Реферат: Неуспішність у сучасній школі
У класі завжди пам’яють про день народження. Це улюблене свято кожної дитини. Щоб воно стало пам’ятним, школярів співають, танцюють, вітають один одного, малюють, я в дарунок вик----- книжку-саморобку “На згадку”. В класі є парта “Сонечко”, за якою сидить іменинник у свій день. У кінці кожної чверті учні збираються за “круглим столом”: аналізують успішність, поведінку, розважаються, п’ють чай. Значну увагу класовод приділяє організації навчальної діяльності учнів залежно від змісту уроку і готовності дітей до сприйняття матеріалу. Саме це впливає на навчальні результати, розвиток особистості, емоції, та почуття вихованців. Значну увагу Галина Василівна приділяє керівництву читанням школярів. Адже це універсальний дидактичний прийом, психологічний вплив якого прискорює загальний розвиток дитини на початковому етапі навчання. На уроці доводиться формувати й удосконалювати різні навички – швидкість, правильність, виразність, усвідомленість. Але основними заняттями розуміння прочитаного. Уже на перших заняттях Галина Василівна пояснює учням, що читати – означає думати, намагатися зрозуміти написане. Навчає дітей слухати, чути й усвідомлювати. Ефективним прийомом для поліпшення розуміння прочитаного вважає проведення різних форм словникової роботи, а саме:
Дидактична гра “Дотепи”. Це самостійне читання всіх нових слів у парі “школяр+школяр” ---------класом, потім по черзі парами на час.
Дидактична гра “аукціон”. Хто запам’ятав найбільше нових слів?
Дидактична гра “Впіймай рибку”. На дочці зліва записано нові слова, справа – синоніми до них (відповіді). Завдання: з’єднати лінією пари.
Пропонування словникова робота корисна й потрібна Її слід вести систематично, тренуючи дітей свідомо читати й сприймати твори. Традиційними в класі Галини Василівни стали дні відкритих дверей, на які запрошуються батьки Це дає можливість дорослим краще пізнати дітей у процесі навчання, спілкування з товаришами. Завдання на таких заняттях, виховних заходах одержують усі і школярі, і їхні батьки. Успішність школяра майже основний показник його невдач і досягнень на протязі всього часу навчання. Висока успішність асоціюється у дорослих(батьків, вчителів) не тільки і не скільки зі здібностями, навчальною мотивацією чи ---- якостями, скільки з загальним благополуччям школяра.
Низька успішність, навпаки, сприймається як показник оприділених труднощів, неблагополуччя школяра. Видно цим посилюється велика кількість публікацій, які присвячені неуспішним, недисциплінованим школярам[1] , і відсутність праць про добру успіваючих школярах і відмінниках.
Відмічається правда, що на--------------- взаємовідносинах дуже сказується на не самі результати навчальної діяльності, не сама неуспішність, а особистісні якості підлітка. Які характеризують його навчальну працю[2] .
Дослідження по пробл6емі взаємовідносин в шкільному колективі будуються по одній, традиційній схемі. На початку в класі виділяється група найбільш успішних школярі, після цього дослідник намагається розчини фактори, які характеризують дану групу[3] .
Якщо таким фактором є спілкування, то робиться висновок про залежність статусу школяра від його спілкування, якщо успішність, то статус пов’язується з цим показником.
В справжньому дослідженні рухи смислової освіти вивчатись на прикладі відмінників, наприклад не дивлячись на приписування хорошим школярам позитивних якостей, їх реальний вплив на загально-групові норми дуже незначний. Так, в ІVкласах тільки відмінники виказували незадовільність вимогами дорослих добре вчителя. В своїх відповідях на тест “Незакінчені речення” вони писали, що дорослі “забути, як вчитель самі, “вимагають неможливого”, “Не розуміють, що не все це -----“ і т.д. Інші школярі, особливо слабші, навпаки, відмічали, що “дорослі правильно роблять, заставляючи нас вчитися добре”, “вони бажають нам добра”, “Хочуть щоб ми більшого досягнули в житті” і т.д. Експеримент проведений в тих же класах, які пізніше, показав, що думки дітей змінились кардинально.
Школярі, виказують відношення до відмінників із свого класу, відмічають, що це хороші, добрі, відзивчиві люди, з якими можна дружини, що вони завжди готові прийти на допомогу. Але на думку, інших школярів, існують і такі відмінники, але не із класу, які “задирають ніс перед іншими”, “Ставлять себе вище інших”, такі відмінники “нехороші, погані люди”.
