Реферат: Місцеві податки в розвинених країнах
Обсяг бюджету м. Хельсінкі, як бачимо, складає біля 16,5 млрд. марок. З них майже 14,3 млрд., або 86% - власні прибутки. На позички припадає лише 2% загального обсягу прибутків.
Муніципалітет Токіо віддає перевагу в основному обходитися своїми ресурсами, заснованими на податках. У середині вісімдесятих років державні субсидії в обсязі бюджету міста не перевищували 9%. Потрібно відзначити, що в інших містах Японії їх питома вага в середньому в два рази вище.
Орієнтація на власні прибутки і на збалансованість бюджету посилилася після фінансової кризи, що охватили ряд великих міст світу в 70-х роках. Наприклад, бюджет м. Токіо був зведений із дефіцитом у 376 млрд. йєн.
У той же час майже у всіх країнах місцеві органи керування не мають права податкової ініціативи. Види податків затверджуються центральним урядом ( у США - це прерогатива штатів ), а питання про ставки вирішує міста. У деяких країнах центральний уряд формально дозволяє місцевим органам самим встановлювати податки. Але в цьому випадку воно лишає за собою контроль за їх ставками та сумами.
Самостійною ланкою місцевих фінансів є фінанси підприємств, підпорядкованих муніципалітетам. Звичайно це підприємства транспорту, енергетичного господарства, водопостачання, житлового господарства, водоочистные і каналізаційні спорудження, дорожні підприємства. У місцевих бюджетах враховуються тільки прибутки або збитки від їхньої діяльності і лише в окремих країнах включаються валові прибутки, а у видаткову частину бюджету - усі витрати на їх поточну діяльність.
Прибутковими є, як правило, морські і повітряні порти, енергетичні господарства, водопостачання. Але прибуток відповідних підприємств звичайно не вилучається в міський бюджет, а використовується на їх власний розвиток. У бюджеті ж міст він просто враховується. Збитковою галуззю майже всюди стає міський пасажирський транспорт.
Структура прибутків місцевих бюджетів, у %
США | Англія | Франція | ФРН | Японія | |
Місцеві податки | 65 | 36 | 60 | 45 | 33 |
Субсидії уряду | 23 | 30 | 25 | 24 | 40 |
Неподаткові прибутки | 12 | 34 | 15 | 31 | 27 |
З них від: - місцевих підприємств | 6 | 7 | 8 | 6 | 6 |
- місцевої власності | 2 | 14 | 2 | 4 | 4 |
- штрафів, зборів, послуг, добровільних внесків | 4 | 13 | 5 | 21 | 17 |
Державні і місцеві фінансові системи через податки роблять сильніший вплив на розвиток економіки.
Підводячи результати, визначимо основні цілі сучасного податкової політики держав із ринковою економікою. Вони орієнтовані на такі основні вимоги :
* податки, а також витрати на їхнє стягування повинні бути по можливості мінімальними. Ця умова найбільше тяжко дається законодавцям і урядам у їх прагненні збалансувати бюджети. Але так дуже легко зводити податкову систему лише до чисто фіскальних функцій, забув про необхідність розширення податкової бази, про функції стимулювання виробничої і підприємницької діяльності, підтримки вільної конкуренції;
* податкова система повинна слугувати більш справедливому розподілу прибутків, не припускається подвійне обкладення платників податків
* ; податкова система повинна відповідади структурній економічної політика, мати чітко окреслені економічні цілі;
* порядок стягування податків повинний передбачати мінімальне втручання в приватне життя платника податків
* ; обговорення проектів законів про оподатковування повинно носити відкритий і гласний характер.
Список використаної літератури:
1. Булатов А. Налоговые гавани и оффшорные центры Европы. // Внешняя торговля, 1992, №11-12.
2. Улыбышева Е.Н. Гармонизация в налоговой сфере ЕС: влияние на международные связи. // Мировая экономика и международные отношения, 1995, №4.
3. Черник Д. Налоги в странах с развитой рыночной экономикой. // РЭЖ,1992,№7.
[1] Единственная ставка.
[2] Примерно для 33% товаров и услуг частного потребления ставка НДС равна 0%.
[3] На распределяемые прибыли.
[4] Зависит от вида деятельности и юридического статуса компании.
[5] 10% для производственного сектора и некоторых услуг.
[6] Более низкие ставки, если прибыль ниже определенного уровня.