Реферат: Моральні норми у соціальній роботі

—право на самовизначення (право кожного розв'язувати власні проблеми, приймати раціональні й доцільні рішення, визнання того, що людина глибше за інших знає себе і має право на помилку);

—право на залежність (жоден індивід не може бути цілком самодостатнім, взаємозалежність людей є позитивним і цілком нормальним станом);

— наснаження (робота з клієнтами соціальних служб повинна вселяти їм віру в себе і свої можливості, прагнення відновити і використовувати свої особисті громадські й людські здатності).

Благотворно впливає на фахівця соціальної роботи сповідування ним таких цінностей:

—визнання пріоритету особистості над суспільством;

—повага конфіденційності у відносинах із клієнтами;

—здатність відокремлювати особисті почуття і потреби від професійних відносин;

—прагнення до соціальних змін, подолання соціальних проблем;

—готовність до передавання знань і вмінь іншим;

—повага до індивідуальних і групових відмінностей;

—прагнення до розвитку здатності клієнта допомагати самому собі;

—готовність діяти від імені клієнта, незважаючи на можливу його фрустрацію;

—прагнення до соціальної справедливості, економічного, фізичного і розумового благополуччя всіх членів соціуму;

—прагнення до високих стандартів особистої моралі та професійної етики.

У реальній практиці фахової соціальної роботи цінності інтерпретуються в таких рекомендаціях:

—не завдавай шкоди;

—не перебільшуй ролі допомоги;

—демонструй, що ти перебуваєш поряд із клієнтом заради нього;

—будь доступним, відкритим, природним, гнучким, толерантним;

—утримуйся від критичних суджень;

—підтримуй добрі стосунки з клієнтом;

—вір у здатність клієнта до змін;

—перетворюй незадоволення на прагнення змін;

—орієнтуйся на прагнення і бажання клієнта;

—роби тільки те, що необхідно;

—спирайся на добру волю, згоду клієнта;

—допомагай людям якомога більше дізнатися про власні ресурси і можливості їх розкриття;

—збільшуй кількість варіантів вибору для клієнта;

—будь реалістичним;