Реферат: Медико-психологічна характеристика невротичних розладів у музично-педагогічних працівників
Таблиця 1
Клінічна структура невротичних розладів в досліджуваних групах
Діагностична категорія (МКХ-10) |
Основна група (n=80) |
Група порівняння (n=19) |
Рівень значимості розходження (p) | ||
Абс. ч. | %±m% | Абс. ч. | %±m% | ||
Змішаний дисоціативний розлад (F44.7) | 37 | 46,2±5,6 | 2 |
10,5±7,0 | 0,01 |
Неврастенія (F48.0) | 27 | 33,8±5,3 | 9 | 47,4±11,5 | |
Змішаний тривожний розлад (F41.3) | 16 | 20,0±4,5 | 8 | 42,1±11,3 |
Основними діагностичними критеріями змішаного дисоціативного розладу були наявність дисоціативно-конверсійної симптоматики, що виникає слідом за стресовою психотравмуючою ситуацією; обмеженість у часі до декількох годин або днів; легке і часте рецидування цих порушень після психологічних навантажень. При даному розладі були виявлені статистично достовірно більш високі середні значення показників у шкалах: «страху і фобії» (р=0,004), «депресивних розладів» (р<0,001), «занепокоєння і напруги» (р=0,03), «неврастенічних розладів» (р=0,007), «порушень вегето-судинної регуляції» (р=0,002), «соматичних порушень» (р=0,005), «труднощів у соціальних контактах» (р=0,04).
Діагностичними критеріями неврастенії були психогенний початок захворювання, обов'язкова наявність: 1) власне астенії, як основного клінічного прояву, що існує не менше 3-х місяців та супроводжується зниженням продуктивності трудової діяльності і порушенням міжособистісної взаємодії; 2) вегетативних розладів, що протікають у виді перманентних або перманентно-пароксизмальних вегетативних порушень; 3) розладів сну. При неврастенії були виявлені статистично достовірно більш високі середні значення показників у шкалах «страху і фобії» (р=0,02), «агрипнічних розладів» (р=0,047) і більш низькі значення у шкалі «депресивних розладів» (р=0,048). Незважаючи на меншу питому вагу в основній групі хворих неврастенією, слід зазначити велику виразність у них астенічних проявів і порушень вегето-судинної регуляції, що підтверджувалося більш високими показниками відповідних шкал: «неврастенічних розладів» (р<0,001) і «вегето-судинних порушень» (р=0,02).
Основними діагностичними критеріями змішаного тривожного розладу були: 1) домінування в клінічній картині симптомів тривоги, що продовжуються від декількох тижнів до декількох місяців, мають хвилеподібний перебіг і не обмежувані будь-якими визначеними середовими обставинами; 2) наявність вегетативних дисфункцій (тахікардії, гіпергідрозу, лабільності пульсу й артеріального тиску, епігастрального дискомфорту, запаморочення, сухості у роті) і моторної напруги (метушливості, тремору, «головного болю напруги», неможливості розслабитися); 3) наявність явних, але короткочасних симптомів інших розладів: обсесивно-компульсивного розладу (F42.-), депресивного епізоду (F32.-), дисоціативного розладу (F44.-), тривожно-фобічного розладу (F40.-), ипохондрічного розладу (F45.2), недиференційованого соматоформного розладу (F45.1), розладу соматизації (F45.0). При даному розладі були виявлені статистично достовірно більш високі середні значення показників у наступних шкалах: «неврастенічних розладів» (р=0,04), «нав’язливостей» (р<0,001), «істеричних розладів» (р=0,04), «труднощів у соціальних контактах» (р=0,03), «конверсійних розладів» (р=0,03), «вегето-судинних порушень» (р=0,02); більш низькими були значення «агрипнічної» шкали (р=0,04) та шкали «дереалізації» (р=0,048).
Психогігієнічне вивчення умов праці музикантів виявило, що більшість робочого часу вони піддаються звуковому тискові, що перевищує гранично припустимий рівень звуку (тобто більш 80 дБА), а також мають недостатній рівень освітленості на робочих місцях (менше 250 лк), що сприяє більш швидкому стомленню на роботі, перенапрузі органів зору і знижує загальну резистентність організму до психоемоційних навантажень.
У групі музикантів у порівнянні з аналогічним контингентом викладачів ЗШ ризик появи психоемоційних перевантажень на роботі був у 2 (ДІ 1,5-2,7) рази вище (p<0,001), у 1,8 (ДІ 1,2-2,6) рази перевищував (p<0,001) у них фактор незадоволеності умовами праці, у 23,9 (ДІ 6,1-93,2) разів був вище (p<0,001) ризик появи психічного дискомфорту, зв'язаного з концертною діяльністю й у 3,9 (ДІ 1,9-7,9) рази переважала (p<0,001) наявність шумового фактора на роботі. Ці дані свідчать про більш інтенсивний вплив виробничих несприятливих факторів на музично-педагогічних працівників.
Одним із вагомих стресогенних факторів, що сприяють виникненню або декомпенсації невротичних розладів у професійній діяльності музично-педагогічних працівників були концертні виступи.
Дискомфортні сценічні стани були виявлені в 45,5±3,0% музично-педагогічних працівників. У 13,9±3,1% випадків вони були представлені реакціями сценічної тривоги (РСТ), у 86,1±3,1% випадків - синдромом афективних порушень (САП). Клінічна структура САП була представлена тривожним варіантом в 94,3±2,3% випадків і апатичним варіантом - в 5,7±2,3%.
У музикантів-педагогів з невротичними розладами «сценічний дискомфорт» виявлявся у виді САП (у 78,8±4,6% обстежених з клінічним рівнем розладів і у 58,3±5,8% - з СНР), а в здорових респондентів контрольної групи (14,7±3,3%) - у виді РСТ.
Дискомфортні сценічні стани відзначалися достовірно частіше в основній групі порівняно з контрольною (р<0,001), причому переважали в музикантів-педагогів з клінічними формами невротичних розладів (р=0,04) (табл. 2).
Основними діагностичними критеріями САП були: вказівка на наявність зв'язаної зі сценічним виступом тривоги у виді метушливості, непосидючості, емоційної нестриманості, вегетативних порушень або стану апатії, з характерними млявістю, сповільненістю в рухах, емоційною байдужністю до виступу, відсутністю видимих ознак вегетативного збудження; вказівка на різний ступень вираження астенічної симптоматики після концертного виступу; поява цих порушень на тлі вже існуючої невротичної симптоматики, яка зберегалася після усунення проявів САП.
Таблиця 2
Співвідношення основних видів «сценічного дискомфорту» у музично-педагогічних працівників
Види «сценічного дискомфорту» | Основна група |
Контрольна група (n=116) |
Рівень значимості розходження (p) | ||||
Респонденти з клін. невротич. р-ми (n=80) | Респонденти з СНР (n=72) | ||||||
Абс.ч. | %±m% | Абс.ч. | %±m% | Абс.ч. | %±m% | ||
САП | 63 | 78,8±4,6 | 42 | 58,3±5,8 | - | - |
p1 =0,04* p2 <0,001* К-во Просмотров: 207
Бесплатно скачать Реферат: Медико-психологічна характеристика невротичних розладів у музично-педагогічних працівників
|