Реферат: Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників
У ранньому дитинстві в дитини накопичується певний запас уявлень про різноманітні властивості предметів, і деякі з цих уявлень починають відігравати роль зразків, з якими дитина порівнює властивості нових предметів в процесі їх сприймання. Так, наприклад, при сприйманні форми зразками служать уявлення про геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник та ін.), при сприйманні кольору - уявлення про 7 кольорів спектру, білий і чорний кольори. В природі існує безкінечна різноманітність фарб і форм. Людство зуміло їх впорядкувати, звести до типових різновидностей, що дає можливість сприймати навколишній світ якби крізь призму суспільного досвіду. Будь-який колір можна визначити або як відтінок одного з кольорів спектру (темно-червоний), або як результат їх поєднання (жовто-зелений), або, на кінець, як проміжний між чорним і білим (сірий). Так само форму будь-якого предмета можна або звести до визначення геометричної фігури (овальна, прямокутна), або позначити як поєднання декількох нових фігур, певним чином розташованих в просторі (наприклад, сніговика можна зобразити з допомогою кругів, зображених один над одним). І справа тут не тільки в словесних позначеннях: ми саме сприймаємо властивості предметів як різновидності і поєднання знайомих нам зразків.
На основі завдань, наведених в книзі Е.Г. Пилюгіної "Сенсорне виховання дітей раннього віку в процесі ознайомлення з кольором" (1971р), ми побудували систему завдань, яка передбачала інтенсивне формування здібностей до використання наочного моделювання на матеріалі ознайомлення дітей з кольором, формою і величиною предметів.
Висновки
Традиційний засіб систематизації в молодших школярів найпростіших понять полягає в тому, щоб утворити між ними безпосередню словесну асоціацію або ж словесно розкрити елементарний причинно-наслідковий зв'язок. Переваги словесно-логічної систематизації усвідомлюються учнями на пізніших етапах навчання, коли засвоєна ними система понять стає досить повною і багатогранною, щоб забезпечити аналіз конкретних явищ без опори на механізми наочно-образного мислення. Тому в молодших школярів доцільно, на нашу думку, формувати вихідний зв'язок наукових понять на основі образних асоціацій, які відображають логічний зв'язок цих понять.
Отже, опора в навчанні молодших школярів на їхнє наочно-образне мислення, правильне використання його психологічних закономірностей - важливе джерело підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу. При цьому забезпечується належна підготовка учнів до повноцінного сприймання понять.
Список використаної літератури
1. Коваль А.П. Наглядность на уроках русского языка в начальных классах. К.: Рад. школа, 1986. - 169с.
2. Методика викладання української мови. / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко та ін. - К.: Вища школа, 1989. - 423с.
3. Наумчук М.М. Вчимося читати залюбки. Навчання грамоти. - Тернопіль: Астон, 2001. - 76с.
4. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. Тернопіль: Астон, 2001. - 264с.
5. Плющ М.Я., Грипак Н.Я. Робота над текстом в початкових класах. - К.: Рад. школа, 1986. - 168с.
В.М. Мова в нашому житті. - К.: Наукова думка, 1989. - 112с.
6. Саяхова Л.Т., Ажурова С.Д. Словарно-фразеологическая работа в национальной школе. Л.: Просвещение, 1982. - 160с.
7. Сердюк М.Т. Словникові вправи на уроках мови у 1 класі // Поч. школа. - 1976. - №3.