Реферат: Мурування фасаду цеглою багаторядне
Зміст
Вступ
Матеріали
Інструменти, інвентар застосовувані для кам’яної кладки
Мурування цокольної частини будинку (багаторядне)
Організація робочого місця
Контроль якості кам’яної кладки
Сучасні технології
Нормування робочого часу і розцінки на виконання робіт та матеріали
Техніка безпеки
Література
Вступ
Цоколь це важлива частина будівельної конструкції, яка надалі буде відповідати за температурно-вологий режим у будинку. Його будівництво також вимагає серйозного підходу, тому цоколь повинен бути довговічним, міцним, стійким проти дії атмосферних опадів. Необхідно, щоб поверхня цоколя була однорідною за фактурою та формою по всьому периметру будинку. Цоколь_це продовження фундаменту від рівня землі до рівня першого поверху. Його будівництво також вимагає серйозного підходу, тому цоколь повинен бути довговічним, стійким проти ґрунтових вод. Цоколь, який роблять з монолітного бетону набагато практичніше і довговічніше. Його виконують в процесі зведення стін. При цьому необов’язково робити горизонтальні і вертикальні шви. Для його будівництва використовують високоміцні цементи марки 300-400. Цегляний цоколь при стовпчастому фундаменті за формою робиться так само, як і залізобетонний. Висота цоколя - не менше чотирьох рядів кладки.
При будівництві цоколя краще враховувати поєднання з матеріалом зовнішніх стін. Наприклад якщо стіни цегляні, то для цоколя краще використовувати бетон. І навпаки, цегляний цоколь буде добре виглядати на гладких стінах. А ось цоколь ґрунтоцементних стін частіше облицьовують цеглою або бетонними каменями. Цоколь безпосередньо бере участь у формуванні температурно-водного режиму, як підпільного простору, так і будинку. Якщо підлоги в будинку дощаті (що зустрічається досить часто в заміських будинках), то підпільний простір має бути обов’язково теплим. Для цього вона повинна бути висотою близько 250 мм. Якщо висота буде більше, то збільшаться і тепловтрати, якщо менша-погіршиться вентиляція, що прискорить процес гниття.
Матеріали
Цегла керамічна звичайна (рядова), повнотіла - прямокутний паралелепіпед розміром 250x120x65 мм. Для керамічної цегли товщиною 88 мм обовязкова наявність круглих і щілинних порожнеч. Щільність цегли 1600-1900 кг/м3. Цегла повинна бути нормально обпаленою, тому що недопалена (червона цегла) має недостатню міцність, малу водо - і морозостійкість. Перепалена цегла (залізняк) має підвищені щільність і теплопровідність і, як правило, неправильну форму.
По призначенню керамічна цегла буває лицювальною, будівельною і спеціальною. Будівельна цегла призначається для зведення внутрішніх і зовнішніх стін. Лицювальна цегла має якісну зовнішню поверхню, витримує вплив води, морозу й придатна практично для всіх зовнішніх робіт.
Керамічна цегла спеціально призначена для особливих умов експлуатації.
По морозостійкості цегла поділяється на чотири марки: Р-15, - 25, - 35 і - 50. Звичайну керамічну цеглу застосовують для кладки зовнішніх і внутрішніх стін, виготовлення блоків стін і панелей, кладки печей і димарів у місцях, де температура не перевищує температуру випалу цегли. Цегла напівсухого пресування не рекомендується у застосовані для кладки фундаментів і цоколів нижче гідроізоляційного шару.
Цеглу глиняну звичайну недоцільно використовувати в каркасних будинках і стінах верхніх поверхів, тому що вона має зайву міцність, велику вагу й відносно високий коефіцієнт теплопровідності. В, таких будинках значно вигідніше застосовувати "ефективну" цеглу з меншою вагою.
Міцність керамічної цегли. Цією якістю визначають здатність матеріалу протистояти руйнуванню під впливом зовнішніх сил, що викликає в ній внутрішні напруження. Вона характеризується межею міцності при трьох видах впливу на нього - стиску, розтяганні й вигині. Марку керамічної цегли з'ясовують випробовуючи її на стиск і вигин (кг/см2). Керамічну цеглу підрозділяють на марки 50, 75, 100, 125, 150, 175, 200, 250 і 300. Для кладки малоповерхових будинків міцність цегли може бути досить невисокою (М100 - М150). Властивість довговічності керамічної цегли відносять до комплексної характеристики якості й виражають в здатності пручатися складному впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, що проявляються в експлуатаційний період роботи конструкції з керамічною цеглою.
Розчин для кладки повинен володіти достатньою рухливістю і водо утримуючою здатністю, що дозволяє рівномірно заповнити горизонтальні і вертикальні шви, підвищити ефективність зчеплення розчину з поверхнею каменів. Рухливість розчину залежить від кількісного співвідношення компонентів, їх властивостей і характеристик. Для різних цілей рухливість розчину (в см) може коливатися в межах від 4 до 15 і вимірюватися глибиною занурення еталонного конуса масою 300 г з кутом у вершині 30 ° і висотою 15 см. Чим глибше конус проникає в розчин, тим вище рухливість розчину. Для цегляної кладки рухливість розчину вибирають в межах 9-13 7. Правильно підібрана рухливість розчину полегшує його транспортування і укладання, знижує трудомісткість робіт.
