Реферат: Морфологічна характеристика лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту людини
Предмет дослідження : структурна організація, відмінності топографії, морфометричні параметри лімфатичних судин слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини.
Методи дослідження: для визначення морфологічної характеристики лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту були використані макро–мікроскопічні, гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні методи дослідження з відповідним кореляційним аналізом.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне топографоанатомічне, мікроскопічне, морфометричне та статистичне дослідження лімфатичних судин слизової оболонки всіх стінок передніх, середніх і задніх комірок решітчастого лабіринту людини. Встановлено, що лімфатичне мікроциркуляторне русло решітчастих комірок представлене сліпими виростами, лімфатичними капілярами, їх колекторами та відвідними лімфатичними судинами. Лімфатичні судини решітчастих комірок формують дві мережі, представлені замкнутими петлями округлої, овальної або чотирикутної форми, які утворюють сплетення на різних рівнях. Вперше проведений детальний морфометричний аналіз структурних компонентів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту. Доведено, що елементи лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки решітчастих комірок найбільш розвинені на медіальніх стінках, меншою мірою - на верхніх і нижніх стінках. У дослідженні вперше отримані дані стосовно редукції лімфатичної мікроциркуляторної мережі у людей похилого і старечого віку, які призводять до порушення процесів мікроциркуляції, відтоку лімфи та її застою, що сприяє розвитку патологічних процесів та поширенню їх у суміжні ділянки. Виявлені корелятивні зв’язки між товщиною слизової оболонки і показниками питомої щільності елементів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх груп комірок доводять, що на медіальній стінці всіх груп комірок зі збільшенням товщини виявляється більш розвинена лімфатична мережа, а саме – відвідні судини і колектори. На верхніх і нижніх стінках збільшення товщини слизової оболонки сприяє розвитку лімфатичного мікроциркуляторного русла за рахунок лімфатичних судин і колекторів, на латеральних – за рахунок лімфатичних капілярів.
Практичне значення отриманих результатів. Морфологічні дані, отримані нами при вивченні особливостей лімфатичних судин комірок слизової оболонки решітчастого лабіринту людини, розширюють і поглиблюють відомості про будову лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух, зокрема решітчастого лабіринту та морфологію вивченої ділянки, що може бути використано і впроваджено в навчальний процес і наукові дослідження на кафедрах анатомії, гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії і топографічної анатомії, оторинолярингології. Результати дослідження представляють інтерес для морфологів, онкологів, отоларингологів та спеціалістів, напрямок досліджень яких пов’язаний з вивченням проблем екологічної лімфології.
Визначені морфологічні особливості лімфатичних судин, дані про їх структурні зміни, функціональний стан, напрямки відтоку лімфи від комірок решітчастого лабіринту дають уявлення про основні шляхи розповсюдження захворювань запалювального та пухлинного характеру в суміжні ділянки. Це безумовно допоможе клініцистам в своєчасній і точній діагностиці, лікуванні та профілактиці запальних і пухлинних захворювань приносових пазух.
Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у проведенні аналізу літератури, патентно–інформаційного пошуку, в постановці мети, формуванні задач, складанні плану та проведенні морфологічних і морфометричних досліджень. Самостійно виконано збір і систематизацію матеріалу для гістологічного, електронномікроскопічного досліджень. Проведено статистичну обробку отриманих числових даних, аналіз отриманих результатів, оформлення роботи, її редагування, обґрунтування наукового і практичного значення роботи, формулювання висновків, а також підготовку наукових даних до публікації. Результати роботи відображені в публікаціях, представлені на наукових з’їздах і конференціях. У роботах, виконаних у співавторстві, ідея й основні положення належать дисертантові. Автором не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації . Матеріали дисертації викладені й обговорені на конференціях і конгресах: науково–практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні методи наукових досліджень в морфології” (Миргород, 2003); 58 науково–практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003); науково–практичній конференції молодих вчених, присвяченій 80–річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти „Внесок молодих вчених в медичну науку” (Харків, 2003); науковій конференції, присвяченій 100–річчю з дня народження М.І. Зазибіна „Гістологія та ембріогенез периферійної нервової системи” (Київ, 2004); всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); міжнародній науково–практичній конференції „Перспективные разработки науки и техники” (Белгород–Днепропетровск, 2004); Всеукраїнській науково–практичній конференції „Сучасні проблеми морфології”, присвяченій 70–річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України, професора М.С.Скрипнікова (Полтава, 2006); на VI міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених „Медична наука – 2007” (Полтава, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. З них 10 статей видані у рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (у тому числі 6 – самостійно), 4 – у матеріалах і тезах наукових конференцій і конгресів.
Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено державною мовою на 139 сторінках, з яких залікового принтерного тексту – 121 сторінка. Робота включає вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методів дослідження, 3 розділи результатів власних досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновки, практичні рекомендації та список використаної літератури. Дисертаційна робота ілюстрована 27 мікрофотографіями, 4 таблицями і 3 схемами. Перелік використаних джерел літератури містить 196 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів, з яких 174 викладено кирилицею, 79 – латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведено на 126 препаратах слизової оболонки решітчастого лабіринту людини, які були одержані від людей обох статей у віці від 22 до 87 років, що померли від причин, не пов’язаних з травмами чи захворюваннями цієї ділянки. Матеріали для дослідження взяті в умовах судово–медичного моргу бюро судово–медичної експертизи управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації (98 препаратів) та кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вищого державного навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава (28 препаратів). Розподіл матеріалу здійснено згідно вікової класифікації Г.Г. Автанділова (1990). Матеріали було взято із давністю клінічної смерті від 3 до 48 годин, в залежності від задач його подальшого використання.
Комісією з етичних питань та біоетики Вищого державного навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава) на своєму засіданні (протокол № 53 від 16.10.2007р.) встановлено, що проведені наукові дослідження відповідають морально–етичним вимогам Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини,відповідних законів України згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 року та етичного Кодексу лікаря України.
Для дослідження лімфатичних судин та виготовлення тотальних плівкових препаратів слизову оболонку комірок решітчастого лабіринту необхідно брати цілу і неушкоджену. Комплекс тканин отримували у вигляді „зрізаної піраміди”, широка частина якої мала форму трикутника і повернута до внутрішньої основи черепа. Виділений комплекс лабіринту решітчастої кістки промивали під проточною водою, фіксували в розчині 12% нейтрального формаліну або в 4% холодному (+4˚С) розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері при рН 7,4, зневоднювали, ущільнювали. Комплекси тканин тримали протягом двох тижнів в фіксуючій рідині, яка в 25 разів перевищувала об’єм даного матеріалу. Фіксатор періодично оновлювали. Після промивання протягом 12 годин водопровідною водою слизову оболонку відділяли від кістки. В подальшому тканини заключали в парафін за загальновідомою схемою. Для всебічного дослідження лімфатичних мікросудин та можливих напрямків відтоку лімфи використовували макро- та мікропрепарування під бінокулярною лупою та стереоскопічним мікроскопом, застосовували методи інтерстиційної ін’єкції лімфатичних судин тушшю, суспензіями масляних фарб на хлороформі або масою Герота, а також безін’єкційний метод імпрегнації нітратом срібла тотальних плівкових препаратів та зрізів за В.В. Купріяновим.Поряд зі специфічними методами забарвлення для виявлення та дослідження лімфатичних судин виготовляли напівтонкі зрізи з наступним забарвленням гематоксилін-еозином, метиленовим синім, альциановим синім, ШИК-поліхромом Унна, за Ван-Гізоном. Оцінка якості отриманих зрізів проводилась за допомогою стереоскопічного мікроскопа CarlZeis (Германія) з фотонасадкою „CanonPowerShot 3” з використовуванням збільшень Ч100, Ч200 та Ч400 разів. Для дослідження особливостей вікових змін лімфатичних капілярів в слизовій оболонці решітчастого лабіринту людини використовували метод підрахунку довжини лімфатичних капілярів. Кількісний морфометричний аналіз проводили планіметричним методом з використанням окулярної вимірювальної сітки, яка складається з точок. Такий аналіз проводили в ділянках слизової оболонки решітчастих комірок людей різних вікових груп, вираховували показники всіх структурних елементів лімфатичного мікроциркуляторного русла. Шляхом морфометричного методу вивчали розміри сліпих виростів, лімфатичних капілярів, колекторів, відвідних лімфатичних судин. Одержані результати піддавали математичній обробці з обчисленням середньої М і її дисперсії m. Вірогідність даних оцінювали, використовуючи критерій t Ст’юдента. Для з’ясування особливостей будови лімфатичного мікроциркуляторного русла, а також враховуючи складність структури морфометричних досліджень в різних вікових групах, нами був використаний метод перевірки наявності зв’язків, серед яких перевага надана методу попарної лінійної кореляції. Обчислювали коефіцієнти попарної лінійності кореляції r між досліджуваними показниками, оцінювали їх вірогідність і створювали кореляційну матрицю. За функціональні зв’язки брали ті, де коефіцієнт кореляції r0,7, тобто міцні вірогідні кореляції. Відмічали частку міцних вірогідних кореляцій серед усіх елементів кореляційної матриці. Оцінювали роль окремих показників у формуванні кореляційної мережі.
Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведених комплексних морфологічних і морфометричних досліджень слизової оболонки решітчастого лабіринту людини нами встановлено, що ангіоархітектоніка лімфатичного мікроциркуляторного русла має свої закономірності. Проведені дослідження слизової оболонки медіальної, латеральної, верхньої і нижньої стінок всіх груп комірок решітчастого лабіринту свідчать про наявність в них лімфатичного мікроциркуляторного русла.
Слизова оболонка решітчастих комірок представлена одношаровим багаторядним миготливим епітелієм і сполучнотканинною основою, в якій знаходяться лімфатичні мікросудини. Існує певна закономірність гістотопографічних взаємовідношень залежно від рівнів розташування компонентів слизової оболонки. Так, найбільш поверхнево, поблизу епітелію розташовуються залози, а під ними – кровоносні капіляри і лімфатичні мікросудини. На препаратах слизової оболонки решітчастої лабіринту лімфатичні судини представлені тонкостінними, широкими, сплощеними судинами, діаметр яких в 3–4 рази перевищує діаметр кровоносних судин. Вони розташовуються в тій же площині, що і кровоносні мікросудини, але в порівнянні з ними дещо віддалені від кісткових стінок. Детальне вивчення гістологічних препаратів і електронограм, дозволило провести ідентифікацію належності описаних утворень саме до лімфатичної судинної системи. На препаратах, імпрегнованих азотнокислим сріблом, добре проглядаються ендотеліальні клітини, характерні для лімфатичних капілярів. На електронограмах стінка лімфатичних капілярів представлена шаром ендотеліальних клітин полігональної сплощеної форми, цитоплазма яких характеризується незначною електроннооптичною щільністю. Ендотеліоцити містять мітохондрії, гранули рибонуклеопротеїдів, ендоплазматичний ретикулум, а також лізосоми, мультивезикулярні і залишкові тільця. На електронограмах розпізнаються хаотично розташовані рідкі ламінарні крісти. Базальна мембрана не виявляється.
Лімфатичне мікроциркуляторне русло решітчастих комірок представлене двома мережами. Поверхнева – дрібнопетлиста, глибока – крупнопетлиста. Лімфатичні судини поверхневої мережі мають чіткі контури, добре проглядаються і контуруються. Мережі лімфатичних судин складаються з петель округлої, овальної або чотирикутної форми. Поверхнева мережа представлена переважно замкненими петлями, до її складу входять судини різного діаметру (від 8 до 35 мкм) та форми. Калібр судин глибокої мережі неоднаковий і поступово збільшується від 35 до 95 мкм. Розміри дрібних петель коливаються в межах 6–8 мкм, тоді як крупні петлі сягають 65 – 85 мкм і можуть переходити з однієї стінки комірки на іншу. Між поверхневими і глибокими лімфатичними мережами існують анастомози.
В слизовій оболонці передньої групи комірок решітчастого лабіринту форма і орієнтація петель достатньо різноманітна, діаметр судин в цій мережі коливається від 41 до 64 мкм, найбільш розвинені лімфатичні судини на медіальній стінці. Проведений морфометричний аналіз свідчить, що питома щільність лімфатичних судин латеральної стінки комірок зменшується в 2,9 рази порівняно з медіальною, і в 1,8 рази – порівняно з верхньою і нижньою стінками. На цьому фоні питома щільність лімфокапілярів вірогідно зменшується порівняно з медіальною, верхньою і нижньою стінками латеральної групи комірок. Отже, приведені морфометричні дані підтверджують відмінності в гістотопографії і архітектоніці лімфатичних судин слизової оболонки всіх стінок передньої групи решітчастих комірок (табл.1).
Таблиця 1
Питома щільність лімфатичного мікроциркуляторного русла
слизової оболонки різних стінок передніх решітчастих комірок (М ± m)
Стінки | Судини | Капіляри | Колектори |
Сліпі вирости |
1. Медіальна (n = 16) | 0,370±0,030 | 0,230±0,020 | 0,123±0,013 | 0,056±0,005 |
2. Верхня (n = 16) Р 1–2 |
0,205±0,020 <0,001 |
0,154±0,014 К-во Просмотров: 278
Бесплатно скачать Реферат: Морфологічна характеристика лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту людини
|