1) розвинена сфера міжнородношго обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;

2) розвинена сфера міжнародного руху факторів виробництва, передусім у формі увозу-вивозу капіталу, робочої сили і технологій;

3) міжнародні форми виробництва на підприємствах, разміщених в декількох країнах, насамперед в рамках транснаціональних корпорацій;

4) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху факторів виробництва;

5) система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання в цілях забезпечення збалансоавності та стабільності економічного розвитку;

6) економічна політика держав, яка виходить з принципів відкритої економіки.

Предметом теорії міжнародної економіки є закономірності формування попиту і пропозицій на товари та фактори виробництва, які знаходяться в міжнародному обігу, і випливаючі з цього висновки для економічної політики країн. В рамках цього предмету міжнародна економіка охоплює не лише перші три ознаки, які були характерні для світового ринку (1) і для світового господарства (2-3), а й три зовсім нові ознаки (4-6). Отже, якщо ознака 1 є характеристикою світового ринку, ознаки 1-3 в сукупності характеризують світове господарство, то ознаки 1-6 разом є характеристиками міжнародної економіки вцілому.

Міжнародна економіка (international economics) – це частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб’єктів різної державної приналежності в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і фінансування і формування економічної політики.

Параметри і структура міжнародної економічної системи

Світова економіка – її стріктура, динаміка розвитку та інші характеристики, подібно стану розвитку національних економік, знаходить відображення в різноманітних статистичних показниках.

Перед тим як перейти до них, треба відмітити, що будь-який статистичний довідник починається з показникив, відбиваючих чисельність та якісні характеристики населення. Вивчення населення є предметом цілого сімейства демографічних наук, але для розуміння закономірностей розвитку світового господарства необхідно знати лише деякі з цих показників.

Відмічу, що у 1996 р. на земній кулі проживало 5 млрд 754 млн чоловік, а до 2010 р. ця цифра збільшиться до ≈6,8 млрд. Щорічний темп приросту світового населення склал в період 1980 – 1996 рр. 1,6%, і за разрахунками буде мати тенденцію зниження до 1,2% у 2010 р. З загальної кількості жителей паланети 44,7% - жителі міст, інші – представники сільського населення. Середня тривалість життя людей коливається по країнах в границях від 38,5 років в Гвінєє - Бісау до 79,5 років в Японії.

Уявлення о розподіленні населення по регіонах і країнах, а також за тривалістю життя, дають карта 1 та пояснення до карти 1.

Карта 1

Середня тривалість життя населення по країнах світу та регіонах

Тривалість життя, роки
	Менш ніж 55		70 – 74
	55 – 64		75 і більше
	65 - 69		Немає даних

Джерело: [3]

Пояснення до карти 1

Розподілення країн світу за середньою тривалістю життя

Тривалість життя	Кількість країн	ВНП, млн дол.	Населення, млн	ВНП на душу населення, дол.
Менше 55	36	126,885	514	250
55-64	28	604,698	1,432	420
65-69	34	2 304,999	1,129	2,040
70-74	50	3 056,869	1,766	1,730
Від 75 і більше	47	23 395,280	905	25,840
Немає даних	15	17,992	8	2,360

Джерело: [3]

Узагальнюючим показником результатів господарської діяльності або стану економіки є показник обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП ) і показник динаміки його приросту. Існують різні методики підрахунку ВВП. Візьмемо дані, вираховані по так званому паритету покупецьких здібностей, виміряні в доларах США в цінах одного якогось року (тут 1993 р.). Світовий ВВП склав у 1995р. 31 трлн 479,7 млрд дол., або близько 31,5 трлн дол. Важливо такоє знати, якими темпами роске це показник. Статистика показує, що ВВП (в % до минулого року) збільшувался у 1990 р. на 2,1%, у 1996 р. – на 2,9%, у 1997 р. – на 3,2%, у 1998 р. – на 2,6%, у 1999 р. – на 3,1 і в 2000 р. – на 3,2% (див. діаграму 1).

