Реферат: Модульна система навчання

В США використовуєть система “балів якості знань”. Оцінка А+ (4 – “блискучі знання!”); А (дорівнює 3,8-3,9); А/В+ (3,6-3,7) і т.д.

Сумарний семестровий бал за пройдений курс (предмет) виводиться, приблизно, таким чином. По-перше, встановлюється загальна академічна активність і успішність студента (у відсотках); по-друге, відповідно до набраної кількості відсотків викладач виставляє студенту фінальну (підсумкову) оцінку за пройдений курс (предмет).

Загальна академічна активність студента (у відсотках):

1. Відвідування лекцій – 5%;

2. Відвідування семінарів, практичних та лабораторних занять – 25%;

3. Комп’ютерні або письмові тести (за завданням викладача) – 15 %;

4. Три кращих результати щомісячних письмових тестів – 10 % + 10% + 10% = 30%

5. Фінальний екзамен або залік із письмовим тестом – 25 %%

Загалом – 100%.

Ганна Віват пропонує 1-бальну шкалу оцінювання знань і вмінь. Пр оцінюванні знань за 10-бальною шкалою чіткіше можна буде показати відмінність між добрими і дуже добрими знаннями, між просто роботою і роботою-творчістю. 1 і 2 бали оцінювання за 10-бальною шкалою вважатимуться оцінками негативними і відповідатимуть нинішній оцінці “2”. Один (1) бал пропонуємо виставити при повному небажанні вчитись, а два (2) бали – при недостатньому рівні навчання.

Три, чотири, п’ять балів відповідатимуть нинішній оцінці “3”. Три бали отримує студент, який виявляє невеликі знання з предмета. Чотири бали – учень старається, але через невеликі здібності не може сягнути вищого рівня. П’ять балів ставлять учням, які працюють над собою, але підходять до роботи не творчо, не можуть навести свої приклади, зробити узагальнення.

Шість і сім балів відповідатимуть нинішній “4”. Шість балів відповідає “4-“. Сім балів пропонуємо виставити за добру відповідь, але не досконалу. Вісім, дев’ять балів виставляють на місці нинішній “5”. Балами вісім і дев’ять можна оцінювати відповіді дуже добрі та бездоганні. Десять балів – оцінка за талановиті відповіді.

В. Паламарчук пропонує 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Автор статті обгрунтовую глибоку кризу 5-бальної шкали. Вчителі прагнуть зафіксувати крок уперед учня в рамках незграбної офіційної 5-бальної системи оцінювання. Це – доповнення у вигляді знаків “+” і “-”. В результаті із 5-бальної системи виходила 15-бальна. Але практика зразу ж показала, що три бали (“1-”, “1+”, “2-”) ніколи і ніким не вживалися. Так стихійно виробилася 12-бальна система.

І. Драч – автор статті “Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтингової системи” знайомить читачів з основними принципами організації втілення рейтингової системи оцінювання знань з дисципліни “Основи інформатики та ОТ”:

· Встановлена максимальна кількість балів з дисципліни (100 балів);

· Визначена максимальна кількість балів з кожного модуля дисципліни;

· Визначена максимальна кількість балів з кожного виду контрольних завдань;

· Встановлення відповідності отриманих балів традиційній 5-бальній шкалі:

“5” – 91-100%;

“4” – 76-90%;

“3” – 60-75%;

“2” – менше 60%.

* визначені умови проведення заліку: залік проводиться у письмовій формі, максимальна кількість балів за залік – 20 балів.

Джерела

1. А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26 -32

2. П.А. Юцівицене. Принципи модульного обучения. Советская педагогика, 1990. №1. С 55-60

3. А. В. Фурман. Принцип модульності в освітній практиці: два рівні втілення. Рідна школа. 7-8, 1995 р.

4. П.А. Юцівицене. Создание модульніх программ. Советская педагогика, 1990, №2, с 55-60

5. М.В. Гриньова. Впровадження модульного принципу навчання. Рідна школа. 1993, № 7. С 50-51

6. Вестник высшей школы, 1988, № 2, с 4.