Реферат: Маткові засоби та їх застосування
ПЛАН
1. Визначення маткових засобів.
2. Класифікація маткових засобів.
3. Окситоцин, його дія і застосування.
4. Простогландини, їх дія та застосування.
5. Препарати маткових ріжків.
6. Токолітичні засоби.
7. Засоби для знеболювання пологів.
Засоби, що впливають на тонус і скоротливу діяльність матки (маткові засоби) – це лікарські препарати, які вибірково діють на біометрій. Вони сприяють збереженню вагітності або збільшують силу і частоту ритмічних скорочень матки під час пологів, забезпечують зупинку маткових кровотеч, прискорюють зворотний розвиток (інволюцію) цього органа після пологів чи викидня.
Розрізняють дві групи цих препаратів: 1) засоби, що стимулюють мускулатуру матки (окситоцин, пітуінтрин, гіфотоцин, простагландини, препарат маткових ріжків тощо); 2) засоби, що знижують тонус і скоротливу діяльність матки (токолітики – партусистен, сальбутамол та ін.)За характером стимулюючого впливу на матку і практичного використання препарати першої з цих груп ділять дві підгрупи: 1) засоби, що викликають ритмічні скорочення міометрія (окситоцин, пітуінтрин, гіфотоцин, простагландини та ін.). і 2) засоби, що викликають тонічні (спастичні, тетанічні) скорочення матки (препарати маткових ріжків тощо).
Препарати, що викликають ритмічні скорочення біометрія, призначають при слабкій пологовій діяльності, переношеній вагітності, внутрішньоутробній загибелі плода з метою викликання пологів. Лікарські засоби, що викликають тонічні скорочення матки, використовують для зупинки післяпологових та інших кровотеч з матки. Як відомо, після народження дитин і відділення плаценти, завдяки тонічному скороченню мускулатури матки, післяпологова кровотеча припиняється у зв’язку із стисканням кровоносних судин і їх трамбуванням. При недостатньому скороченні цієї мускулатури кровотеча не припиняється. У таких випадках призначають препарати, які спричинюють спастичні скорочення матки. Засоби, що знижують тонус і скоротливу діяльність матки, застосовують при надмірній родовій діяльності, яка може призвести до стрімких пологів, а при наявності перешкод для нормальних пологів – до розриву матки. Вони призначаються також при наявності ознак передчасних пологів.
Окситоцин – синтетичний препарат, ідентичний гормону задньої частки гіпофіза. Випускається в ампулах по 1 мл (5 ОД).
Головною фармакологічною властивістю окситоцину є здатність викликати ритмічні скорочення матки, що сприяє пологовій діяльності. Препарат збільшує також секрецію молока (стимулює синтез лактогенного гормону передньої частки гіпофіза та скорочення гладенької мускулатури молочних ходів, що сприяє відходженню молока).
Застосовують окситоцин для викликання і стимуляції пологової діяльності при слабкості її, при гіпотонічних маткових кровотечах, а також для штучного викликання пологів при ускладненнях вагітності.
Вводять препарат в/в або в/м.
Із побічних реакцій і ускладнень можливий анафілактичний шок (дуже рідко), гіпертонус матки, її розрив, тахікардія, аритмія серця, нудота, блювання, асфіксія і загибель плода. Усі ці явища зумовлені передозуванням.
Застосування окситоцину для стимуляції пологів протипоказане при невідкладності розмірів таза і плода, при поперечному і навскісному положеннях його, наявності рубців на матці після кесаревого розтину.
Пітуітрин для ін’єкцій - гормональний препарат задньої частки гіпофіза великої рогатої худоби і свиней. Випускається в ампулах по 1 мл (5 ОД).
Препарат у великих дозах, особливо при швидкому введенні в вену, може викликати спазм судин головного мозку, колапс.
Пітуітрин протипоказаний при значному атеросклерозі, міокардиті, гіпертонічній хворобі, тромбофлебіті, нефропатії вагітних, наявності рубців на тілі матки, при загрозі розриву матки, неправильному положенні плода.
Гіфортоцин – максимально звільнений від вазопресину препарат задньої частки гіпофіза. Випускається в ампулах по 1мл (5 ОД).
Показання до застосування ті ж, що й для окситоцину. Для стимуляції пологової діяльності в першому періоді пологів вводять у м’язи по 0,2-0,4 мл через кожні 30 хв (4-6 разів на день) а в другому – до 1 мл у м’язи або у вену краплинно в 500 мл 5% розчину глюкози, або повільно в 40 мл 40% розчину її.
Протипоказання до застосування відповідають окситоцину.
На сучасному етапі як стимулятори скорочень міметрія застосовують простагландини. Це група біогенних фізіологічно активних речовин (“Місцевих” гормонів), які містяться в різних органах і тканинах у дуже малих кількостях. Назву отримали від найменування простати, де вперше були виявлені. Попередниками простагландинів є арахідонова і деякі інші ненасичені жирні кислоти, які знаходяться у фосфоліпідах клітинних мембран.
Простагландини груп Е і F проявляють сильний стимулюючий вплив на біометрій як невагітної матки, так і в будь-який термін вагітності. Практичне значення в акушерсько-гінекологічній практиці набули простагландити F2a (динопрост) і Е2 (динопростон).
Динопрост – основний представник простагландинів, що використовуються як стимулятори пологової діяльності. Випускається в ампулах по 0,00 г і 0,005 г. Застосовують його тільки в умовах стаціонару.
Як стимулятор скоротливої діяльності матки динопрост застосовується для викликання і стимуляції її моторики в будь-який термін вагітності і для викликання штучного аборту. Для збудження пологової діяльності препарат вводять у вену краплинно в дозі 0,005 г, для чого вміст ампули розчиняють в 500 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду.
Простагландини можуть викликати нудоту, блювання, пронос, тахікардію, бронхоспазм, а при ін’єкції у вену – флебіт, лихоманку.
Ці препарати протипоказанні вагітним із рубцями на матці, при звуженому тазі, тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, печінки, кровотворних органів, при схильності до бронхопазму, галукомі.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--