Реферат: Морфологічна характеристика лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту людини
<0,001
<0,02
0,030±0,006
<0,001
<0,001
<0,001
0,030±0,003
<0,001
<0,001
<0,001
Примітка:
n – кількість досліджених препаратів;
Р 1–2 , Р 1–3 , Р 1–4 – – вірогідні відмінності порівняно з медіальною стінкою;
Р 2–3 , Р 2–4 – вірогідні відмінності порівняно з верхньою стінкою;
Р 3–4 – вірогідні відмінності порівняно з нижньою стінкою.
У людей похилого і старечого віку мережа лімфатичних капілярів слизової оболонки решітчастого лабіринту редукується порівняно зі зрілим віком. Не спостерігається чіткого поділу на поверхневу і глибоку мережі, порушується орієнтація петель. На латеральних стінках зустрічаються лише поодинокі лімфатичні судини капілярного типу, а на деяких препаратах їх виявити взагалі не вдалося. У більшій кількості випадків виявляються незамкнуті петлі. Сліпі вирости мають загострену форму. Контури лімфатичних капілярів нерівні, спостерігається огрубіння контурів, просвіт капілярів звужується, частина з них спустошується, діаметр становить 4 – 7 мкм.
У нашому дослідженні показано, що у осіб похилого і старечого віку відбувається зменшення питомої щільності лімфатичних мікросудин, особливо на медіальній і латеральній стінках слизової оболонки решітчастих комірок. За цих умов спостерігається збільшення питомої щільності колекторів, які утворюються при злитті лімфатичних судин. Відмічається значне збільшення щільності сліпих виростів переважно за рахунок спустошення капілярної мережі. Щільність лімфатичних судин у різних відділах слизової оболонки в межах однієї групи комірок нерівномірна, вона істотно змінюється порівняно з щільністю у людей зрілого віку. Питома щільність лімфатичних судин зменшується в 1,3 рази (р < 0,05), капілярів – вірогідно не змінюється, колекторів – збільшується в 1,4 рази (р<0,05), сліпих виростів – в 2,7 рази (р<0,002) порівняно з аналогічними параметрами у осіб зрілого віку. Порівняння отриманих морфометричних даних вказує на значну перебудову лімфатичної мікроциркуляторної мережі у осіб похилого і старечого віку, яка найбільш виражена на медіальній і латеральній стінках решітчастих комірок. Такі зміни призводять до порушення процесів мікроциркуляції, відтоку лімфи, а також її застою, що може в подальшому спричинити розвиток патологічних процесів або сприяти їх поширенню в суміжні ділянки.
Проведені дослідження можливих шляхів відтоку лімфи від слизової оболонки решітчастого лабіринту людини показали, що від поверхневої та глибокої лімфатичних мереж утворюється від одного до чотирьох відвідних стовбурців. Відвідні судини передніх і середніх комірок зливаються між собою чи окремо проходять через вивідні отвори комірок лабіринту і приєднуються до мережі лімфатичних судин слизової оболонки середнього носового ходу. Від задніх решітчастих комірок відходить більша кількість відвідних лімфатичних судин (3–6), ніж від передніх. Вони приєднуються до лімфатичних судин верхнього носового ходу, утворюючи анастомози. Від комірок решітчастого лабіринту лімфа відтікає в декількох напрямках: в ділянку медіального кута очної ямки (53,7 %), в ділянку крил носу (33,0 %) та в ділянку гирла слухових труб (13,3 %). Відвідні судини передніх, середніх і задніх решітчастих комірок в ділянці заднього краю середньої носової раковини зливаються, утворюючи загальну мережу. Від передніх відділів носової порожнини лімфатичні судини прямують до поверхневих і глибоких привушних, підпідборідних та піднижньощелепних вузлів і впадають у поверхневі та глибокі лімфатичні шийні вузли.
