Реферат: Методи оцінки місткості ринку і прогнозування попиту

Т — період, що досліджується, місяць;

К_заг. — загальна кількість магазинів, що торгують даною продукцією.

Перший множник (середній обсяг продаж одного магазину, що вийшов до панелі) є основною динамічною характеристикою панелі, її індексом (Іп). Звідси попередня формула може мати такий вигляд:

.

Визначення місткості ринку на основі норм споживання :

Q_р = Н · Ч_заг. ,

де Н — річні норми споживання на одного жителя;

Ч_заг. — загальна чисельність населення.

Або:

Q_p = Σ · Н_i · Ч_i ,

Н_i — норма споживання на одного жителя і-ої групи;

Ч_i — чисельність населення і-ої групи.

Місткість ринку на основі частоти купівель та стандартних норм витрачання товарів розраховується за формулою:

,

де — загальна чисельність покупців і-ої групи;

— доля реальних покупців серед загальної чисельності їх;

С — обсяг споживання товару при одному зверненні до нього;

Т — частота звернення до товару (споживання товару) в місяць.

Визначення місткості ринку на основі додавання первинних (П_п ), повторних (П_пов) та додаткових продаж (П_д ):

Q_p = П_п + П_пов + П_д .

При цьому первинні продажі — купівля товарів споживачами вперше, вторинні — купівля товарів замість використаних, додаткові — купівля товарів додатково до наявних у споживача.

2. Загальна характеристика методів прогнозування попиту

Визначення величини попиту входить до завдань дослідників ринку, які повинні визначити, яку кількість товарів можна реалізовувати в певних проміжок часу. Прогнозування попиту – дослідження майбутнього (можливого) попиту на товари та послуги з метою обґрунтування інвестицій, а також виробничих планів. Споживчий попит відображає потреби суспільства і визначається як сукупність коштів, пропонованих на ринку фізичними і юридичними особами для придбання товарів споживчого призначення[4]. Завданням прогнозування полягає в тому, щоб на основі дослідження наявних тенденцій дати найбільш ймовірну картину розвитку явища на перспективу.

Прогноз збуту – 1) оцінка майбутнього попиту на товар на основі передбачення про найбільш ймовірну поведінку покупців при виконанні ряду умов в майбутньому; 2) визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей.

Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:

¾ контрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;

¾ неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі.

Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можливості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і підлаштовування під дію неконтрольованих змінних.

Виділяють якісні та кількісні методи прогнозування збуту.

Якісні методи прогнозування збуту

1. Метод колективних оцінок керівництва і фахівців підприємства : базується на гіпотезі, що серед великого числа ідей, суджень є принаймні декілька таких, що відповідають найбільш ймовірному ходу майбутнього розвитку попиту. Ґрунтується на неформальному аналізі. Застосовується у формі обміну думками фахівців про тенденції розвитку попиту на товари, вироблені підприємством.

2. Об’єднана оцінка прогнозу збуту торговельними агентами . Недолік — прогноз, як правило, занижується, що можна компенсувати, встановивши та використавши індекс песимізму для кожного торгового агента (Іп).

,

де Q_р — досягнутий обсяг продажу минулого року,