Реферат: Метод динамічних груп у педагогіці

Визначною особли­вістю сучасності є розвиток інформаційних технологій, бурхливе на­громадження, безперер­вне оновлення, усклад­нення наукової інфор­мації, вторгнення її в усі сфери життя та діяль­ності людини. Нині не­можливо не навчатися протягом життя в безпо­середньому практично­му розумінні цих слів.

Усе це не могло не позначитися на харак­тері навчання підроста­ючих поколінь, на змісті навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників, à також на методах на­вчання, які використо­вує сучасна школа.

Пильна увага до кож­ного учня, ретельне та всебічне вивчення його навчальних можливос­тей, визначення на цій основі ефективних умов розвитку зумовлюють істотні зміни в органі­зації навчально-вихов­ного процесу.

Індивідуалізація на­вчання в класно-урочнійсистемі передбачає робо­ту вчителя одночасно з різними групами учнів. Така форма організації навчання вимагає роз­робки до кожного уроку завдань різних ступенів складності, використан­ня різних критеріїв оці­нювання, проведення додаткових занять з відста­ючими учнями з урахуванням аналізу при­чин їх неуспішності. Якщо вчитель цього не робить, то він ставить у невигідне становище всіх учнів, і сильних, і слаб­ких. Сильні учні втрача­ють інтерес до засвоєннязнань, якщо педагог по­яснює матеріал, повто­рюючи одне і те саме по кілька разів. Слабкі учні, у свою чергу, перестають слухати пояснення вчи­теля, якщо матеріал ви­кладається на більш складному рівні, ніж це доступно їх розумінню.

Навчальна діяльність, спрямована на засвоєння знань, — одне з найваж­ливіших джерел форму­вання особистості шко­ляра. Серед інших видів діяльності — ігрової, тру­дової — вона є провідною протягом усього часу нав­чання в школі. Зміню­ються її мотиви, удоско­налюються форми і засо­би, визначається профе­сійна спрямованість. Усе це здійснюється в межах навчальної діяльності. Ось чому розкриттю структури цієї діяльності, її пізнавальних та моти­ваційних аспектів, потреб у реалізації надається нині особливе значення. У зв'язку із цим слід про­думати різноманітність методів навчання. Відо­мо, що стандартне застосування методів навчання, навіть при їх ідеальній організації, швидко набридає школярам. Якщо учень постійно займається одноманітною за структурою і методикою навчальною діяльністю, він втрачає інте­рес до уроку. На розвиток інтересів школярів впли­ває і зміст навчального матеріалу, і вибір методів на­вчання.

Використання різних форм проведення навчаль­них занять, а також нетрадиційних методів урізнома­нітнює навчальний процес і сприяє активній співпраці вчителя та учнів. Школярі радо сприймають нові ме­тоди, як і новий зміст. Майстерність педагогів поля­гає в тому, що для розв'язання одного й того самого навчального завдання вони використовують різні по­єднання методів, нетрадиційні, незвичайні засоби.

Існує стереотип про незамінність традиційних способів пояснення нового матеріалу, видів опиту­вання й оцінювання знань. У школі збереглися пе­режитки авторитарної педагогіки, де учень висту­пає не суб'єктом, а об'єктом навчання. Коли учи­тель розуміє роль і значення самостійної роботи школярів як основної форми оволодіння знання­ми, то відбувається перехід від авторитарної до гу­манної педагогіки.

На засадах гуманізації навчання, використовуючи елементи педагогічного досвіду В.В.Пасічника (м.Москва), РА. Никифорова і Т.М.Попової (м.Сімферополь), С.М.Шевченка (м.Суми), автор створив влас­ну інформаційно-блокову систему нетрадиційного викладання біології — диференційоване навчання за допомогою методу динамічних груп з використанням блокового конспекту та системи дидактичного мате­ріалу. Ефективність системи полягає в тому, що:

— вона забезпечує високу пізнавальну діяльність, активність учнів;

— підвищує результативність процесу навчання;

— учні на уроках включаються в ділове спілку­вання, яке за характером відповідає основному виду діяльності підлітків.

Застосовуючи цей метод, треба враховувати:

а) індивідуально-психологічні особливості учнів;

б) рівень готовності учнів до навчання;

в) характер та обсяг навчального матеріалу. Відносини між учителем та учнями за цією систе­мою навчання грунтуються на принципах співпраці.

Функції учителя:

1. Організовує процес навчання відповідно до логіки пізнавального процесу.

2. Створює блоковий конспект і систему дидак­тичного матеріалу.

3. Передає учням соціальний досвід.

4. Створює умови для активної творчої діяльності. Функції учня:

1. Включається в процес навчання.

2. Входить до складу динамічної групи на прин­ципах взаємної доброзичливості та психологічної сумісності.

3. Засвоює соціальний досвід.

4. Працює з розробленими вчителем матеріалами.

5. Отримує конкретні знання.

6. Розвиває логіку мислення.

В інформаційно-блоковій системі навчання, на відміну від традиційної, існують чіткі орієнтири для учнів, які завжди знають кінцеву мету.

Головні ознаки групової форми навчання.

1. На уроці клас поділяється на кілька динаміч­них груп для розв'язання поставлених завдань. Важ­ливе значення має чисельність груп. Кількість учнів динамічної групи — 3—5. У такому випадку в групі складаються найбільш сприятливі умови для роботи.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--