Реферат: Методика викладання економічних дисциплін
– домінування різних сфер змістового модуля;
– специфічні дидактичні опори;
– різні психологічні механізми практичного втілення повноцінної освітньої діяльності викладача і студентів.
Останні два параметри зафіксовані у структурі модуля, що також вказує на перехід учасників навчального процесу від одного рівня ментального досвіду, соціалізації ї професійної компетентності до якісно вищого в результаті проходження кожним етапом модульно-розвиваючого технологічного циклу.
На першому етапі впровадження кредитно-модульної технології (один – два роки) викладач створює науковий проект навчального курсу за базовою схемою: «пізнавально-інформаційна», «науково-проектна» і «світоглядно-рефлексивна» лекції. При цьому кожний навчальний модуль, незалежно від кількості годин, має пропорційно диференціюватися на три зазначених типи лекцій.
Науково-інформаційна лекція покликана висвітлити прогресивні способи виявлення; вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою, тобто добування і використання теоретичних знань, важливої наукової інформації з конкретної теми курсу. її мета – виявити і довести фундаментальні залежності, довести, що управлінський облік як наука в розумовій діяльності людини фокусується у вигляді теорій, законів, закономірностей, категорій, понять, наукових фактів. Квінтесенція пошукової взаємодії – це постановка (запитання, дебати, діалог тощо) і розв’язання (припущення, гіпотези, версії, аргументації) реальних наукових проблем. Має місце домінування наукових знань і пізнавальних умінь над соціально-культурними цінностями.
Науково-проектна лекція спрямована перш за все на розкриття нормотворчої функції (призначення) теоретичного знання, подання наукової інформації у прийнятих соціальних формах-взірцях (інструкції, програми, методики, технології, правила). її мета – організоване залучення студентів до соціального нормотворення, навчання їх теорії і практиці наукового проектування. Квінтесенція пошукових взаємин – скоординований пошук можливих способів доцільного застосування наукового знання на практиці, що сприяє виробленню умінь і навичок розумно контактувати з оточенням. Утверджується домінування соціальних умінь і норм як над теоретичними знаннями, так і над культурними цінностями.
Світоглядно-рефлексивна лекція орієнтована на розширення горизонту конструктивного світобачення студентів, прискорення їхнього духовного розвитку і виявлення шляхів громадянського та професійного самоствердження. Її мета – ціннісно-естетичне наповнення осмислених знань і норм, розгортання процесів критичної і творчої рефлексії здобутого, збагачення чуттєво-естетичної сфери та моральне зростання в довірливих взаємостосунках з викладачем. Квінтесенція цієї лекції зводиться до внутрішнього пошуку студентом конструктивних опор (смисли, значення, переконання) у власному ментальному досвіді і подальший розвиток його концепції, якій притаманні самоповага і свобода вольової дії. Характерним є домінування цінностей та естетичних умінь над нормами і знаннями
На другому етапі впровадження модульної технології викладач, оволодівши досвідом проектування й успішного втілення базової технологічної схеми інноваційного читання лекційного курсу, створює деталізований проект довершеної освітньої взаємодії із студентами за універсальною схемою.
Відтепер, якщо є достатня кількість академічних годин, програмний зміст кожного навчального модуля має пропорційно розподілятися між всіма етапами проблемно-модульних лекцій. У такий спосіб удосконалюється технологічний цикл навчання, в результаті чого вузівська лекція характеризуватиметься високим комунікативним впливом на студентську аудиторію.
Установчо-мотиваційна лекція – це:
- постановка нових академічних і культурних цілей та завдань;
- формування психологічної установки студентів щодо близької і далекої перспектив вивчення теми;
- презентація плану проблемно-пошукової діяльності на лекції;
- стимулювання прагнення кожного до успіху в спільній освітній діяльності з викладачем;
- порівняння та аналіз відомого й невідомого, очевидного і неочевидного;
- актуалізація внутрішніх мотиваційних резервів та пізнавальних інтересів студентства;
- моделювання проблемно-діалогічного поля сучасної науки; осмислення і грамотна постановка реальних проблем, актуальних питань розвитку окремої наукової сфери;
- введення студентів у новостворене понятійно-термінологічне поле; рефлексування припущень і гіпотез щодо правильності формулювання теоретичних проблем тощо.
Теоретично-пошукова лекція – це:
- мінімізація теоретичного матеріалу теми, зосередження на головному;
- актуалізація опорних знань і ментального досвіду студентів та відшукування їхніх зв’язків з невідомими знаннями;
- формування і переборення кожним студентом власних внутрішніх проблемних ситуацій, що спричинені єдиною навчальною проблемою;
- розумове зіткнення студента з особистісною невизначеністю, інтелектуальними труднощами, смисловими суперечностями;
- змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, елементи дискусії і спору;
- висунення системи версій і гіпотез, їх обґрунтування; достатність різних проблемно-діалогічних форм демонстративного розумового) мисленнєвого процесу викладача і моделювання продуктивних пауз та позитивних емоцій студентської аудиторії;
- вибір оптимальних рівнів розв’язування студентами проблемних завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;
- презентований пошук причинно-наслідкових завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;
- презентований пошук причинно-наслідкових, функціональних та інших фундаментальних (теоретичних) зв’язків;