Реферат: Налагодження клієнтської частини комунікаційної мережі Internet
Всі аргументи hostname можуть бути або символьними іменами вузлів, або IP-адресами в крапковій нотації.
У першому з варіантів команди на екран виводиться запис ARP, що відповідає IP-адресі зазначеного мережевого вузла, або всім вузлам, якщо параметр hostname відсутній.
Використовуючи ключ -t, можна вивести на екран інформацію тільки про певний тип устаткування. При цьому можна використати ключові слова ether, ах25 або pronet, які позначають 10 Мбіт/с Ethernet, AMPR AX.25 й IEEE 802.5 token ring відповідно.
Ключ -s використовується для того, щоб додати в таблиці ARP адреса Ethernet мережевого вузла hostname. Інформація, уведена таким чином, не може бути змінена в ході роботи драйвера ARP. Аргумент hwaddr позначає апаратну адресу. За умовчуванням мається на увазі, що це адреса Ethernet, представлений у вигляді шести шістнадцятьоричних байтів, розділених символами двокрапки. Адреси інших типів апаратного забезпечення можна задати за допомогою ключа –t.
2.4 Утиліти ОС Windows
На відміну від ОС Unix, в операційній системі Windows початкове настроювання мережевих засобів здійснюється відразу ж при установці апаратних засобів, якщо такі підтримують режим plug-and-play. Надалі, ці настроювання можуть бути змінені в режимі конфігурування властивостей мережі.
Поточні настроювання для встановленого інтерфейсу можуть бути оперативно визначені за допомогою утиліти ipconfig, що виконується в командному режимі. Докладно ознайомитися з можливостями даної утиліти можна ввівши команду ipconfig ?, або скориставшись довідковою системою Windows.
Для перевірки відповідності адрес як і в ОС Unix, використовується утиліта arp.
У тому випадку, якщо всі настроювання виконано, і необхідно визначити є чи з'єднання з певним вузлом, треба використати утиліту ping або tracert.
Література
1. В.Г. Олифер, Н.А. Олифер Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы/ Из-во «Питер»,- СПб., 2010.- 672 с.:ил.
2. UNIX. Библия системного администратора.: пер. с англ./ «Диалектика»,- М., 2009.- 528 с.
3. О. Кирх Linux для профессионалов. Руководство администратора сети/ СПб.: «Питер»,- 2010.- 368с.:ил.