, пов'язана з інтеграцією, підсилюється в результаті соціального гуртожитку, зокрема, сусідства, різних суспільств і соціальних спільностей. Родина, школа й церква піклуються про безперервність системи.

Література

1.Тернер Дж. Структура соціологічної теорії. – К., 2003

2.Ноель Е. Масові опитування. Введення в методику демоскопії. - К., 2000

3.Смелзер Н. Соціологія. - К., 1999

4.Рисмен Д. Деякі типи характеру й суспільство. - К., 1999