Реферат: Методи антистресорного захисту хворих з гострою черепно-мозковою травмою при різних ушкодженнях головного мозку
тіла, °С
Таблиця 3
Розподіл хворих за методами оперативного втручання
|
Групи хворих | Кількість |
Тривалість операції, (хв)1 | Вид краніотомії | |
| резекційна | кістковопластична | |||
| Група А | 41 | 80,0 ±6,9/135,0±5,9 | 3 | 38 |
| Група В | 54 | 78,0±5,5/142,0±4,8 | 8 | 46 |
| Група С | 40 | 64,0±3,8/ 139,0±4,4 | 13 | 27 |
[1]Примітка: у чисельнику зазначена тривалість резекційної, у знаменнику– кістковопластичної краніотомії. Тут та надалі показники представлені як середнє значення та стандартне відхилення.
Усі пацієнти оперовані в умовах багатокомпонентної внутрішньовенної анестезії зі штучною вентиляцією легенів. Був вивчений вплив трьох варіантів анестезії на стан про - і антиоксидантної систем і вегетативна рівновага організму під час нейрохірургічних операцій, для чого кожна група постраждалих була розділена на три підгрупи (табл.4).
Таблиця 4
Розподіл хворих за методом анестезії
| Підгрупи |
Кількість хворих | Метод анестезії |
| I | 42 | анестезія пропофолом і фентанілом |
| II | 48 | анестезія тіопенталом натрію і фентанілом |
| III | 45 | анестезія оксибутиратом натрію, тіопенталом натрію, кетаміном і морфіном |
Обстежені хворі були розподілені на 9 груп залежно від тяжкості стану за шкалою ком Глазго (ШКГ), типу ушкодження ГМ і методу анестезії (табл.5).
Таблиця 5
Сумарний розподіл хворих за вихідною тяжкістю стану, видом анестезії
| Методи анестезії | Разом | ||||
| Підгрупа | I | II | III | ||
| Група хворих | A | 17 | 13 | 11 | 41 |
| B | 15 | 20 | 19 | 54 | |
| C | 10 | 15 | 15 | 40 | |
| Разом: | 42 | 48 | 45 | 135 | |
Дози препаратів, що використовувались на різних етапах анестезії, й різні методи анестезії зазначені в табл.6.
Таблиця 6
Дози препаратів на етапах анестезії
| Метод | Анестетик | Етапи | |
|
Індукція мг/ кг | Підтримка анестезії мг/кг/год | ||
| I | Пропофол | 1–4 | 3–8 |
| Фентаніл | 0,005 | 0,005–0,01 | |
| II | Тіопентал натрію | 4–6 | 4–10 |
| Фентаніл | 0,002 | 0,005–0,01 | |
| III | Оксибутират натрію | 50 | 20–70 |
| Тіопентал натрію | 1–4 | 4-6 | |
| Кетамін | 0,15–0,5 | 0,5–1,0 | |
| Морфіну гідрохлорид | 0,25 | 0,25-0,3 | |
При дозуванні анестетиків керувалися клінічними ознаками адекватності анестезії: зміною рівня артеріального тиску, частотою серцевих скорочень, візуальною оцінкою периферичного кровообігу.
У процесі анестезії проводився моніторинг системного артеріального тиску осцилометричним методом, частоти серцевих скорочень і насичення крові киснем за даними пульсоксиметрії. Зазначені параметри відслідковувалися безупинно в режимі реального часу. Для проведення безперервної реєстрації ЕКГ використовувався добовий ЕКГ монітор (DX-AKM03 “ArNika”, Україна).
До анестезії й у момент закінчення операції досліджували стан перекисного окислювання ліпідів по концентрації маркерів ПОЛ в сироватці крові постраждалих і вегетативний баланс за показниками варіабельності ритму серцевої діяльності.
Показники прооксидантної системи вивчали за рівнем продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБКАП). Досліджували антиоксидантну активність супероксиддисмутази, вміст тіолових груп і антиоксидантну активність сироватки крові. Рівень ТБКАП визначався за допомогою діагностичного набору “Агат” (Москва). Оцінку кількісних результатів проводили спектрофотометричним методом на біохімічному аналізаторі “Cormay multi”.
Антиокисну активність оцінювали за ступенем пригнічення нагромадження ТБК-активних продуктів (Клебанов Г.И., 1988).
Активність супероксиддисмутзи (СОД) визначалася методом, заснованим на реакції окислювання кверцитину (Косовер Н., 1979).
Стан тіол - дісульфідної системи вивчався за показниками небілкових сульфгідрильних (SH) і дісульфідних (SS) груп, а також коефіцієнта SH/SS (Горчинский Ю.М., 1971; Соколовский В.В. c соавт., 1997).
Статистичний аналіз проводили за допомогою ліцензійних програм “MicrosoftExcel”