Реферат: Нарахування заробітної плати

Крім того, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час ви­конання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпустки тощо), а також допомога по тимча­совій непрацездатності.

Нарахування виплат, визначених за два останніх міся­ці, здійснюється множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів. Середньоденний заробіток визна­чається діленням заробітної плати за фактично відпрацьо­вані протягом двох місяців робочі дні на кількість робо­чих днів (годин) за цей період.

У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться кори­гування заробітку на коефіцієнт його підвищення.

Час виконання державних і громадських обов'язків офор­мляється табелем обліку робочого часу і засвідчується до­відкою організації і установи, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним (або середньогодинним) заробітком з розрахунку двох календарних місяців роботи.

Додаткові перерви в роботі матерів, які годують немов­лят, оформляються довідками медичних установ. Перерви мають бути не раніше ніж через три години і тривалістю не менше ЗО хвилин кожна. Середньогодинний заробіток визначається виходячи з середньої заробітної плати за ос­танніх два календарних місяці.

Чинним законодавством для працівників-підлітків вста­новлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відряд­никам - за тарифною ставкою робітника-відрядника від­повідного розряду; робітникам-погодинникам - за та­рифною ставкою робітника-погодинника відповідного роз­ряду.

При звільненні працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній пла­ті за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана.

При звільненні працівника у зв'язку із змінами в орга­нізації виробництва (у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілюванню, скорочення чисельності працівни­ків) за звільненим працівником згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна Плата на період працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також без­перервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує З місяці.

Вихідна допомога визначається виходячи з виплат за останні два календарних місяця, що передували звільнен­ню. Якщо протягом останніх двох календарних місяців пе­ред звільненням працівник не працював, середня заробітна плата визначається виходячи з виплат за попередні два мі­сяці роботи. У разі, якщо працівник не мав заробітку і в ці два календарних місяці, то розрахунок вихідної допомо­ги здійснюється виходячи зі встановлених йому в трудово­му договорі тарифної ставки або посадового окладу.

При призові працівника до військової служби (або нап­равленні до альтернативної служби) вихідна допомога виплачується у розмірі не менше 2-місячного середнього заробітку (п. З ст. 39 КЗпП).

Вихідна допомога не оподатковується прибутковим по­датком і ніякі інші утримання з неї не робляться.

При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій згідно зі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вибором особи, яка звернулась за пенсією, вибірка заробітної плати може здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звертан­ням за пенсією, незалежно від наявності перерв у роботі.

1.3 Облік забезпечення оплати відпусток працівникам

Деякі особливості є в обліку заробітної плати праців­ників за час відпустки. Чергові відпустки працівникам на­даються протягом року, як правило, нерівномірно (особ­ливо в сезонних виробництвах). З метою рівномірного включення до собівартості продукції (робіт, послуг) заро­бітної плати на оплату відпусток підприємствам дозволено створювати резерв. Такий резерв створюється шляхом що­місячного включення рівними сумами (визначеними за плановим відсотком до фактично нарахованої заробітної плати) наступних витрат на оплату відпусток. При цьому резерв створюється на наступні витрати по оплаті відпус­ток працівникам, а також нарахуванням на ці суми збору на соціальне страхування (оскільки при нарахуванні заро­бітної плати за час чергової відпустки працівнику в розра­хунок приймається і допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів соціального стра­хування).

У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву робиться запис по дебету рахунка 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витра­ти», 93 «Витрати на збут» та ін., кредиту рахунка 471 «За­безпечення виплат відпусток». Нарахована заробітна пла­та відноситься на зменшення раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції з креди­том рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою».

Сальдо (кредитове) рахунка 471«Забезпечення виплат відпусток» показує залишок невикористаного на день року резерву.

Наприкінці року проводиться інвентаризація резерву на оплату відпусток працівникам. З цією метою за даними відділу кадрів (або уповноваженої для цього особи) скла­дається список з зазначенням прізвища кожного працівни­ка, за який період не використана відпустка, кількість днів невикористаної на 1 січня наступного року відпустки. Шляхом множення середньоденного заробітку працівника на кількість днів ненаданої відпустки визначають суму ре­зерву за невикористані відпустки. Якщо, наприклад, за да­ними інвентаризації визначена загальна кількість невико­ристаної відпустки 500 людино-днів, то при середньоден­ному заробітку працівників 8 грн. сума резерву з урахуванням збору на соціальне страхування дорівнює 4160 грн. (8 грн. • 500 • 1,04). Ця сума має дорівнювати кредитовому сальдо рахунка 471 «Забезпечення виплат відпусток». Заяво нарахована сума резерву сторнується, а на суму, якої не вистачає, робиться донарахування.

Якщо на підприємстві не прийнято створювати резерв на оплату наступних відпусток, то заробітна плата, нара­хована працівникам при наданні відпустки, відноситься на витрати виробництва або обігу в загальному порядку (тобто відображається по дебету рахунка 23 «Виробницт­во» та ін. в кореспонденції з кредитом рахунка 661 «Роз­рахунки за заробітною платою»).

Наказом Мінфіну України від 01.02.94 № 10 підприєм­ствам дозволено, поряд з резервом на оплату відпусток, резервувати також кошти для виплати винагороди за вис­лугу років, яка здійснюється згідно з чинним зако­нодавством.

Таблиця 1.1

Таблиця ставок для визначення прибуткового податку з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (служби, навчання)

Місячний сукупний оподатковуваний доход

Ставки і розміри податку

Від 18 гривень до 85 гри­вень (від 1 до 5 неоподат­ковуваних податком мініму­мів)

10% від доходу, який пе­ревищує 17 гривень

Від 86 гривень до 170 гривень (від 5 до 10 нео­податковуваних податком мінімумів)