Реферат: Моделювання і прогнозування споживчого попиту

У розрахунках зберігається баланс показників кон’юнктури ринку:

,

де — запас j-го товару на кінець m-го місяця;

— запас j-го товару на початок m-го місяця;

— виробництво j-го товару за m-й місяць;

— продаж j-го товару за m-й місяць.

Аналіз наведених даних показує, що на товари А та D попит залишився стабільним: зростають виробництво і продаж, не змінилися (для товару А) або незначно збільшилися (для товару D) запаси. Існує підвищений попит на товари B та E: зростають виробництво і продаж, зменшуються запаси. Знизився попит на товари С та Н (за незначного зростання виробництва або навіть його зменшення для товару Н зменшується обсяг продажу і збільшуються запаси). Виходячи з кількісних показників обсягу запасів по товару С, можна виснувати, що має місце затоварювання.

У разі значної номенклатури продукції, що випускається, крім загальної відомості доцільно надрукувати (вивести на екран) відомості дефіцитних товарів, товарів, на які різко знизився попит, та ін. Це дасть змогу маркетологам, керівникам підприємств оперативно працювати з даними по тих товарах, щодо яких, можливо, необхідні додаткові дослідження або відповідні рішення (стосовно виробництва та збуту тощо).

Дані про існуючий попит на товари підприємства є основою для подальшого аналізу та прогнозування кон’юнктури ринку, прийняття маркетингових рішень.

Як приклад розглянемо варіант отримання результатних даних для аналізу кон’юнктури товарного ринку підприємства на основі облікових даних про продаж товарів, наведених на рис. 3.2.3. За продажу товарів бухгалтерія (відділ збуту) виписує товаротранспортну накладну (ТТН). Більшість підприємств складає такий документ з використанням програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку (1С, Парус). При цьому формується файл продажу (PROD), який застосовується бухгалтерією для складання бухгалтерських документів і звітів (податкова накладна, відомість продажу готової продукції, відомість розрахунків з покупцем та ін.). На основі даних файла PROD за поточний місяць, нагромаджених (архівних) даних про продаж товарів за минулий час і результатів розрахунків місткості товарного ринку на АРМ маркетолога можуть бути складені звіти про продаж товарів в асортименті, по покупцях, по регіонах і країнах. При цьому обсяги продажу щодо зазначених об’єктів можуть бути розраховані з необхідним рівнем деталізації в кількісних і вартісних показниках, у процентному відношенні, графічно.

Підсумкові дані продажу товарів по покупцях за місяць наведено у табл. 3.2.4, а діаграму продажу — на рис. 3.2.4. У табл. 3.2.5 наведено підсумкові дані продажу товарів за VІ—IX місяці. Динаміку продажу унаочнює рис. 3.2.5.

Таблиця 3.2.4

ПРОДАЖ ТОВАРІВ ПО ПОКУПЦЯХ ЗА МІСЯЦЬ

Покупець	Вартість куплених товарів, грн
Фірма «АЛІНА»	20 924,3
Фірма «ОКА»	31 544,5
Фірма «Меблі»	29 370,0
АО СОЮЗ	7 902,3
Усього	89 741,1

Рис. 3.2.4. Діаграма продажу товарів по покупцях за місяць

Таблиця 3.2.5

ПРОДАЖ ТОВАРІВ ЗА VI—IX МІСЯЦІ 2002 p.

Місяць	Обсяг продажу, грн
	Дивани	Крісла	Столи
VI	21 498,3	8 375,0	24 757,2
VII	34 470,2	9 087,5	22 400,5
VIII	36 200,0	8 400,0	20 010,5
IX	40 200,0	9 200,0	18 200,5
Усього	132 368,5	35 062,5	85 368,7

Користуючись цими даними, маркетолог може аналізувати продаж та його динаміку за видами товарів, покупцями, регіонами, каналами товаропросування тощо.

Дані складського обліку товарів про залишки, виробництво та продаж товарів дадуть змогу маркетологу скласти звіт про стан попиту на товари, стан залишків товарів, виявити неліквідні товари тощо.

Рис. 3.2.5. Динаміка продажу товарів за vi—ix місяці 2002 p.

Автоматизація розрахунків з дослідження попиту на товари

Головною метою комплексного дослідження ринку є вивчення та прогнозування його потенціалу. Якщо місткість ринку відбиває фактичні пропозиції на ринку, то потенційний ринок ураховує потреби споживачів, які не завжди задовольняються фактичним станом ринку. У зв’язку з цим вивчення попиту, дослідження незадоволеного попиту на товари найважливіші напрями дослідження ринку, які є базою для планування стратегії маркетингу. Розрахунки з дослідження попиту на товари виконуються відповідно до принципової схеми маркетингових досліджень з урахуванням особливостей збирання даних, інформаційної бази, алгоритмів отримання результатних даних тощо.

Попит на товар визначається двома характеристиками: потребою у товарі та платоспроможністю покупця, який цей товар купує. Ринок завжди реагує на платоспроможність, оскільки відсутність коштів не зменшує потреби, але зменшує попит. Ця особливість характерна для ринку України, на якому знижується виробництво продукції через неможливість споживача платити за неї.

За вивчення попиту може бути досліджено поточний і перспективний попит на товар. Для вивчення розмірів і структури фактичного попиту на товар виробника в комп’ютерних системах оброблення даних можуть бути використані дані про продаж товарів — файл PROD, який містить фактичні дані щодо асортименту товарів, реалізованих конкретним покупцям за розрахунковими цінами за період, що вивчається. При цьому можна отримати результатну інформацію про реалізацію товарів за різними ознаками (за регіонами, характеристиками покупців тощо), визначити зміни в частці підприємства на ринку.

Найбільш важливим і трудомістким є вивчення перспективного попиту. В загальному вигляді різниця між місткістю ринку і попитом показує перспективу продажу товару на ринку. Ринковий попит є багатофункціональним, тому за його прогнозування необхідно виявити головні фактори, що визначають його динаміку, оцінити рівень впливу цих факторів на попит, скласти прогноз змін факторів на майбутнє.

Виходячи з цього величина попиту на товари широкого вжитку (П_j ) може бути визначена за формулою

П_j = f(L_j · Д · Ц_j · P · R),

де L_j — потреба споживача в j-му товарі;

Д — доходи споживача;