За середніми показниками темпа росту світового ВВП, природньо, сховані різні темпи росту по країнам і регіонам, враховуючи від’ємні (які показують зменшення обсягу).

Наприклад, в Аргентині, ВВП скорочувався в 90-ті рр. В цілому на 0,3%, а в період з 1990 по 1996 рр. щорічно на 4,4%. В Чилі він збільшився відповідно на 4,1% та 7,2%. Найдинамічніший темп приросту ВВП (7,8%) показали країни АТР, в той час, коли в промислово розвинутих країнах в тому ж самому році він склав 2,8%.

Оскільки чисельність і густота населення в різних країнах значно відрізняється, важливо знати величину ВВП на душу населення.

Вцілому в світі в 1996 р. ця величина склала 5 130 дол., маючи, природньо, великий розкид по країнах (500 дол. в Мозамбікє та 34 480 дол. в Люксембурзі).

Уявлення про такий розкид дає таблиця 2.

Діаграма 1

Темпи приросту світового ВВП

Джерело: [3]

Таблиця 2

Величина ВВП на душу населення (в дол. США)

(розраховані за паритетом покупецьких здібностей)[1]

№№	Країна	ВВП, дол. США	№№	Країна	ВВП, дол. США
1	Люксембург	34 480	36	Китай	3 330
2	США	28 020	37	Індонезія	3 310
3	Швейцарія	26 340	38	Казахстан	3 230
4	Японія	23 420	39	Болівія	2 860
5	Австрія	21 650	40	Екв. Гвінея	2 690
6	Франція	21 510	41	Узбекистан	2 450
7	Канада	21 380	42	Шрі-Ланка	2 290
8	Германія	21 110	43	Україна	2 230
9	Великобританія	19 960	44	Вірменія	2 160
10	Італія	19 890	45	Гондурас	2 130
11	Австралія	19 870	46	Туркменістан	2 010
12	Швеція	18 770	47	Кіргізстан	1 970
13	Іспанія	15 290	48	Монголія	1 820
14	Португалія	13 450	49	Грузія	1 810
15	Греція	12 270	50	Нікарагуа	1 760
16	Словенія	12 110	51	Сінегал	1 650
17	Чілі	11 700	52	Того	1 650
18	Чехія	10 870	53	Пакистан	1 600
19	Сауд. Аравія	9 700	54	Індія	1 580
20	Аргентина	9 530	55	В’єтнам	1 570
21	Венесуела	8 130	56	Азербайджан	1 490
22	Уругвай	7 760	57	Молдавія	1 440
23	Словаччина	7 460	58	Бенін	1 230
24	ПАР	7 450	59	Кенія	1 130
25	Угорщина	6 730	60	Ангола	1 030
26	Турція	6 060	61	Уганда	1 030
27	Польша	6 000	62	Бангладеш	1 010
28	Естонія	4 660	63	Нігер	920
29	Румунія	4 580	64	Таджикістан	900
30	Білорусь	4 380	65	Чад	880
31	Болгарія	4 280	66	Нігерія	870
32	Росія	4 190	67	Замбія	860
33	Іорданія	3 570	68	Демокр. Респуб. Конго	790
34	Латвія	3 650	69	Руанда	630
35	Парагвай	3 480	70	Мозамбік	500

Джерело: [3]

Для розуміння характеру еволюції світового господарства важливим є аналіз структури ВВП як за виробництвом, зак і за використанням, а такоє динаміка зміни цієї структури по роках. Уявлення о розподілі світового ВВП дає діаграма 2

Діагрма 2

Галузевий склад світового ВВП, 1996 р. (у %)

Джерело: [3]

