- Кардіоневроз;

- Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки;

- Гіпертонія;

- Коліт;

- Дуоденіт,

- Функціональний діабет;

- Цілий ряд гінекологічних захворювань;

- Порушення ерекції у чоловіків;

- Фригідність у жінок,

- Нейродерміт;

- Алкоголізм;

- Ожиріння,

- Булемія;

- Анорексія

Гіпнотерапія Енурезу та Заїкання:

Оскільки хворі на енурез та заїкання за звичай високогіпнабельні, гіпнотерапія показала свою високу ефективність в лікуванні цих розладів. Особливої уваги та поширення набув метод лікування логоневрозів (заїкання) Вадима Шкловського.

Анестезія та Гіпноз:

Торкаючись анестезії і аналгезії, яких вдається досягти навіюванням і гіпнозом з метою знеболення під час хірургічних операцій, не можна не сказати про усунення за допомогою гіпнозу перманентних болісних відчуттів, які виникають при неоперабельних пухлинах (часто непіддатливих наркотикам), при так званих "фантомних" болях, які виникають після операцій на кінцівках. Велике значення метод гіпнотичної анестезії має при таких болісних процедурах, як спинномозкова пункція, при роботі з бормашиною а порожнині рота, плевральна пункція, катетеризація і так далі. Відомо, що ще в 1843 році Еліот провів більше 300 операцій, використовуючи гіпнотичний сон замість наркозу, який був у той час украй примітивним та небезпечним своєю побічною дією.

Гіпнотерапія Шкідливих Звичок

Під шкідливою звичкою можна розуміти всяку девіантну поведінку, яка повторюється та не контролюється людиною. Клінічний гіпноз як частина терапевтичної стратегії ефективно використовується при лікуванні таких шкідливих звичок, як:

- зловживання алкоголем і тютюном,

- неконтрольований прийом їжі, що призводить до зайвої ваги,

- відкушування нігтів, - висмикування волосся,

- захоплення азартними іграми

- наркотизація

Метод навіювання Марлатта(алкоголь)

У сліпих тестах алкоголь подається у концентраціях і дозах на межі, яку люди можуть виявити. Тому умови проведення експерименту набувають критичної важливості.

Найліпша процедура була розроблена групою дослідників на чолі з Аланом Марлаттом — професором психології Вашінгтонського університету у Сіетлі. Група опублікувала свої перші дані у 1973-1974 роках і з того часу удосконалювала свою методику.

Учасники розбиваються на 4 групи:

Половині сказали що вони п'ють суміш горілка-тонік	Половині сказали що вони п'ють чистий тонік
Половина отримала суміш горілка-тонік	Сказано про алкоголь і реально пили його	Сказано про тонік, але пили алкоголь
Половина отримала чистий тонік	Сказано про алкоголь, але пили тонік	Сказано про тонік, і реально пили його

Напій кожного учасника визначався підкиданням монети. Але монета була фальшивою — обидві сторони були однакові! Учасники спостерігали за тим, як змішувались напої. Смирновську горілку і тонік наливали з справжніх пляшок. Для тих, хто отримував чистий тонік, але кому було сказано, що вони отримують алкоголь, у пляшці з під горілки був дегазований тонік.