Реферат: Модуль управления кодовым замком
рівнем на його виході дорівнює: R6*C5=2 с. Цей імпульс включає виконавчий пристрій.
Вузол зворотнього переключення зібраний на елементах DD3.3, DD3.4, DD4.1 - DD4.4. При натисканні на кнопку SB1(SB2), а слідом за нею - на кнопку SB3 (чи SB4), на R-вході тригера DD1.1 з'являється високий рівень, що переводить його у вихідний стан. Тригер DD1.1 має пріоритет - до його D-входу постійно прикладений одиничний рівень. При натисканні на кнопку SB1(SB2) на прямому виході цього тригера з'являється одиничний рівень і дозволяє роботу другого тригера DD1.2 і т.д. При натисканні на кнопку SB4 на інверсному виході тригера DD2.2 з'являється низький рівень, що запускає одновібратор, зібраний на логічних елементах DD3.1, DD3.2. Тривалість імпульсу з низьким При натисканні послідовно на кнопки SB1(SB2), SB2(SB2) і SB4 тригери DD1.1 і DD1.2 також переходять у вихідний стан. Якщо ж послідовність набору не порушена, і після натискання на перші дві кнопки натискають на кнопку SB3, що з'явившийся на інверсному виході тригера DD1.2 і відповідно на одному з входів елемента DD4.2 сигнал 0 блокує спрацьовування вузла зворотнього переключення тригерів від натискання на кнопку SB3. Далі , при натисканні на кнопку SB4, тригери DU1.1 і DD1.2 переходять у вихідний стан, а поява низького рівня на одному з входів елемента DD4.3, зв'язаним з виходом одновібратора, веде за собою зворотнє переключення тригерів DD2.1, DD2.2., пристрій приходить у вихідний стан.
При натисканні на кнопку SB5 і включені паралельно їй інші п'ять кнопок відбувається зворотнє переключення всіх тригерів, незалежно від числа правильно набраних знаків коду. Таким чином, імовірність розпізнавання коду дуже мала.
Для виготовлення кодового замка, крім зазначених, можна також використовувати мікросхеми серій К164, К561, К564.
Для живлення замка збирають найпростіший параметричний стабілізатор, що складається з резистора опором 6,2-10 кОМ стабілітрона Д814Б и конденсатора ємністю 1...10 мкф. Стабілізатор і виконавчий пристрій бажано живити постійним струмом напругою 24...60 В.
Мал.1.2
КТ КДПУ КП. 19.00.000.ПЗ
Арк
6
Зм.
Арк
№ Докум
Підпис
Дата
Описані вище конструкції кодови замків мають ряд недоліків, серед яких є дуже суттєві. Для першої схеми ряд недоліків має вигляд:
Друга схема, хоч і виправляє деякі недоліки першої схеми, але натомість добавляє інші:
Тому, для виправлення цих недоліків, я вирішив при розробці кодового замка використовувати мікроконтролер (PIC 16F84). Блок-схема такого кодового замку представлена на мал.1.3. Основним елементом блоку керування є мікроконтролер, який керує всією схемою, а також сприймає і виробляє сигнали керування (сигнали відкривання замку, або сигнали що надходять від кнопок). Ядром блоку живлення є стабілізатор КР142ЕН5. Блок синхронізації - це кварцевий резонатор. Блоки індикації та звукової індикації – це набір світлодіодів і п’єзовипромінювач. Блок вводу коду – це набір з 12-ти кнопочних перемикачів. Блок-механізм відпирання замка (навантаження) преставлений на мал.1.4. Принцип дії запірного пристрою Вісь обертання обрезиненого ролика 6, забита під шліц чи обладнана ручкою, виведена на зовнішню сторону дверей. При повороті осі ролик передає обертання маховику 3, на якому закріплені тяги 4 і 5, що перетворять обертальний рух маховика в поступальний рух запірних пристроїв 7. Запирання відбувається в двох точках вгорі і внизу. Глибина заходу запірних пристроїв визначається діаметром маховика і може складати 50...100 мм. Положення маховика відповідне закритому стану фіксує засувка 2. Вісь обертання ролика не фіксується. Ролик буде провертатися з зусиллям, обумовленим його ступенем притиснення до маховика. Таким чином, виключається можливість виводу з ладу запірного механізму. Він відкривається тільки при спрацьовуванні електромагніта 1, для чого необхідно набрати встановлений в електронному блоці код. | ||||||
КТ КДПУ КП. 19.00.000.ПЗ |
Арк | |||||
7 | ||||||
Зм. |
Арк |
№ Докум |
К-во Просмотров: 704
Бесплатно скачать Реферат: Модуль управления кодовым замком
|