Реферат: Морфологічна класифікація мов П.Ф. Фортунатова

В історії розвитку вітчизняної порівняльно-історичної індоєвропеїстики кінця 19 ст. видне місце займає академік П.Ф. Фортунатов, який вніс великий вклад у розробку питань історично-порівняльної граматики індоєвропейських мов та й загального мовознавства.

Найголовнішими працями Фортунатова є «Порівняльне мовознавство. Курс лекцій, читаних в 1879-1880 рр.», «Порівняльна фонетика індоєвропейських мов (древ неіндійська, латинська, грецька і старослов’янська). Лекції читані в 1901-1902 рр.», «Лекції з фонетики старослов’янської» та ін.

Порівняльно-історичне мовознавство індоєвропейських мов, на думку Фортунатова, являє собою важливу частину загального мовознавства, а принцип історизму визначає як завдання мовознавства так і його метод.

У зв’язку із змішуванням граматичних і неграматичних класів слів у традиційній класифікації слів на частини мови Фортунатов запропонував свою класифікацію слів, оперту на наявності або відсутності у словах форми, тобто він розглядає у індоєвропейській мові в епоху її розпаду частини мови як чисто формальні класи слів: такі повні самостійні слова, що не мають форми (деякі прислівники та окремі числівники).

На погляд Фортунатова, частини мови – це класи слів за значенням, за здатністю сполучатися з іншими словами у реченні і виконувати відповідні синтаксичні функції і за своїми граматичними функціями. За цією схемою виходить, що займенники і числівники не є частинами мови: дієприкметники відносяться до прикметників, дієприслівник та інфінітив входять в одну групу із прислівниками.

З цього приводу В.В. Виноградов зауважував, що форту натовська «спроба морфологічної класифікації частини мови на основі форм словозміни не могла вдатися, бо вже Фортунатов вкладав чисто синтаксичний смисл у саме поняття форм словозміни. Такий вузький морфологічний погляд на класифікацію слів на частини мови московської школи Фортунатова та його учнів не схвалювали російські граматисти сучасної школи академіка В.В. Виноградова, які розглядають частини мови як лексико-граматичні розряди слів.

Правда В.М. Жирмунський зауважував, що фортунатівська класифікація слів дається стосовно до спільноіндоєвропейської мови в епоху її розпаду, але має загальне значення для таких мов, як російська, латинська, і ін. [3, c.176-184]

По-іншому сприймає ідеї Пилипа Федоровича А.А. Шахматов: «Фортунатов во всеоружии знания брался за разрешение вопросов об отношении языка к мышлению, так же, за исследование семасиологии и синтаксиса».[4, c.92]

Наукові погляди П.Ф. Фортунатова знаходили широкий резонанс на Україні. Тут викладали його учні (О.І. Томсон і П.О. Лавров в Одесі, М.М. Дурново в Харкові) та послідовники (Б.М. Ляпунов у Харкові й Одесі, С.М. Кульбакін у Харкові); Київський університет присвоїв Пилипові Федоровичу звання доктора. Діяльність П.Ф. Фортунатова – один із яскравих епізодів в історії наукових зв’язків Росії і України.

Після смерті П.Ф. Фортунатова минуло вже більш ніж сторіччя. Не все в його доробку повністю витримало перевірку часом, але багато що зберігає своє значення й тепер. А те, що застаріло, спонукало інших дослідників до нових успішних пошуків наукової істини.

Список використаної літератури

1. Дашкевич В.Л. // Українська мова і література в школі. – 1973, №1, с. 83-84.

2. Фортунатов Ф.Ф. Избр. Труды, т. 1, с. 121-122.

3. І.І. Ковалик С.П. Самійленко Загальне мовознавство, «Вища школа». – К., 1985 – с. 176-184.

4. Щерба Л.В. Ф. Фортунатов и история науки о языке// Вопр. языкознания. – 1963. - №5. – с. 92.

5. Фортунатов Ф.Ф. Избранные труды, АН СССР, т.1 М. : 1956, С. 153-154.