Реферат: Методика проведення семінарів
спонукальну (викликає інтерес);
комунікативну (засвоєння елементів культури спілкування);
самореалізації (кожен студент реалізує свої можливості);
розвивальну (розвиток уваги, волі та інших психічних якостей);
розважальну (отримують задоволення);
діагностичну (виявлення прогалин у знаннях);
корекційну (внесення позитивних змін у структуру особистості майбутніх фахівців).
У сучасній вищій школі ігрова діяльність використовується:
як самостійна технологія для засвоєння теми, розділу, поняття;
як елемент іншої технології;
як елемент окремих частин семінарського заняття (вступ, пояснення, закріплення, контроль).
У процесі навчання застосовуються різні модифікації ділових ігор: імітаційні, операційні, рольові, діловий театр та інші.
Мозковий штурм – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень у процесі спільного висловлення думок. Цей принцип дає можливість за короткий час висловитись великій кількості студентів, що є передумовою вироблення найбільш розумного рішення.
Методика проведення цього виду активної роботи полягає в наступному:
1. Викладач ставить завдання і розповідає про правила його виконання. Мета „штурму” – запропонувати найбільшу кількість варіантів виконання завдання.
Поради:
примусьте працювати свою уяву, не відкидаючи навіть ті ідеї, які суперечать загальноприйнятій думці;
не давайте оцінку і не робіть підсумки зразу.
2. Згруповані учасники „мозкового штурму” розвивають ідеї, відбирають ті, які допомагають знайти відповіді, знаходять спільне рішення.
3. Ведучий, як правило викладач, підбиває підсумки дискусії.
„Мозковий штурм” – ефективний шлях здіснення свободи слова, свідомого засвоєння знань.
Термін „інтерактивне навчання” означає певний порядок інформаційної взаємодії між суб’єктом навчального процесу і навчальним середовищем. В. Гузєєв розрізняє три порядки інформаційної взаємодії:
інтраактивний, коли інформаційні потоки відбуваються всередині студента, а потім переносяться у навчальне середовище (створюється при самостійній навчальній діяльності студентів);
екстраактивний , коли інформаційні потоки спрямовані від навчального середовища до студента (навчальна лекція);
інтерактивний , коли між студентом і навчальним середовищем налагоджується діалог.
Проблем на семінарі можна розглянути кілька, і всі обов’язково розв’язувати в групах. Але неодмінною умовою є наявність проблеми та робота з нею в групах, прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи.
Діалог – це співробітництво учасників навчального процесу, з одного боку – різних груп студентів, з другого – студентів і викладача з метою спільного пошуку рішення. Тому воно направлено на пошук спільних знаменників, розширення і можливу зміну власного погляду, відвертість у взаємовідносинах.Як доводять дослідження, групові дискусії сприяють засвоєнню 50% матеріалу.
Дискусії – це словесний обмін ідеями, думками з будь-якої теми. Корисні тим, що дають можливість активізувати розумову діяльність студентів, уміння висловлювати власні думки, використовувати набуті знання.
„Мозкова атака” достатньо популярний засіб навчання у дискусії. Ведучий пропонує якусь проблему або життєву ситуацію, для її вирішення пропонується якомога більше альтернативних засобів, які потім аналізуються самими студентами.