Реферат: Навчальний модуль рейтингова система оцінювання кредитно-модульна система

Переваги рейтингової системи виявляються у 1) можливості отримання своєчасної інформації щодо порушення ритму роботи класу в цілому або окремого учня; 2) активній участі школярів у контролі та оцінці своїх навчальних досягнень; 3) мотивації спря­мування учнів на успіх у навчально-пізнавальній і дослідницькій діяльності; а також у тому, що 4) рейтингова система постає як засіб самодіагностики школяра (хто я? де я?); 5) формуванні єдиних вимог до знань, умінь і навичок у різних учителів; 6) врахуванні індивідуальних якостей учнів і практично повній відсутності тих, хто не встигає; 7) прогнозуванні перебігу навчального процесу.

Рейтинг, у поєднанні з об'єктивними методами контролю, дає змогу значно ефективніше реалізувати основні функції контролю:

а) діагностичну — встановити рівень і структуру підготовленості; отримати валідну інформацію; б) навчальну — виявити прогалини, диференціювати знання від незнання; цьому сприяє поділ знань на ті, що пропонуються, здобуваються, перевіряються, використо­вуються, зберігаються, забуваються; в) організуючу — полягає в ра­ціональному здійсненні навчального процесу (залежно від резуль­татів контролю приймається рішення про необхідність проведення додаткових занять, консультацій, допомоги учням, що. не всти­гають, заохочення учнів, які досягають високих навчальних резуль­татів); г) виховну — підвищення навчальної мотивації особистості школяра, формування відповідальності за результати своєї навчаль­ної праці, формування потреби в співпраці й співробітництві [11; 19].

Існують труднощі, пов'язані з розробкою і впровадженням "рейтингової системи", які виявляються, зокрема, у такому:

1) складність розробки варіантів контрольних завдань, які врахо­вували б рівні навченості; небезпека охоплення тестовим контро­лем без урахування специфіки тих якостей учня, що перевіряють­ся; 2) надмірна самостійність учнів у навчанні; 3) лібералізація навчальної дисципліни; 4) домінування письмової перевірки знань над усним опитуванням; 5) система, яка завжди націлена на чіткі результати, може стати ще більш жорсткою, не стільки розвиваю­чою учнів, скільки тренуючою їх у розв'язуванні задач-тестів;

6) небезпека формалізму і його наслідків у виховному й психо­логічному планах.

Використання рейтингової системи у поєднанні з системою організаційно-методичних рівнів контролю за умови цілеспрямо­ваної роботи учителів фізики щодо методичного забезпечення проведення всіх контрольних заходів сприяє значному підвищен­ню об'єктивності контролю навчальних досягнень школярів і, в кінцевому підсумку, ефективності й результативності навчального процесу загалом [2; 54-55].

Розділ 3. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА ЯК ВАЖЛИВА

СКЛАДОВА ІНТЕГРАЦІЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Важливим чинником реалізації завдань Болонського процесу є участь держав і європейських організацій на рівні прийняття політичних рішень і фінансової підтримки, сприяння прийняттю нових членів цього процесу.

Те, що в структурі вищої освіти України вже багато років закладено двоступеневість і вже опрацьовано освітньо-кваліфікаційні рівні бакалавра, спеціаліста та магістра, дає нам можливість говорити про певне наближення до системи, проголошеної Болонською декларацією. Створена і функціонує дер­жавна система контролю якості освіти.

Тобто вже закладено певні основи системи "двоступенева освіта" — "контроль якості освіти" — "кредитно-модульна система", визначеної євро­пейськими експертами, як "золотий трикутник".

Розглянемо більш докладно удосконалення навчального процесу та впрова­дження кредитио-модульної системи, адаптованої до Європейської системи кре­дитного взаємозаліку (ЄСКВ), — і питання розвитку системи забезпечення і контролю якості освіти.

Нині у світовій системі вищої освіти найширше використову­ють різноманітні системи залікових одиниць (європейська система, американська система, британська система, й система країн Азії і басейну Тихого океану). Вибір однієї з цих систем або розробити національної системи залікових одиниць потребує спеціального дослідження. Як варіант, розраховуючи трудомісткість засвоєння дисциплін, можна використовувати методику, запропоновану Міністерством освіти Росії (36 годин загальної трудомісткості (27 астрономічних годин) оцінюють як одну залікову одиницю) [10; 51].

Щодо ECTS, то її запропоновано в 1997 p. Європейською Комісією. Система також може використовуватися в рамках одного ВНЗ або між ВНЗ однієї країни. Система ECTS забезпечує спосіб вимірювання і порівняння результатів навчання при переході з одного ВНЗ в іншій.

