Реферат: Насильство й жорстокість як категорії етики

3) з погляду статі. У деяких країнах, наприклад, в Індії й Китаї, в ісламських країнах, синів воліють дочкам, що утрудняє виживання жіночого потомства;

4) по ступені розвитку. В індустріальних країнах найбільшому ризику піддаються підлітки;

5) залежно від незвичайних і важких пологів, а також по інших біологічних факторах. У Західній Африці, наприклад, позбуваються від новонароджених дівчинок, що народилися із зубами;

6) з погляду зайвих дітей. Діти, які приводять сімейні ресурси в стресовий стан, піддаються високому ризику;

7) по особливостях поводження особистості. У різних культурах цінують різні риси характеру й поводження;

8) з погляду соціальної підтримки. Дуже велика роль законодавства про шлюб. Жертвами дурного обігу в багатьох країнах є сироти. Сучасні джерела вказують на ріст дурного обігу з дітьми, пов'язаний з урбанізацією й імміграцією, розпадом малих груп і відходом від сформованих культурних традицій.

14. Які наслідки жорстокості й насильства в родині

Перенесене в дитинстві насильство сприяє формуванню схильності до насильства й відповідного поводження в майбутньому. Ставши дорослими, такі люди швидше утягуються у вживання алкоголю й наркотиків, у них легше формується злочинне поводження й виникають психічні розлади; жертви дурного обігу відстають у розвитку, випробовують більше соціальних і емоційних утруднень.

15. Що є головним у людському репродуктивному поводженні

У людини головним фактором виховання дітей є "батьківський внесок". У випадку повної материнської відмови дитина гине протягом декількох годин або днів. Але є інші форми зниженої емоційної, біологічної й соціальної підтримки, які не вбивають дитини так швидко, але переводять його в категорію найбільш уразливу, де різко зростає ризик загибелі від хвороби, нещасного випадку, насильства. Загальне правило говорить: чим менш убогої є навколишнє середовище, тим більше значення для виживання дітей здобуває батьківський внесок. Іноді дурний обіг є формою гіпертрофованого внеску, а надмірна турбота порушує нормальний процес дозрівання й дорослішання. Те ж саме ставиться до дисципліни. Забезпечити нормальну дисципліну значить зробити дуже важливий внесок у виховання дитини. Але дисципліна може виражатися у формах, що загрожує життю дитини. У цьому випадку вона стає формою гіпертрофованого внеску, особливо якщо батьки силою домагаються слухняності дитини. Насильство, застосовуване час від часу або як реакція на стрес, можна розглядати як провал всіх спроб захистити дитину, що може привести до його занедбаності. Навіть сексуальне насильство можна розглядати як зворотний бік батьківського внеску (наприклад фізичної близькості). Будь-які форми жорстокого обігу й занедбаності викликають у дитини зниження імунітету або провокують втеча з будинку й взагалі вибір якого-небудь ризикованого способу життя.

Мозок дитини - свого роду комп'ютер, що програмується тими, хто його ростить і виховує, а в остаточному підсумку тими, хто контролює потоки інформації, що йде до дітей, зокрема відомостей про те, що таке добро, право, справедливість, благо. Культурний вплив батьків настільки сильно, що може перебороти будь-яку навіть інстинктивну програму. Поводження батьків багато в чому залежить від рівня їхньої культури й утворення. Передбачається, що в тих випадках, коли виховання дитини пред'являє батькам підвищені вимоги, вони можуть почати жорстоко звертатися з ним.

Батьківський внесок має сенс, тільки якщо він триває досить тривалий час, включаючи не тільки вигодовування, але й більше пізні стадії життя. При цьому спостерігаються розходження між країнами з низьким рівнем життя й країнами з високим рівнем, у яких голод зустрічається вкрай рідко.

Не дуже ясна роль екологічного фактора, хоча очевидно його вплив на ріст батьківської жорстокості. У всякому разі, хімічний вплив (наприклад введення препарату d- амфетамін) штучно підвищує агресивність мавп стосовно дитинчат і знижує агресивність стосовно дорослих особин у групі. І в людей, і в мавп, агресивність підсилюється з посиленням екологічного й соціального стресу.

Досвіди, пов'язані з раннім відділенням дітей від батьків, також викликають порушення поведінкових, фізіологічних і імунологічних функцій дитини.

16. Який значення батьківського внеску у виховання дітей

Звичайно батьки дуже серйозно, часто самовіддано піклуються про своїх дітей. Батьківський альтруїзм унікальний: тут потік життєвих благ довго, кумулятивне, щедро йде лише в одному напрямку.

Людина як біосоціальна істота відрізняється від всіх інших живих істот тривалістю процесу дорослішання. Між народженням і дорослішанням проходить двадцять років, за які головним фактором становлення особистості є батьківський внесок у вигляді матеріальних, духовних, емоційних інших витрат батьків.

Батьківський внесок - коштовний ресурс, і природний добір постійно повинен перешкоджати тому, щоб він розтрачувався зрячи. Отже, еволюційні механізми батьківської психології повинні приводити до вибірковості батьківського внеску, перевазі своїх дітей і дискримінації чужих.

17. Які батьки частіше вбивають своїх дітей

Матері-Дітовбивця найчастіше бувають відносно юними, тому що прагнення батьків вносити свій внесок у виховання дітей збільшується в міру того, як висихає репродуктивний потенціал, тобто з віком.

Серед незаміжніх жінок частка дітовбивців вище, оскільки відсутність батька різко погіршує життєві перспективи дитини.

У міру дорослішання дитини, знижується небезпека ризику.

Поява в родині вітчима або мачухи підвищує ризик дурного поводження з дитиною. Прийомні діти, усиновлені подружньою парою, розвиваються набагато гірше, ніж діти в природній родині. Відносини дітей із приймальнями родителями чревате конфліктами, але ці конфлікти краще влагоджуються, якщо прийомні батьки перестануть зображувати із себе справжніх батьків.

Ніж більше інфантильними й егоцентричними є батьки, тим більша ймовірність жорстокості з їх боку стосовно дітей.

І навпаки, стосовно до розвинених країн Заходу, можна затверджувати, що, чим вище рівень батьківської свідомості, чим більше вони усвідомлюють свою відповідальність перед дітьми, менш імовірні прояви батьківської жорстокості або дитячої занедбаності.

Очевидно, що жорстокий обіг з дітьми й дитяча занедбаність ставлять під погрозу фізичне й емоційне виживання дітей.

18. Чи можна затверджувати, що багато батьків, що жорстоко звертаються з дітьми, самі в дитинстві були жертвами жорстокого обігу

Так. Перенесене дитиною насильство ніколи не проходить даром і має серйозні довгострокові наслідки для навколишніх і для його дітей.

Дитина на перших етапах свого розвитку має потребу в гарному, ласкавому обігу, він проявляє прихильність до тих, хто про нього піклується. Він повинен знати, що про нього піклуються навіть тоді, коли він один. Оскільки люди, що піклуються про дитину, передбачувані, і вони завжди забезпечують йому безпеку, у дитини поступово розвиваються почуття безпеки, упевненості в собі й довіри до інших. У дітей, з якими жорстоко звертаються, почуття прихильності завжди пов'язане із тривогою, вони самі більше агресивні до ворожому їм миру й до оточуючих людей, бачачи в них потенційну погрозу власної безпеки. На основі ранніх первинних відносин, у дитини складаються моделі відносини до самого себе й до інших людей і до миру. Діти, яким не вистачало любові, самі часто виявляються не здатними по-справжньому любити, у них розвивається садомазохистський комплекс.