Реферат: Моделі національних ринкових економік

За підсумками комерційної діяльності за 1986 р,. уряду Японії довелося ввести надзвичайні плани допомоги дрібним і середнім підприємствам, які пережили період масових банкрутств. Враховуючи, що на таких підприємствах зайнята більша частина японських робітників, створилися серйозні передумови для зростання безробіття в країні. В 1986 г . рівень безробіття постійно підвищувався і до травня 1987 р . досяг рекордного за останні 30 років показника - 3.2%. Таким чином, був перевищений "кризовий рівень" для Японії (3%). Особливість останніх років також в тому, що зростання безробіття зв'язане не тільки з кон’юнктурними чинниками, але і з впливом сучасного етапу науково-технічного прогресу, що має великий працезберігаючий потенціал.

Безробіття примусило японські профспілки погодитись лише на помірне підвищення заробітної плати. Разом з тим кон’юнктурний спад 1986 - початку 1987рр. практично не порушив роботу галузей, працюючих на внутрішній ринок, особливо в непромисловій сфері. Капиталовкладення тут продовжували стійко зростати, зберігалася висока кон’юнктура. Завдяки зниженню процентних ставок і збільшенню державних інвестицій в економіку, спостерігався економічний приріст в житловому будівництві. Однак частка інвестицій в будівництво житла складає близько 5% ВНП, тому їх мультиплікативний ефект невеликий. Підвищення курсу йєни, що саме по собі веде до зниження цін на товари імортовані з Японії, співпало з падінням цін на нафту на світових ринках. Це створило потужний дефляційний ефект, призвело до стримання зростання споживчих цін.

Багато факторів в японській промисловій політиці визначається своєрідною національною специфікою і, очевидно, не може бути повністю відтворене в інших умовах. Однак, значна частина того, що перевірене і підтверджене практикою цієї країни, може бути сприйняте в якості корисного і повчального досвіду.

4. Модель німецької національної економіки. Держави Західної Європи належать до групи країн з розвинутою економікою. Основна економічна могутність регіону припадає на чотири індустріально розвинутих країни (Франція, Німеччина, Великобританія та Італія), які виробляють 70% ВВП.

Великий вплив на розвиток економіки Німеччини в середині 50-х років мала економічна реформа Людвіга Ерхарда. В її основі лежала теорія необхідності побудови соціального, ринкового господарства.Ця теорія базувалась на здоровому сенсі, якого часто не вистачає багатьом прогресивни реформаторам, що дозволило при її практичному втіленні значно змінити економіку Німеччини і примусити інші країни говорити про німецьке економічне чудо. Теорія соціального ринкового господарства, виходила з того, що кожна людина має тенденцію діяти таким чином, щоб результати цих дій були благом для неї та її сім’ї. Зростання добробуту людини неможливе, якщо їй не надана елементарна свобода дій, тобто свобода підприємництва, свобода вибору місця роботи і місця проживання тощо. Всі ці свободи носять економічний характер, але економічна свобода може існувати лише за наявності свободи політичної. Тому найбільш ефективною економіка може бути лише в демократичній державі з ліберальним ринковим суспільством.

Держава повинна забезпечувати найкращі умови для роботи ринкового господарства, захищати його суб’єктів та установлювати справедливі правила гри. Держава не повинна втручатися у вільне ціноутворення, але обов’язково слідкувати за виконанням антимонопольного законодавства. Держава не повинна диктувати підприємцям, що і як виробляти, але зобов’язана захищати внутрішніх виробників від іноземних конкурентів. Якраз такий світогляд, реалізований з німецькою ретельністю та послідовністю, дозволив вже під кінець 50-х років зруйнованій Німеччині вийти на 2 місце в світі після США.

На початок 50-х років, Німеччина майже відновила довоєнний об’єм промислового виробництва. Реформа в Німеччині почалась з заміни старих рейсмарок на нові дойчмарки, через три дні після початку перетворень почалася реформа цін. Особлива роль відводилась мілкому та середньому бізнесу, якому держава приділяла особливу увагу. В 1951 р. був в 2 рази перевищений рівень виробництва 1936 року. В 1952 р. експорт став перевищувати об’єм імпорту і Німеччина одержала позитивне сальдо платіжного балансу.

