Реферат: Металургійний комплекс України 2
3. Класифікація природних ресурсів.
4. Класифікація корисних копалин.
Основні поняття:
Природно-ресурсний потенціал, природні умови, природні ресурси,
геологічні запаси, промислові запаси, ресурсозабезпечення.
Література:
1. В.В.Ковалевський “Розміщення продуктивних сил”. – Київ, 1998 р., стор.92-110.
2. С.І.Іщук “Розміщення продуктивних сил”. – Київ, 1999 р., стор.62-77.
1 . На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи.
В умовах НТП очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи.
Використання природних багатств повністю залежить від рівня РПС і навпаки.
Природо-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети.
Слід розрізняти два поняття:
1) природні умови , тобто елементи природного середовища, що не беруть безпосередньої участі в суспільному виробництві.
Природні умови можуть полегшувати або ускладнювати РПС. Дуже позначаються вони на розміщенні с/г, добувній промисловості, окремих видах транспорту.
Отже, природні умови – це тіла і сили природи, які при певному рівні РПС і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.
2) На відміну від природних умов природні ресурси безпосередньо залучаються у виробництво і становлять його сировинну та енергетичну бази.
Природні ресурси – це компоненти природи і використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва або предмети споживання.
Важливим поняттям є ресурсозабезпеченість – це співвідношення між величиною природних ресурсів і розмірами їх використання.
Її виражають або кількістю років, на які повинно вистачити якогось ресурсу, або його запасами на душу населення.
2 . В сучасних умовах важливим поняттям є комплексне використання природних ресурсів.
Наприклад : у кольоровій металургії поряд з міддю вилучають цінні компоненти і на їх основі виробляють додатково понад 20 видів продукції.
При цьому вартість міді набагато нижча, ніж компонентів, що вилучають при виплавленні її.
Комплексне використання сировини дає можливість у кольоровій металургії одержати майже 40 елементів у вигляді металів високої чистоти, та організувати промислове виробництво багатьох необхідних видів продукції.
Рівень комплексного використання сировини нині характеризує загальний технічний прогрес у промисловості.
Впровадження найдосконаліших технологій дало змогу в алюмінієвій промисловості розгорнути виробництво цементу й содових продуктів.
Дуже актуальним є комплексне використання відходів у електроенергетиці, де використовується низькосортне вугілля, торф. Так, електростанція, потужністю 2-2,5 млн. кВт, яка споживає вугілля зольністю 20%, щороку викидає золи майже 100 млн. м3 , для складування якої потрібна площа 150 га.
Економічно доцільним і технічно можливим є додавання золи й шлаків до розчинів при виготовленні асфальтобетону, а також для виробництва цегли, цементу, корисних наповнювачів.
Не менш важливим напрямом економії природних ресурсів є впровадження ресурсозберігаючої техніки і технологій.