Реферат: Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика
Існує дві думки щодо подолання труднощів спілкування в багатомовному світі. Одні вчені стверджують, що це станеться внаслідок створення універсальних портативних електронних перекладачів, інші — внаслідок прийняття міжнародної мови. Перший шлях є важким і проблематичним. Другий передбачає декілька варіантів: 1) створення єдиної всесвітньої штучної мови; 2) використання однієї чи декількох природних мов; 3) комбіноване використання природних і штучних мов (див. про це: [Свадост 1968]).
Доречно згадати поширювану в СРСР псевдонаукову теорію злиття націй та мов і витворення єдиної мови світу шляхом їх (мов) схрещування. Як свідчить історія мовних контактів, при глибокому взаємопроникненні двох мов не виникає третя, а одна мова перемагає, вбираючи лише окремі елементи іншої; переможена мова зникає. Зникнення будь-якої мови є величезною втратою для всієї світової культури, бо втрачається один з досвідів пізнання, один з аспектів світобачення, одна з мовних картин світу. Мова для кожного народу є найдорожчим скарбом, його національним духом, його історією. Тому так переконливо і гуманно звучать слова дагестанського письменника Расула Гамзатова: «Для мене мови народів — як зорі на небі. Я не хотів би, щоб усі зорі злились в одну величезну, яка б займала півнеба, зірку. Для цього є сонце. Але хай сяють і зорі. Хай у кожної людини буде своя зірка».
На сучасному етапі інтерлінгвістика значно розширила коло проблем. До кола її зацікавлень, крім створення допоміжних міжнародних мов, належать опрацювання принципів і методів створення штучних мов, дослідження закономірностей їх функціонування і розвитку, вивчення процесів взаємодії національних мов, розв'язання проблеми мовних інтернаціо-налізмів та міжнародної стандартизації наукової і технічної номенклатури. Останнім часом предметом інтерлінгвістики стало опрацювання лінкосу — мови для можливих контактів з інопланетянами, яка спеціалізується на передачі математичних знань і основ механіки.
Використана література
Семчинський С В. Загальне мовознавство. — К., 1996. — С 256— 319.
Кодухов В. И. Общее языкознание. — М., 1974. — О 168—185.
Общее языкознание/ Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 27—87.
Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. — М., 1979. — С. 50—70.
Общее языкознание: Формы существования, функции, история языка/ Отв. ред. Б. А. Серебренников. — М., 1972. — С. 419—596.
Беликов В. И., Крысин Л. П. Социолингвистика. — М., 2001.
Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика. — М., 1987.
Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы. — М., 1980.
Швейцер А. Д., Никольский Л. Б. Введение в социолингвистику. — М.,1978.
Новое в лингвистике. Социолингвистика. — М., 1975. — Вып. 7.
Вайнрайх У. Языковые контакты. — К., 1979.
Принципы и методы социолингвистических исследований. — М., 1989.