В епоху індустріального розвитку ознакою благополучного розвитку вважалось збільшення питома вага промисловості. Починаючи з середини ХХ ст. Ознакою динамічного розвитку стало збільшення питома вага сфери послуг, як матеріального, так і нематеріального характеру. На долю цього сектора на початку століття припадало ≈45%, сьогодні – 63%. Збільшення обох секторів супроводжувалось зменшенням долі сільськогосподарського виробництва. Не вважаючи на вражуючі цифри приросту абсолютних обсягів виробництва продовольчої та сільськогосподарської сировини, питома вага сільського господарства зменшився з 18% на початку століття до 5% в кінці його. Сьогодні за питомою вагою аграрного сектора в ВВП роблять висновок про ступінь зрілості національних економік. Максимальну питому вагу цей сектор займає в Африці (30%), а мінімальну – в Північній Америці, Європі та Австралії (6%). З таблиці 3 можна побачити розподілення країн світу за часткою аграрного сектору в ВВП.

Статистика дозволяє також прослідкувати використання ВВП в світі вцілому, розподілення його на приватне і державне споживання, інвестиції і експорт.

В 1995 році приватне споживання склало близько 18,8 трлн дол., державне – близько 4,6 трлн дол. Загальносвітовий обсяг інвестицій склал ≈7,5 трлн дол., а темпи ії збільшення у 1994 і 1995рр. Склали відповідно 4,7 і 7,6 %.

Таблиця 3

Розподілення країн світу за часткою аграрного сектору в ВВП

Частка країн, %	Кількість країн	ВВП, млн дол.	Населення, млн чол.	ВВП на душу населення, дол.
Менше 6	43	23 361,889	1,027	23,010
6 – 9	20	1 786,497	378	4,730
10 – 19	37	1 945,440	839	2,320
20 – 29	28	1 745,517	2,697	650
30 і більше	44	177,141	701	250
Немає даних	38	223,131	112	2,000

Джерело: [3]

Ступінь зайнятості країн світу в світовому товарообізі характеризується показником відношення зовнішньоторгівельного обігу (сумарного обсягу експорту і імпорту) до ВВП.

Світовий обсяг експорта товарів і послуг склав у 1996 р. 6,8 трлн дол., при цьому щорічні темпи його приросту з 1994 р. складали близько 6%. Експортна квота, тобто відношення обсягу світового експорту до світового ВВП, склала 23,7 %. На кожного мешканця планети у 1996 р. було експортовано товарів та послуг на суму 1181 трлн дол. Стосовно імпорту, його обсяг теж склав 6,8 трлн дол. і він збільшується з 1994 р. практично так само, як і світовий експорт. До того ж на кожного мешканця планети було імпортовано товарів на суму, якадорівнює сумі експорту, а імпортна квота практично дорівнювала частці експорту. Отже, сумарний зовнішньоторгівельний обіг склал у 1996 р. 13,6 трлн дол., або 2 363 дол. на душу населення, а зовнішньоторгівельна квота, тобто відношення зовнішньоторгівельного обігу до світового ВВП, склала 47,5 %.

Неважко зрозуміти, що близько поливини валового продукту, який виробляється в світі, потрапляє на зовнішній ринок, що й показує досить високий рівень “відкритості” національних економік та ступінь їх залучення в світове господарство.

Частка торгівлі в ВВП по країнам світу і регіонам за минулі роки показана на карті 4.

Карта 4

Доля торгівлі в ВВП (1996 р.) по країнам світу та регіонам

Джерело: [3]

Пояснення до карти 4

Розподілення країн світу за часткою торгівлі в ВВП

Доля торгівлі, %	Кількість країн*	ВВП, млн дол.	Населення, млн чол.	ВВП на душу нас., дол.
Менше 20	6	5 837,023	372	15,700
29 – 39	13	7 751,256	1,695	4,570
40 – 49	25	7 486,401	1,907	3,920
« 1 2 3 » К-во Просмотров: 156 Бесплатно скачать Реферат: Міжнародна економічна система та її головні елементи >>> Скачать <<< Меню Поиск