Реферат: Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках
Внутрішня кровотеча дуже небезпечна, бо кров виливається в замкнутій порожнині і поставити точний діагноз може тільки лікар.
Запідозрити внутрішню кровотечу можна із зовнішнього виду потерпілого: він полотніє, на шкіри виступає липкий холодний піт, дихання часте поверхневе, пульс частий і слабкого наповнення. При таких ознаках треба негайно викликати „Швидку допомогу”, а до її приїзду укласти потерпілого або надати йому напівсидячи положення і до гаданої області кровотечі (живіт, груди, голова) прикласти пузир із льодом, або пляшку о холодною водою. Ні в якому разі не можна прикладати грілку.
Найчастіше пошкодження м’яких тканин та органів – ушиб, який виникає після удару тупим предметом. На цьому місці з’являється припухлість, а часто і синець. При розриви розриві здорових судин під шкірою можуть з’явитися згустки крові.
При ушибі передусім необхідно створити спокій пошкодженому органу, надати цій області тіла підвищене положення, покласти холод. Охолодження тамує біль, попереджає розвиток набряку, зменшує обсяг внутрішнього кровоналиву.
При розтягу зв’язок , крім перелічених заходів, необхідна ще туга фіксуюча пов’язка. Для зменшення болі потерпілому можна дати 0,25-0,5 таблетки анальгіну і амідопірину. Ні в якому разі не можна при ушибах та розтягах парити руки або ноги, тягнути або смикати.
Пошкодження суглоба із зміщенням кісток називається вивихом . Перша допомога при вивихах передбачає передусім зменшення болі. Для цього покласти холод на область пошкодженого суглоба, дати знеболюючі ліки, зафіксувати кінцівки в тому положенні, яке стало після травми.
Переломом називається порушення цілості кістки. Вони бувають відкриті та закриті. При відкритих переломах пошкоджуються шкірний покрив або слизові, оболонки. При закритих цілість шкірного покриву і .слизових, оболонок не порушується і вони слугують бар’єром, що перешкоджає проникненню інфекції в місце травми. Якщо перелом відкритий, не можна з рани видаляти кісткові уламки або вправляти їх. Спочатку необхідно зупинити кровотечу, змастити шкіру навколо рани настоянкою йоду і накласти стерильну пов’язку. Травмованій частині тіла необхідно створити умови спокою і нерухомості. для цього використовують стандартні шини або підручні засоби: лижі, палки, дощечки, парасольки, картон, пучки гілля тощо. При накладанні шини необхідно додержуватись правила: вона повинна іммобілізувати суглоби, бути надійно закріплена, добре фіксувати область перелому, спочатку мас бути обкладена тканиною чи ватою.
Отруєння чадним газом (окисом вуглецю) можливе при поганій вентиляції у не провітрюваних, щойно пофарбованих приміщеннях. Ранні симптоми отруєння: головний біль, важкість у голові, нудота, запаморочення шум у вухах, серцебиття. Згодом виникає м’язова слабкість, блювання. При дальшому перебуванні в отруєній атмосфері слабкість зростає, виникає сонливість, запаморочення, задишка.
Перша допомога полягає у негайному виведенні потерпілого (або отруєного) з даного приміщення. В теплу пору року його краще винести на свіже повітря. Сприяють ліквідації наслідків отруєння розтирання тіла, прикладання грілки до ніг, короткочасне вдиху нашатирю парів нашатирного спирту.
Якщо отрута попала на шкіру, змити її струменем води чи промокнути шматком тканини (вати), потім обмити водою; при попаданні отрути в очі ретельно промити водою або 2%-ним розчином соди. В разі попадання отрути в шлунково-кишковий тракт дати випити кілька склянок води (бажано теплої) або блідо-рожевий розчин марганцевого кислого калію, подразненням задньої гортані пальцем викликати блювання (промивання роблять два-три рази); після цього дати потерпілому півсклянки з 2-3 ложками активованого вугілля, а потім проносне (20г гіркої солі на півсклянки води). При послабленні дихання дати понюхати нашатирного спирту, а в разі зникнення пульсу робити непрямий масаж серця.
Опіки різного ступеня тяжкості виникають з багатьох причин: пожежа, розпечений метал, киплячі рідини та ін. Перша допомога - передусім припинення дії високої температури на потерпілого. Одяг краще розрізати, особливо там, де він пристав до опеченої шкіри.