Морфологічні особливості лімфатичних судин оцінювали за допомогою змін структури кореляційних зв’язків між досліджуваними параметрами. Дослідження препаратів слизової оболонки передніх решітчастих комірок показало, що її товщина на різних стінках неоднакова. Найбільшу товщину слизова оболонка має на медіальній стінці – у межах від 2,6 Ч10–4 м до 4,2 Ч10–4 м. При переході слизової оболонки з медіальної стінки на верхню і нижню, товщина її зменшується і дорівнює 1,6 Ч10–4 м – 2,8 Ч10–4 м, а на латеральній, найменша – 1,1 Ч10–4 м – 1,4 Ч10–4 м. Аналіз зв’язків показав, що кореляційна матриця, яка об’єднує коефіцієнти попарної лінійної кореляції між морфометричними параметрами слизової оболонки і лімфомікроциркуляторного русла медіальної стінки налічує 6 міцних вірогідних зв’язків. Товщина слизової оболонки прямо корелює з питомою щільністю відвідних лімфатичних судин (r = 0,86) і їх колекторів (r = 0,93). Виявлена зворотня вірогідна залежність між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = − 0,83). На цьому фоні питома щільність відвідних лімфатичних судин утворює зворотню міцну кореляцію з питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = −0,80) і вірогідну пряму – з питомою щільністю колекторів (r = 0,92). Відмічається зворотня вірогідна кореляція між питомою щільністю лімфатичних капілярів і колекторів (r = − 0,71). Такі зв’язки свідчать, що на медіальній стінці решітчастого лабіринту зі збільшенням товщини слизової оболонки виявляється більш розвинена лімфатична мікроциркуляторна мережа, а саме відвідні лімфатичні судини і колектори. При цьому в збільшенні об’єму відвідних лімфатичних судин переважну роль відіграють колектори. Перехід слизової оболонки з медіальної стінки на верхню і нижню призводить до перерозподілу кореляційних зв’язків за участю зазначених морфометричних параметрів, їх кількість дорівнює 8. Як і на медіальній стінці, товщина слизової оболонки прямо вірогідно корелює з питомим об’ємом відвідних лімфатичних судин (r = 0,72) і колекторів (r = 0,81). За цих умов є зворотня вірогідна кореляція між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = − 0,74) та сліпих виростів (r = − 0,76). Збільшення питомої щільності лімфатичних колекторів спостерігається на фоні збільшення питомої щільності відвідних лімфатичних судин (r = 0,72) та зменшення лімфатичних капілярів (r = − 0,72) і сліпих виростів (r = − 0,91).Такий розвиток процесів свідчить, що на слизовій оболонці верхньої і нижньої стінок, як і на медіальній стінці, збільшення товщини слизової оболонки сприяє розвитку лімфатичного мікроциркуляторного русла за рахунок відвідних лімфатичних судин і колекторів. Між товщиною слизової оболонки латеральної стінки і морфометричними параметрами лімфатичних судин нараховується 5 функціонально значущих зв’язків. Наявний прямий вірогідний кореляційний зв’язок між товщиною слизової оболонки і питомою щільністю лімфатичних капілярів (r = 0,89) та сліпих виростів (r = 0,70). Питома щільність відвідних лімфатичних судин вірогідно корелює з питомою щільністю капілярів (r = 0,88) і утворює зворотний функціональний зв’язок з сліпими виростами (r = 0,79). На відміну від медіальної стінки є прямий кореляційний зв’язок між питомою щільністю лімфатичних капілярів і сліпих виростів (r = 0,86), а також зворотня кореляція між питомою щільністю колекторів і сліпими виростами (r = − 0,71). Наявність зазначених кореляційних зв’язків свідчить, що формування відвідних лімфатичних судин в ділянці латеральної стінки здійснюється за рахунок лімфатичних капілярів, а колектори відіграють другорядну роль.
Вивчення препаратів слизової оболонки середніх решітчастих комірок показало, що слизова оболонка зазначеної ділянки товща, порівняно з передніми групами. Товщина медіальної стінки коливається в межах від 4,6 Ч 10–4 м до 5,0 Ч 10–4 м, верхньої і нижньої – 3,1 Ч 10–4 м – 3,6 Ч 10–4 м, а латеральної – найменша – 1,5 Ч 10–4 м – 1,7 Ч 10–4 м. Аналіз зв’язків між морфометричними параметрами слизової оболонки і лімфатичного мікроциркуляторного русла середніх решітчастих комірок свідчить, що кореляційна матриця налічує 4 міцних вірогідних зв’язки. Товщина слизової оболонки пря