Реферат: Надзвичайні ситуації соціального характеру
Виконала:
Ст. гр. ЕП-06-4
Стуканьова А.Ю.
Алчевськ
2007
План
1. Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки
2. Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства
3. Заходи безпеки в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру
Висновок
Перелік посилань
1. Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки
Значний інтерес викликають статистичні дані про можливість виникнення та ймовірні прогнози НС, що найчастіше зустрічаються на території нашої країни. Найбільш непередбачуваними, раптовими, з величезною кількістю жертв і руйнувань є землетруси. Досі неможливо з упевненістю передбачити місце й точний час початку цього явища природи. Об'єктивними ознаками лиха, що наближається, є незвична поведінка тварин і птахів, світіння вершин гір і дерев, зміна рівня води в криницях. Ці ознаки з'являються за кілька годин, а іноді й за добу до землетрусу.
Таблиця 1. Кількість надзвичайних ситуацій у 90-х роках XX століття
| Рік | Кількість надзвичайних ситуацій | Постраждало, тис. осіб | Загинуло, тис. осіб | ||
| Усього | Техногенних | Природних | |||
| 1991 | 334 | 209 | 125 | 25 | 236 |
| 1992 | 1015 | 769 | 246 | 68 | 947 |
| 1993 | 1027 | 905 | 122 | 18 | 1320 |
| 1994 | 1322 | 1097 | 225 | 51 | 2672 |
| 1995 | 1369 | 1088 | 281 | 57 | 4679 |
| 1996 | 1349 | 1034 | 315 | 20 | 2120 |
| 1997 | 1665 | 1174 | 360 | 83 | 1735 |
Таблиця 2. Найбільші природні катастрофи XX століття
| Вид катастрофи | Кількість жертв, тис. осіб | Місце й рік катастрофи |
| Виверження вулкана | 30 000 | о. Мартиніка, 1902 р. |
| Зсув | 3000 | Італія, 1962 р. |
| Повінь | 800 000 | о-ви Бенгальської затоки, 1970 р. |
| Тайфуни | 207 000 | Пакистан, 1970 р. |
| Землетрус | 650 000 | Китай, 1976 р. |
| Селеві потоки | 29 000 | Колумбія, 1985 р. |
| Град | 346 | Індія, 1988 р. |
Таблиця 3. Характеристика жертв під час техногенних катастроф
| Катастрофи | Середня кількість | Співвідношення кількості загиблих і поранених |
| Авіаційні | 10–100 | 10:1 |
| Автомобільні | до 10 | 1:5 |
| На морському транспорті | 10–100 | – |
| Залізничні | 10–100 | 1:10 |
| Вибухи на великих об'єктах | 10–100 | 1:10 |
| Пожежі в будинках | 10–100 | 1:10,1:20 |
| Аварія з викидом СДОР | 10–100 | 1:50 |
| Вибухи в шахтах | до 10 | 1:5 |
За даними літературних джерел, тільки один раз, у 1963 році, у Китаї вдалося завчасно сповістити людей про можливий землетрус. У результаті загинуло лише 1300 людей, а за масштабами руйнувань могли б загинути десятки тисяч. Землетруси бувають на 1/10 частині всієї поверхні континентів Землі. За даними ЮНЕСКО, за останні десятиліття від цього стихійного лиха загинуло понад 1 млн. людей. Деякі відомості про землетруси та їх імовірність на території нашої країни подано в табл. 4.
Територія України, що має прибережну смугу, зазнає штормів і ураганів. За останні 200 років зареєстровано кілька десятків ураганів, що стали причиною тисяч жертв. Що ж до повеней, то вони спричиняють смерть не на всій території нашої країни. Людські жертви можуть бути невеликими, але значна кількість людей залишається без даху над головою, повені також завдають чималих матеріальних збитків. Деякі статистичні дані про повені наведено в табл. 5.
Для території нашої країни характерними є обвали, лавини, селеві потоки, зсуви. Статистичні дані про ці стихійні лиха наведено в табл. 6. За останні 80 років в Україні зареєстровано сотні подібних катастроф. Такі лиха передбачувані лише у гірській місцевості, регіонах з пересіченим ландшафтом, який характеризується наявністю ярів, пагорбів. У світі накопичено певний досвід попередження значних руйнувань і жертв під час таких лих.
У 1996 р. затверджено Положення уряду про класифікацію НС природного й техногенного характеру. Відповідно до зазначеного документа, НС класифікують залежно від кількості потерпілих, кількості населення з порушенням умов життєдіяльності, розмірів матеріальних збитків, а також меж поширення вражаючих факторів.
Таблиця 4. Статистичні дані про землетруси
| Сила | Середня кількість на рік | Радіус струсів, км | Прогнози наслідків | |
| за шкалою Ріхтера | за 12-бальною шкалою | |||
| до 4 | IV–V | 8000 | 0–15 | Руйнувань немає |
| 4–6 | VI–VII | 900 | 5–30 | Тріщин у будинках, жертв немає |
| 6,1-7,0 | VIII–IX | 140 | 20–80 | Руйнування окремих будинків, одиничні жертви |
| 7,1–8,0 | X–XI | 15 | 50–120 | Масові обвалювання будинків. Загибель значної кількості людей |
| 8,0 | XI–XII | І | 80–160 | Руйнування міст. Масові жертви. Національна катастрофа. Необхідна міжнародна допомога |
Надзвичайні ситуації поділяють на об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні.
Об'єктові – потерпілих не більш як 20 осіб з них одна людина загинула; порушень умов життєдіяльності населення зазвичай немає; зона НС не виходить за межі об'єкта виробничого чи соціального призначення.
Місцеві – потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих – 1–2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельністю від 100–300 осіб; матеріальний збиток становить близько 1 % зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.
Таблиця 5. Статистичні дані про повені на території нашої країни
| Вид повені | Середня кількість на рік | Площа, що опинилася під водою, км | Кількість загиблих | Кількість тих, хто залишився без даху |
| Сезонні паводки | 1–10 на багатьох водоймах | 10–100 | – | – |
| Затяжні дощі, вихід рік з берегів | 1 разнарік | 10–100 | одиничні випадки | 100–1000 |
| Те ж саме для систем рік і каналів | 1 раз на 10 років | 100–1000 | 10–100 | 30–40% до к-ті насел. затопленої зони |
| Руйнування гребель | одиничні за всю історію | 10–100 | 100–1000 | 1000–10000 |
| Циклони, урагани на всьому узбережжі | 1 раз на 10 років | 1000–100000 | 100 000 | 100000–1000000 |
Таблиця 6. Статистичні дані про снігопади, селеві потоки, лісові пожежі
| Вид стихійного лиха | Частота нарік | Площа,км | Кількість загиблих | Кількість тих, хто залишився без даху |
| Снігопади | 10–100 | Територія населених пунктів | одиниці | – |
| Лавини, селеві потоки, зсуви | 1–10 | 1–10 | 10–100 | 100–1000 |
| Лісові пожежі | 10–100 | 100–1000 | 10–100 | до 80 % населення |
Регіональні – потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих 3–5 людей; порушені умови життєдіяльності 500–1000 людей; матеріальний збиток становить 10 % зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію двох областей.
Загальнодержавні – потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; матеріальний збиток становить понад 10 % зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більш як дві області.
Основною метою такої класифікації є визначення й розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади під час ліквідації наслідків НС.
Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.
Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.
До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.
Аварії поділяються на дві категорії:
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--