Наступна дія падаючого допомогу - найскоріше накладання і асептичної пов’язки для попередження інфікування обпеченої поверхні. Для пов’язки бажано використовувати індивідуальний пакет.
Хімічні опіки виникають, від впливу на тіло концентрованих кислот та лугів.
Перша допомога залежить від хімічної речовини, що спричинила опік. При враженні концентрованими кислотами (крім сірчаної) поверхню піку необхідно Протягом 15-20 хв змивати струменем холодної води. Сірчана кислота при взаємодії з водою виділяє тепло, що посилює опік. Ефективне змивання мильним розчином, 3% розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). Місця опіків лугами також необхідно добре промити струменем води, а потім обробити 2% розчином оцтової чи лимонної кислоти лимонний сік). Після того на обпечену поверхню треба накласти асептичну пов’язку чи прикласти серветку змочену оброблюваним розчином.
Опіки від фосфору небезпечні тим, що фосфор на повітрі спалахує, і опік стає комбінованим - і термічним і хімічним. Вражену частину тіла слід занурити у воду. Під водою відділити шматки фосфору паличкою, ватою тощо. Можна змити фосфор сильним струменем води. Після цього місце опіку обробляють 5% розчином купоросу і накладають суху стерильну пов’язку.
Опіки негашеним вапном не можна обробляти водою, видалення вапна і обробку проводять тваринним маслом чи олією. Необхідно видалити всі шматочки вапна і потім закрити рану марлевою пов’язкою.
Ушкодження тканин дією низької температури називають відмороженням.
Подаючи першу допомогу потерпілому, слід негайно зігріти його, особливо відморожені частини тіла, для чого якомога швидше перенести у тепле приміщення. Перед усім необхідно зігріти відморожену частину тіла, відновити в ній кровообіг. Найбільшого ефекту можна досягти теплими ваннами. За 20 - 30 хв температуру води поступово підвищують з 20 до 40 °С.
Після ванни пошкоджені місця просушити (промокнути), стерильною пов’язкою і тепло вкрити. Не можна змащувати їх жиром і мазями, оскільки це значно утруднює наступну первинну обробку. Відморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом бо при цьому посилюється охолодження, а крижинки ранять шкіру, що сприяє інфікуванню зони відможення.
Електротравма призводить до місцевих та загальних порушень організму. Місцеві зміни помітні в місцях входу і виходу електричного струму.
Враження блискавкою аналогічно дії електричного струму, використованого в техніці. На шкірі часто з’являються плями темно-синього коліру, за контуром схожі на гілки дерева (параліч судин).
Найголовніше при перший допомозі – негайне припинення дії електричного струму.
При пошкодженні, які супроводжуються легкими загальними явищами (зомління, нетривале знепритомніння, запаморочення, головний біль, біль в області серця), перша допомога полягає у створенні спокою і доставки потерпілого в лікувальну установку. Необхідно пам’ятати, що загальний стан його може різко і непередбачено погіршитися найближчим часом після травми, можуть з’явитися порушення кровообміну серця, явище повторного шоку і т. д. Такий стан іноді спостерігається у потерпілого з легкими симптомами (головний біль, загальна слабкість), тому всі громадяни з електротравмами підлягають госпіталізації.
При тяжких загальних явищах, які супроводжуються зупинкою дихання, розвитком стану „несправжньої смерті”, єдино вірним вчинком є негайне проведення штучного дихання та непрямого масажу серця.
Заривати потерпілого в землю категорично забороняється.
Хворобливий стан, який гостро розвивається і пояснюється перегрівом організму в результаті тривалої дії високої температури зовнішнього середовища, називається тепловим ударом . Причини перегріву бувають різні: затруджена тепловіддача з поверхні тіла (висока температура, вологість і відсутність руху повітря) та підвищене утворення тепла (фізична праця, порушення терморегуляції).
Дія прямих сонячних променів на голову (у спеку) може завдати перегріву головного мозку (сонячний удар ).
Симптоми цих захворювань між собою. Спочатку хворий відчуває в’ялість, головний біль. З’являються запаморочення, слабкість, біль у ногах, спині, іноді блювання. Пізніше виникає шум у вухах, задишка, часте серцебиття, темніє в очах.
Потерпілого негайно необхідно перенести в прохолодне місце, в затінок, зняти одяг, покласти його трохи піднявши голову. Створити спокій, охолоджують голову і область серця (обливають водою, прикладають компреси з холодної води). Не можна охолоджувати надто швидко. Потерпілому дають прохолодні напої.