Реферат: Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді

Серед інших вагомих причин первинної інвалідності жінок 40-54 років на можливий зв’язок із обмінними порушеннями внаслідок менопаузи, зокрема остеопорозом, вказує висока питома вага хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини і травматизму (сумарно 17,95 %).

Аналіз показників загальної та первинної захворюваності жінок віком від 40 років і старших за даними звертань в лікувально-профілактичні заклади засвідчив, що їх рівні (відповідно 903,85±4,17 і 270,44±2,28 випадків на 1000 населення) у 2-3 рази нижчі, ніж загальноукраїнські для всього населення, але вищі, ніж у чоловіків (850,64±4,59 ‰ і 261,33±2,54 ‰, р<0,01), за рахунок захворюваності жінок у перименопаузі (45-54 роки, р<0,001), оскільки в решті вікових груп гендерна різниця порівнюваних коефіцієнтів несуттєва (р>0,05).

До структури поширеності та захворюваності жінок віком від 40 років і старших найвагоміший вклад вносять хвороби системи кровообігу (відповідно 28,31 % та 10,69 %), органів травлення (19,20 % і 8,93 %), органів дихання (15,01 % і 35,66 %), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (15,01 % і 11,35 %), ока та придаткового апарату (7,9 % і 10,92 %) та інші.

Встановлено, що тренд показників загальної і первинної захворюваності характеризується двофазністю (р<0,001): перше стрімке зростання рівнів припадає на пери- і ранню постменопазу з максимальними значеннями у 50-59 років (відповідно 1143,89±14,96 ‰ та 115,22±2,95 ‰), друге – на 65-69 років (1313,60±17,53 ‰ та 113,50±5,15 ‰), що відображає не тільки вплив гормональних інволюційних та вікових змін на формування здоров’я жінок, але і їх залежність від медико-організаційних та немедичних, головним чином соціально-економічних, чинників. Зокрема, загальні низькі різні захворюваності жінок за даними звертань та їх зниження у 60-64 та після 70 років життя є очевидним наслідком недостатнього виявлення і обліку захворювань, а також зменшення рівня доходів при виході на пенсію, відсутності потреби в листках непрацездатності, накопичення досвіду самолікування тощо.

Поглиблений аналіз узагальнених за десятирічний період (1996-2005 р.) показників захворюваності жінок віком від 40 років і старших на злоякісні новоутворення підтвердив її залежність від періодів менопаузи. Хоча, рівні показника в цілому зростають з віком, однак по пріоритетних його причинах – пухлинах молочної залози та жіночих статевих органів (38,51 %), набуваючи стрімких темпів приросту в пременопаузі (сумарно з 55,53±3,25 випадків на 100 тисяч населення у 35-39 років до 102,52±4,37 аналогічних випадків у 40-44 та 172,32±6,02 випадків у 45-49 років, р<0,001), утримують максимальні значення захворюваності (216,38±7,11 - 228,58±7,87 випадків на 100 тисяч населення, р>0,05) протягом всього періоду ранньої та пізньої постменопаузи (50-69 років) і знижуються у віці понад 70 років (152,55±4,22 випадків на 100 тисяч населення, р<0,001).

Слід зазначити, що на фоні стабільності в динаміці коефіцієнтів захворюваності (впродовж 1996-2005 років) і смертності (за 1995-2001 роки) на злоякісні новоутворення в цілому, їх рівні стосовно пухлин молочної залози і тіла матки зросли відповідно на 33,90 % і 48,26 % (по показниках захворюваності) та на 32,0 % і 56,5 % (по показниках смертності).

Рівні захворюваності жінок віком від 40 років і старших за даними медичних оглядів (194,80±6,24 випадків на 100 обстежених) вдвічі переважають аналогічні, зареєстровані за даними звертань в лікувально-профілактичні заклади (рис. 5), що в черговий раз засвідчує недоліки обліку хронічних захворювань.

Показникові патологічної ураженості жінок, аналогічно коефіцієнту загальної захворюваності, притаманний максимальний приріст рівнів у перименопаузі (з 141,46±13,13 випадків на 100 обстежених 40-44 років до 214,43±14,87 випадків у 50-54 роки, р<0,01), які у вказаному віці є достовірно вищими, ніж серед чоловіків-однолітків (р<0,05). У наступних вікових групах частота хронічних захворювань за даними медичних оглядів практично незмінна (р>0,05) - на рівні 212,70±18,37 - 233,33±25,46 випадків на 100 оглянутих, що доводить немедичний генезис зниження показників захворюваності (за даними звертань) у 60-64 та після 70 років.

Звертає на себе увагу, що перші рангові місця структури показників патологічної ураженості і загальної захворюваності, зареєстрованої при звертанні за медичною допомогою, подібні, що вказує на визначальну роль хронічних хвороб у формуванні захворюваності жінок віком понад 40 років. Так, структуру патологічної ураженості досліджуваного контингенту населення головним чином складають хвороби системи кровообігу (27,62 %), органів травлення (22,38 %), органів дихання (12,73 %), ока та придаткового апарату (8,52 %), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (6,78 %), а також хвороби сечостатевої системи (5,95 %), нервової системи (5,44 %), новоутворення (5,34 %) та інші.

Аналіз результатів медичних оглядів дозволив встановити значні резерви виявлення хронічних захворювань, починаючи із 40 років ще на стадії “передзахворювань”, зокрема таких соціально вагомих, як хвороби системи кровообігу та новоутворення. Так, серед жінок 40-49 років у 32,47-43,40 % обстежених встановлено ознаки напруження адаптації різного ступеню за рівнем артеріального тиску (передгіпертонію), у 48,57-52,94 % вже виявлені зміни на ЕКГ, діагностовано 7,32±2,88 - 14,29±3,41 випадків (на 100 оглянутих) передракових захворювань молочної залози та статевих органів.

Разом з тим, результати вивчення захворюваності за даними інтерв’ю засвідчили недостатню поінформованість жінок віком від 40 років і старших стосовно наявності у них хронічних захворювань. Значна частка респондентів, у яких при медичних огл