Реферат: Механізм дії інвестиційного ринку. Ринок інвестицій та інвестиційних товарів

Емітент цінних паперів - це юридична особа, яка здійснює випуск цінних паперів і несе відповідальність по них перед власниками цінних паперів. У ролі емітента можуть бути держава, державні органи, підприємства, спільні підприємства та підприємства з іноземним капіталом, які зареєстровані на території України.

Інвесторами є фізичні та юридичні особи, які купують цінні папери від свого імені та за власний рахунок з метою отримання прибутку.

Інвестиційними інституціями є юридичні особи, які здійснюють свою діяльність виключно з цінними паперами. На ринку цінних паперів інвестиційними інституціями є банки, довірчі товариства, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, інші фінансові посередники.

Ринок цінних паперів можна підрозділити на первинний та вторинний.

На первинному ринку цінних паперів відбувається початкове розміщення цінних паперів, які були випущені вперше.

При розміщенні цінних паперів за допомогою фінансових посередників акціонерне товариство укладає інвестиційний договір з такою фірмою-посередником. Перш ніж взяти на себе розміщення цінних паперів, фірма-посередник здійснює аналіз фінансового стану корпорації, обґрунтованості емісії та можливості розміщення цінних паперів.

У випадку розміщення цінних паперів самостійно акціонерне товариство оголошує про це у засобах масової інформації або повідомляє своїх акціонерів про додатковий випуск акцій, тобто повторну емісію цінних паперів. Цей спосіб є дешевшим для емітента, проте перший спосіб надає можливість швидше та ефективніше мобілізувати необхідні фінансові ресурси.

Пропозицію цінних паперів на ринку забезпечують компанії, які здійснюють розміщення власних цінних паперів з метою залучення додаткових грошових коштів для фінансування поширення своєї діяльності, а також держава шляхом емісії облігацій державної позики для фінансування державних програм або покриття дефіциту державного бюджету.

Випуску цінних паперів передує велика робота з аналізу масштабів та методів розміщення цінних паперів, яка здійснюється компанією. На підставі цих даних складається емісійний проект, який перевіряється та візується комісією з цінних паперів.

В Україні акціонерне товариство при розміщенні своїх акцій, як правило, не користується послугами фірм-посередників, а здійснює його самостійно. Це можна пояснити недовірою до цих фірм, нестачею кваліфікованих фахівців у цій сфері.

Інвестор, який вирішив придбати акції тієї чи іншої компанії, повинен ретельно вивчити та проаналізувати фінансовий стан цих товариств.

На вторинному ринку цінних паперів продаються та купуються раніше випущені папери, тобто відбувається зміна їх власників. Завдяки цьому існує можливість трансформувати цінні папери у готівку.

Вторинний ринок з точки зору його організації розподіляється, в свою чергу, на централізований та децентралізований.

Централізованим ринком цінних паперів є фондова біржа, на якій здійснюються операції, головним чином, з цінними паперами, які були випущені раніше.

Децентралізований - це ринок, на якому знаходяться в обігу не допущені до обігу на фондовій біржі цінні папери (проте це не виключає обіг на цьому ринку допущених паперів). Як правило, децентралізований ринок складається з великої кількості брокерсько-ділерських фірм, які підтримують зв'язок між собою по телефону.

Фондова біржа залежно від форми організації може бути публічно-правовою, тобто державною, або створеною як акціонерне товариство, засновниками якої можуть бути торговці цінними паперами, які мають дозвіл на таку діяльність.

Головними посередниками на фондовій біржі є брокери та ділери.

Брокери - це посередники, які діють за дорученням та за рахунок клієнтів, отримуючи за посередництво комісійні (куртаж).

Ділери - це члени фондової біржі, які здійснюють операції з купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за власний рахунок.

На ринку цінних паперів України, як правило, знаходяться в обігу не власне цінні папери, а їх замінники - сертифікати, які часто видаються акціонерам на загальну суму придбаних акцій. Невелика кількість емітентів та відсутність інформації про їх фінансовий стан говорять про непривабливість фондового ринку України для потенційних інвесторів.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери і Фондову біржу"", загальний реєстр цінних паперів ведеться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Дозвіл на здійснення всіх видів діяльності (крім комісійної) видається торговцям цінними паперами, які мають сплачений статутний фонд в розмірі не менше 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, для комісійної діяльності - не менше 200 мінімумів.

Фондова біржа реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при внесеному статутному фонді у розмірі не менше 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Комісією також призначається державний представник, який здійснює контроль за додержанням статуту і правил фондової біржі. Він має право брати участь в роботі керівних органів фондової біржі.

Навесні 1997 року в Україні створено Міжрегіональний фондовий союз (МФС). МФС - це депозитарно-клірингова компанія з статутним фондом 1 130 млн. гривень. До складу акціонерів увійшли 33 банки та 16 торговців цінними паперами. Номінальна вартість акції склала 5000 гривень. Кожний акціонер може володіти не більше ніж 10% статутного фонду.

Найбільші акціонери МФС - Українська міжбанківська валютна біржа, Ощадбанк, банк "Україна", Промінвестбанк, Приватбанк, Перший Український міжнародний банк, Українська державна кредитно-інвестиційна компанія.

Функції МФС: облік, зберігання, кліринг та розрахунки по операціях з цінними паперами. Передбачається, що МФС створить єдину депозитарну організацію, яка забезпечить облік та зберігання всіх глобальних сертифікатів, що були випущені у безготівковій формі, та буде виконувати функції реєстратора іменних цінних паперів для емітентів та обслуговувати операції з державними цінними паперами на позабіржевому ринку.

На початок 1997 року в Україні було зареєстровано близько 70 реєстраторів та 160 депозитаріїв, створена "Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв".

Згідно з Українським законодавством статутний фонд реєстратора повинен складати не менше 10 000 дол. США, а засновники такої організації повинні вносити в її статутний фонд не менше 20%, тобто для створення незалежного реєстратора потрібно не більше п'яти засновників.

В розвинутих західних країнах на рийку цінних паперів обертається велика кількість фінансових інструментів: акції і облігації підприємств, державних та муніципальних позик; заставні та облігації; депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання, векселі, чеки, консаменти тощо.