ECTS у вищий освіті покликана вирішити три проблеми:

— структурувати навчальні плани вищих навчальних закладів різних дер­жав з метою забезпечення їх сумісності;

— поліпшити академічну мобільність студентів;

— забезпечити академічне визнання [18; 90].

ECTS розроблено за програмою SOCRATES/ ERASMUS (1988—1995 pp.). Вона пройшла випробування протягом ше­сти років як пілотний проект, в якому взяли участь 145 ВНЗ країн Євро­пейської співдружності. На початковій стадії система охоплювала п’ять освітніх напрямів: МВА (Business Administration), хімію, історію, технічну механі­ку, медицину.

Восени 1995 p. Європейська комісія запропонувала розширити коло дис­циплін і втягнути в систему неуніверситетський сектор вищої освіти. У ре­зультаті, в 1996/97 p. 38 нових університетів (348 факультетів) і 36 ВНЗ неуніверситетського типу (206 факультетів) використовували ECTS.

На основі результатів пілотного проекту система ECTS показала себе ефективним інструментом для створення прозорих навчальних планів, сприя­ла академічному визнанню і, була включена як окремий компонент вищої освіти.

У 1997/98 p. систему ECTS у введено 772 ВНЗ, протягом двох років (1998— 1999 pp.) ще 290 ВНЗ використали гранти щодо введення системи ECTS.

У 1999—2000 pp. більш як 1200 європейських ВНЗ за 6000 навчальних програм використовували систему ECTS у рамках студентського обміну. Найбільш інтенсивно систему ECTS використовують в п'яти країнах Європи: Франції, Іспанії, Німеччині, Італії і Великобританії. У кожній з цих країн щорічно відбувається більш як 12 тис. студентських обмінів тільки всередині однієї країни. Усього у країнах ЄС тільки в 2000 p. відбулося близько 750 тис. обмінів студентами. Галузі наук, за якими найчастіше відбуваються обміни студента­ми, — бізнес, лінгвістика (філологія), соціальні, інженерні та юридичні науки [14; 76-77].

Система ECTS — це формальна процедура кількісної оцінки виконаного студентом обсягу роботи (трудомісткість) у процесі вивчення певного курсу. Вважається, що мінімальне число ETCS-кредитів, яке відповідає успішно завершеному навчальному року, дорівнює 60. Таким чином, у ECTS академічний рік як одиниця виміру в системі визнання до­кументів про освіту і кваліфікацію асоціюється з визначеним обсягом роботи, що у свою чергу поділяється на визначені порції -— ECTS-кредити. У такий спосіб досягають гармонізації між періодом навчання й обсягом роботи, яку має виконати студент, з одного боку, й обсягом матеріалу, що він повинний засвоїти, з іншого. Вищевикладене дає можливість подати "успішність" на­вчання студентів у вигляді математичної нерівності

Таким чином, ETCS-кредит — це одиниця виміру виконаної студентом роботи (від 1 до 60). Остання містить у собі прослуховування лекцій, семі­нарські заняття, практичну і самостійну роботу [21; 101-102].

Слід зазначити, що у вітчизняній системі навчання навантаження вимі­рюється у годинах аудиторних занять з тієї чи іншої дисципліни, яку студент має вивчити. Але години — це кількісний показник, він не пов'язаний з якістю, тоді як у системі ICTS розмірність навчання визначається кількістю кредитних балів, які потрібно набрати для отримання диплома. Наприклад, щоб стати бакалавром студент повинен набрати 240 кредитів. Це можна зробити протягом одного року, а можна набирати поступово протягом чоти­рьох років. Кредити — це своєрідна "ціна" дисципліни, чим ближчий її зміст до суті спеціальності, якої має набути випускник, тим вища її "вартість". Кредити "збираються" до "кредитної сумки", 65 % якої мають становити кредити з нормативних, обов'язкових дисциплін, а інші можна набрати з елективних, або вибіркових, дисциплін. Таким чином, вітчизняна система навчання певною мірою наближається до стандартів ECTS [16; 98].

Шкала оцінок ECTS враховується для перезарахування оцінок локального університету при атеста­ціях ETCS-студента. Вона не порушує звичної системи оцінок локального університету, але дає змогу швидко перераховувати оцінки при переходах сту­дента з одного університету в іншій. ECTS-оцінки наведено в таблиці. Як випливає з таблиці, можливі такі варіанти оцінки знань з використанням Шкали оцінок ETCS: А — відмінно, В — дуже добре, D — добре і т. ін.

Шкала оцінок ECTS

А	Відмінно
В	Дуже добре
С	Добре
D	Задовільно
Е	Мінімально задовільно (відповідає вимогам курсу)
FY	Незадовільно: потрібна певна додаткова робота
F	Незадовільно, з обов'язковим повторним курсом

функціонування системи ECTS. Механізм дії системи ECTS включає три основних елементи:

— інформаційний пакет;