Реферат: Моделі розв язання проблем беззбиткової діяльності в прийнятті управлінського рішення

Щоб змоделювати величину запасу фінансової міцності підприємства, необхідно спочатку визначитись з поняттям порога рентабельності (критичної точки, точки беззбитковості, точки самооплатності, точки перелому і т.д.).

Поріг рентабельності - це така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має і прибутків. Валової маржі в точності вистачає на покриття постійних витрат і прибуток дорівнює нулю.

Прибуток = поріг рентабельності ?·ВМ - постійні витрати = 0 (7.5)

Поріг рентабельності = постійні витрати: ВМ, (7.6)

де ВМ- валова маржа (у відносному вираженні ).

Поріг рентабельності і зону беззбитковості також можна визначити графічно.

Знаючи, якій кількості вироблених товарів відповідає (при даних цінах реалізації) поріг рентабельності, можна визначити граничне (критичне) значення обсягу виробництва (у штуках і т.п.). Спад обсягу виробництва нижче цієї кількості підприємству невигідний: обійдеться „дорожче”. Формули звичайно використовують такі:

Гранична кількість товару =

= поріг рентабельності даного товару / ціна реалізації =

= постійні витрати, необхідні для діяльності підприємства. (7.7)

(ціна одиниці товару - змінні витрати на одиницю товару)

Але якщо передбачається випускати кілька видів товарів, то розрахунок обсягу виробництва, що забезпечує беззбитковість, наприклад, товару №1, здійснюють найчастіше за формулою, що враховує роль цього товару в загальному виторзі від реалізації і що приходиться, таким чином, на його частку в постійних витратах.

Тоді замість формули (7.7) користуються формулою (7.8):

Гранична кількість товару =

= (усі постійні витрати підприємства питома вага товару №1 в загальній виручці) / (ціна товару №1 – змінні витрати на одиницю товару №1) . (7.8)

Пройшовши поріг рентабельності, фірма має додаткову суму валової маржі на кожну чергову одиницю товару, зростає і маса прибутку. Визначити її після проходження порога рентабельності можна за формулою

Маса прибутку після проходження порога рентабельності =

(кількість товару, що продана після проходження порогу рентабельності ? валова маржа). Загальна кількість проданого товару (7.9)

Модель запасу фінансової міцності підприємства наступна:

Запас фінансової міцності = виручка від реалізації – поріг рентабельності . (7.10)

На практиці завдання максимізації маси прибутку зводиться до визначення такої комбінації витрат, коли прибуток найвищий з усіх можливих варіантів.

Таблиця 7.2 - Рівень і динаміка ключових показників операційного аналізу

Показники	Інтенсифікація капіталу (автоматизація)	Інтенсифікація прямої праці	Коментарі
Коефіцієнт валової маржі	Вище	Нижче	Змінні витрати в автоматизованому виробництві відносно нижче
Операційний важіль	Вище	Нижче	Операційний важіль як міра залучення постійних витрат в автоматизованому виробництві вище
Запас фінансової міцності	Нижче	Вище	Через більш високий поріг рентабельності в автоматизованому виробництві запас фінансової міцності звичайно нижче
Діапазон прийнятних рішень для менеджменту	Вужче	Ширше	При високих постійних витратах в автоматизованому виробництві менеджмент більш „заблокований”, тобто має менше варіантів вибору рішень
Загальний рівень ризику, зв'язаного з господарською діяльністю	Вище	Нижче	Фактор ризику акумулює всі перераховані вище фактори

Висновок

Для підприємств, обтяжених виробничими фондами (значна частка постійних витрат), висока сила операційного важеля становить значну небезпеку: в умовах економічної нестабільності, падіння платоспроможності клієнтів і дії інфляції кожен відсоток зниження виторгу обертається катастрофічним падінням прибутку і входженням підприємства в зону збитків. Більша частина варіантів вибору продуктивних управлінських рішень виявляється „заблокованою”.

Впровадження автоматизації приводить до відносного збільшення постійних витрат у собівартості одиниці продукції, а з зростанням постійних витрат зростає і підприємницький ризик, тому керівництво автоматизованих підприємств повинно мати продуману довгострокову стратегію діяльності і бути уважним щодо прийняття інвестиційних рішень.

Можливості управління підприємств з автоматизованим виробництвом і підприємств з інтенсифікацією прямої праці в досягненні поставлених цілей відрізняються, причому високі темпи інфляції збільшують ці розходження.

Слід зазначити, що в автоматизованому виробництві управління структурою витрат має більше можливостей, ніж при використанні переважно прямої праці робітників. При наявності широкого вибору корисно вирішити, що вигідніше мати: високі змінні витрати і низькі постійні, чи навпаки. Однозначної відповіді на це питання не існує, переваги і недоліки є в будь-якого варіанта, і вибір буде залежати від фінансових цілей підприємства, його вихідного положення й обставин.

Література

1. Закон України "Про бухгалтерський облік, фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. Із змінами і доповненнями.