Реферат: Методичні аспекти роботи художньо-прикладного гуртка

- проводити аналіз діючих та розробляти авторські програми з декоративно-ужиткового мистецтва;

- планувати роботу гуртка;

- складати календарно-тематичні плани, плани-конспекти занять, план профорієнтаційної роботи тощо;

- вести документацію гуртка;

- проводити педагогічні дослідження й аналіз роботи гуртка;

- творчо працювати з науково-методичною, мистецтвознавчою, довідковою літературою, здійснювати архівний пошук;

- застосовувати системний підхід до планування роботи над виробом;

- визначати технологічну послідовність виготовлення виробу;

- розробляти і виготовляти необхідні для проведення занять наочні посібники малюнки, ескізи, плакати тощо;

- застосовувати різноманітні форми організації роботи учнів;

- організовувати виставки виробів декоративно-ужиткового мистецтва, творчі конкурси, змагання, олімпіади тощо;

- організовувати і проводити екскурсії до краєзнавчих музеїв, музеїв народного мистецтва, в майстерні народних художників і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, на художньо-промислові підприємства, організовувати зустрічі з відомими митцями;

- створювати творчий мікроклімат в колективі.

Важливе місце на заняттях відводиться врахуванню впливу різноманітних зовнішніх факторів, а саме: як учень реагує на увагу зі сторони педагога, заохочення, глузування товаришів тощо. Педагогу необхідно знати які відносини учня з колективом, впевнений чи не впевнений він у собі, уважний чи розсіяний, спокійний чи збуджений, працює енергійно чи мляво, проявляє допитливість чи байдужість до роботи.

Отже, для того щоб успішно навчати і виховувати дітей, необхідно добре знати їх вікові та індивідуальні особливості. З цією метою використовуються спеціальні анкети, проводяться індивідуальні та групові бесіди тощо.

Педагогічна діяльність керівника гуртка художньо-прикладного профілю є плідною лише тоді» коли вона формує самостійну активну і творчу навчально-трудову діяльність учнів. Тому, педагог повинен постійно слідкувати за навиками методичної і спеціальної літератури» вивчати їх і вносити зміни у свою роботу.

Гурткове заняття є формою організації навчання і виховання у позаурочний час. Чим повніше і детальніше воно продумано й раз роблене, тим ефективніший результат.

Способи взаємодії педагога та учнів називають методами навчання. З їх допомогою досягається засвоєння гуртківцями знань, умінь та навичок» розвиток здібностей, реалізуються освітні, виховні та розвиваючі функції навчання.

Методів навчання в педагогіці дуже багато. Ось одна з поширених класифікацій методів навчання:

- по переважаючому джерелу знань словесні, наочні, практичні ;

по ведучих дидактичних завданнях викладення нових знань ; закріплення і вдосконалення знань, умінь та навичок; застосування знань, умінь та навичок; перевірка знань, умінь, навичок:

- по формах діяльності вчителя методи викладання: лекція, бесіда, пояснення тощо;

- по формах діяльності учня методи учіння: самостійна робота, вправи тощо;

- по характеру розумової діяльності і ступеню пізнавальної активності учнів репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові, дослідницькі, творчі;

- по видах умовиводів індуктивні, дедуктивні. Основними групами методів навчальновиховної роботи у художньо-прикладних гуртках в наступні:

І. Методи формування понять пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж, доповідь, лекція, демонстрування, екскурсія, зустріч, огляд.

2. Методи організації діяльності привчання, вправи, доручення.

З. Методи спонукання заохочення, покарання, особистого прикладу, обліку і контролю.

4. Методи практичної діяльності художнього проектування і розробки орнаментальної композиції за зразком або власним задумом, втілення проекту в матеріалі.