Цементні розчини готують з піску та цементу в співвідношенні від 1: 3 до 1: 6 (цемент: пісок) залежно від марки цементу і вимог, що пред'являються до розчину. Для цього спочатку замішують суху суміш з піску та цементу в необхідному співвідношенні, ретельно її розмішують, а потім зачиняють водою і розмішують до однорідної маси. Потрібно враховувати, що стіни, викладені на цементному розчині, холодні, отже, на них інтенсивно конденсується волога. Крім того, цементний розчин надмірно жорсткий.
Вапняні розчини тепліші, але їх міцність значно поступається міцності цементних розчинів. Кладка на вапняним розчині менш міцна, тому для кладки стін їх використовують рідко. Цементно-вапняні розчини готують так само, як і вапняні, але замість чистого піску застосовують суху суміш піску з цементом в необхідній пропорції. Пластичність цементно-вапняного розчину робить його кращим практично для всіх видів кладки.
Вапнякове тісто розводять до густоти молока і проціджують на чистому ситі. З цементу і піску готують суху суміш, зачиняють її вапняним молоком і ретельно перемішують до отримання однорідної маси. Додавання вапняного молока підвищує пластичність розчину і робить його більш "теплих". У цементно-вапняних розчинах застосовують гашене (гідратне) вапно у вигляді вапняного тіста або молока або у вигляді сухого порошку-пушонки. Розчини чисто цементні застосовуються для особливо навантажених конструкцій і в кладці підземних споруд. Суміші найбільш часто вживаних цементно-вапняних і цементно-глиняних розчинів марок 10-50 в залежності від марок використовуваних цементів знаходяться в межах 1: 2: 16; 1: 1: 12; 1: 0,4: 5. У зазначеній об'ємної дозуванні перша цифра позначає частку цементу; друга цифра - вапняного (об'ємною масою 1400 кг / м 3) або глиняного тіста, консистенція якого визначається глибиною занурення в нього стандартного конуса на 14-15 см; третя цифра - частку піску.
Вимоги до кладочних розчинів наступні. Розчини повинні бути не тільки міцними, а й досить технологічними, тобто повинні дозволяти укладати їх на підставу тонким однорідним шаром. Такий розчин (його називають "м'яким") добре заповнює всі нерівності підстави і рівномірно зчіплюється зі всією його поверхнею. Застосування такого розчину сприяє підвищенню продуктивності праці каменярів і покращує якість кладки.
За гранулометричному складу пісок переважно середньозернистий. Середній розмір зерен коливається в межах 0,9-2,6 мм, з домішкою більш великої фракції зерен і має кутасту полуокатану форму. Колір піску варіюється від світло-жовтих до темно-бурого відтінків. Хімічний склад піску: SiO2 - 97,26% P2O5 - 0,021%; Al2O3 - 0,93% K2O5 - 0, 20%; Fe2O3 - 0,62% Na2O - 0,08%; CaO - 0,39% F2O2 - 0,06%; MgO - 0,13% SO3 - 0,16%.
Питома вага в природному стані 1200 кг/м3. Питома вага піску в ущільненому стані 1500 кг/м3 - 1870 кг/м3. Якість пісків відповідає вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-93 "Пісок щільний, природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт". Шлакопортландцемент ШПЦ III/А-400 ДСТУ БВ.2.7-46-96 призначений для спеціальних і загально будівельних робіт. Властивості цементу. Висока дисперсність зернового складу цементу, отриманого в замкнутому циклі помелу, суворо дозоване введення добавок дозволяють отримати цементний камінь однаково щільний по всій глибині. Це заважає його руйнуванню при заморожування і відтаванні, при потраплянні в мікротріщини атмосферної вологи, агресивних розчинів органічних і мінеральних сполук, морських і грунтових вод.
Фізико-механічні властивості ПЦ III/А-400: питома поверхня S = 350 м2/кг; об'ємна вага в рихлому стані - 1010 кг / м 3; терміни схоплювання: початок - 3.5 год., Кінець - 6 год.; міцність при стисненні: у віці 2 діб - не нижче 20 МПа; у віці 28 діб - не нижче 40 МПа; міцність при пропарюванні - не нижче 27 МПа.
Гідравлічне вапно здатне затвердівати на повітрі і у воді, процес затвердіння у неї проходить швидше, ніж у повітряному, і міцність її набагато вище. Високогідравлічне вапно характеризується високою міцністю і швидкістю затвердіння. Вапно гасять шляхом обробки водою негашеного комового вапна. Залежно від кількості води, необхідної для гасіння, отримують гідратне вапно (пушонку), вапняне тісто і вапняне молоко. Порошкове гідратне вапно виходить в тому випадку, якщо об'єм води становить 60-70%. У результаті гасіння обсяг вапна збільшується в 2-3 рази. Гашене вапно являє собою білий порошок, що складається з найдрібніших частинок гідрату оксиду кальцію з щільністю від 400 кг/м3 (у пухкому стані) до 500-700 кг / м 3 (в ущільненому стані).
Інструменти, інвентар застосовувані для кам’яної кладки
Кельма (рис.1 а) являє собою відшліфовану з обох сторін сталеву лопатку з дерев'яною або пластиковою ручкою. Кельма призначена для розрівнювання розчину по кладці, заповнення розчином вертикальних швів і підрізування у швах зайвого розчину. Можна сказати що кельма - це основний інструмент каменяра.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--