В подальшому Німеччина постійно нарощувала свій економічний і політичний вплив в Європі і світі. На данному етапі економіка країни сучасна і всебічно збалансована, країна має всебічний потужний потенціал.

Âèñíîâêè.

Êîæíà ìîäåëü åêîíîì³êè ðîçãëÿäຠòàê³ åëåìåíòè ÿê ðèíîê, ñîö³àëüíèé çàõèñò ³ õàðàêòåðí³ ò³ëüêè äëÿ äàíèõ ðàéîí³â îñîáëèâîñò³. Òîìó â ÷èñòîìó âèãëÿä³ îêðåìèõ ìîäåëåé íå³ñíóº. ²ñíóº 3 ìîäåë³ åêîíîì³êè: 1.Êîìàíäíî-àäì³í³ñòðàòèâíà. Öÿ ìîäåëü ³ñíóâàëà â êîëèøí³õ ñîö³àë³ñòè÷íèõ êðà¿íàõ ³ ¿¿ åëåìåíòàìè áóëè: à) íåãàòèâíå ñòàâëåííÿ äî âëàñíîñò³ çàñîá³â âèðîáíèöòâà; á)ïëàíîâèé ðîçâèòîê åêîíîì³êè; â)ïëàíè äîâîäèëèñÿ öåíòðàë³çîâàíî, äî êîæíîãî ï³äïðèºìñòâà (÷åðåç ì³í³ñòåðñòâà ³ â³äîìñòâà); ã) ðîá³òíèê³ çàêð³ïëþâàëèñÿ ïî ðàéîíàì ³ ïðîôåñ³ÿì; 2. Ðèíêîâà åêîíîì³êà. ¯é ïðèñóùà ïðèâàòíà âëàñí³ñòü ï³äïðèºìñòâ ³ âèêîðèñòàííÿ ñèñòåìè ðèíêó äëÿ ðåãóëþâàííÿ åêîíîì³÷íèõ ïðîöåñ³â. Îñíîâíèìè åëåìåíòàìè ö³º¿ ìîäåë³ º: à)âèñîêîïðîäóêòèâíà ïðàöÿ íà ï³äïðèºìñòâàõ; á) ðîá³òíèêè îäåðæóþòü çàðïëàòó â â³äïîâ³äíîñò³ ç âèòðà÷åíîþ ïðàöåþ; â) êîíêóðåíö³ÿ íà âíóòð³øíüîìó ³ ñâ³òîâîìó ðèíêàõ. 3. Çì³øàíà åêîíîì³êà ³ñíóº â êðà¿íàõ Çàõ³äíî¿ ªâðîïè, ¿é ïðèñóùà òàêà ðèñà, ÿê ìîæëèâ³ñòü âçàºìîçàì³íà ïðàö³âíèê³â ó ïåâí³é ñôåð³ ä³ÿëüíîñò³.

За яким же критерієм має оцінюватись ефективність різних моделей ринкових економік? Для більшості країн, що переходять від індустріального до постіндустріального суспільства, або тих, що в нього вступають, такий критерій має зводитися до реалізації особистості, забезпечення найсприятливіших економічних, соціальних, екологічних та психологічних умов для існування людини. Все це сприятиме соціальній злагоді в суспільстві, буде фактором подальшого розвитку економіки, науки, культури.

Список використанної літератури :

1) Волков А.М. “Швеция : социально-экономическая модель” М.”Мысль”1991

2) Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К. : Вища шк., 1995. – 471с, : іл.

3) Мирова экономика: введение во внешнеэкономическую деятельность: Учебное пособие для ВУЗов М.В. Елова, Е.К. Муравьев, С.М.Панферова и др., Под. ред. А.К. Шуркалина, Н.С. Цыниной. – М. Логос, 2000. – 248с

4) Социальная рыночная экономика . Германский путь . Хайнц Ламперт. Издательство “Дело”. Москва 1994.

5) Японский парадокс: (Реальности и противоречия капиталистического управления)/Б.З.Мильнер, И.С.Олейник, С.А.Рогинко.-М.:Мысль,1985