Реферат: Митне законодавство в системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами та нормами міжнародного права.

Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності, а також договори, які стосуються таких питань, відповідно до Конституції України та законів України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Митному кодексі України та інших актах законодавства України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

- обов ’ язку України неухильно виконувати всі договори і зобов ’ язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва що полягає у:

- праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки;

- праві суб ’ єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України;

- обов ’ язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленного законами України;

- виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані результати зовнішньоекономічної діяльності.

Принципом юридичної рівності і недискримінацію, що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів, крім випадків, передбачених Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принципом захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна, як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Основними формами міжнародної співпраці є:

Угоди про вільну торгівлю (з країнами СНГ);

Угоди про виробничу кооперацію;

Майже з усіма країнами підписана угода про надання пільгових ставок мита при ввезенні товару на територію України.

Форми та засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з принципами, визначеними у ст.2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, з метою:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--