В молодшому шкільному віці перевищує процес адоптації, що проявляється в про----нового школяра познайомитися з порядками в класі, засвоїти нормативи шкільного життя. Характерна для молодших школярів інтеграція находить своє вираження в підтримці і одобренні класом тих позицій, які сприяють реалізації цілей і цінностей колективу школярів.
В процесі сімейного і шкільного виховання у дітей успішних повинні формуватися позитивні риси, необхідні для успішної роботи, дисциплінованої і моральної поведінки. Ці рими виражають відношення молодших школярів до праці, - працелюбність, увага, акуратність в праці, до самого себе – відповідальність, скромність, самокритичність; інших людей – колективізм і товаришування, чуйність, велике значення мають вольові риси – цілеспрямованість, сміливість, самостійність, ініціативність, витримка, наполегливість, терпимість.
Ми повинні, як учив А.С. Макаренко, підходим до виховної роботи з молодшими школярами з вірою в неможливість, виправлення самого дурного характеру, і в те добре, що чуйні вихователі завжди найдуть в кожній дитині.
ДОДАТКИ
Методичні рекомендації для вчителів по подоланню неуспішності
Додаток 1.
1. Ефективність навчання виявляється характером відношення школярів до науки, характером їх навчальної праці. Це відношення в більшості залежить від того, чи розуміють школярі особистісну і суспільну значущість навчальної праці, чи розуміють вони крайню необхідність і важливість для суспільства активної, творчої, систематичної праці. Тому організація навчального процесу повинна бути такою, щоб кожному школяру була зрозуміла особистісна і суспільна значущість його активної, творчої і впертої праці і основним показником була б оцінка такої навчальної праці школяра.
2. Для того, щоб інтенсифікувати навчальну роботу кожного школяра, недостатньо прямого впливу вчителя на школяра. Більш ефективним засоби являється вплив на нього через шкільний колектив. А для цього потрібно, щоб шкільна група була референтною по відношенню до кожного школяра.
3. Для того, щоб своєчасно виявляти любе відставання в навчанні кожного школяра і тут же його виконувати, протікаючий контроль повинен мати все захопливий характер. Це значить, що контроль повинен проводитися по кожному елементу змісту навчальної програми і захоплюють одночасно всіх без виключення тих що навчається.
4. Найважливішим фактором підвищення ефективності навчання являється суб’єктивний характер діяльності школяра в навчальному процесі.
Школяр повинен бути не тільки об’єктом педагогічних впливів вчителів, і активним суб’єктом навчально-виховного процесу. Важливим засобом для цього ав------- рольова участь школярів в організації всього навчального процесу. Це означає, що в кожному класі організується навчальне самоуправління, яке організовує тільки суспільне життя класу, яке і значну частку навчальної роботи.
5. Ефективність навчальної роботи школярів залежить від розвитку у них здібностей до навчання, здібності розумного і правильно вчителя. Для цього вони повинні оволодіти загальними навчальними вміннями і навичками і вміннями повинно бути вимо--- в навчальні програми вчителів по кожному навчальному предмету.
6. Ефективність навчальної роботи школярів оприділюється характером їх особистісної вихованості, їх соціальними якостями.
7. Ефективність навчання. характер відношення школяра до навчальної правці залежать від того, яке життя школяра в школі і класі, чи задовольняє ЦК життя його потреби, з якими почуттями школяр йде в школу, які емоції і почуття виникає у нього навчально-виховний процес.
Життя школярів у школі, навчальний процес, уроки і позакласні і позашкільні заняття повинні бути так організовані, щоб в них могли і хотіли приймати активну участь всі школярі. Взаємовідносини між вчителями і школярами повинні бути з---- на оптимістичному відношенні вчителя до кожного школяра: вчитель повинне вірити в можливості і сили школяра. Він повинен виявити кразі і сильні сторони кожного школяра. Для того, щоб боротися з недоліками того чи іншого школяра вчитель повинен шукати його розмови і створювати умови, щоб кожний школяр досяг успіху в якій-небудь області. Школяр, який в школі не досягає успіху, робиться невдахою почуває себе так, і тим самим він приречений на успіх в навчальній роботі.
Модель освітнього процесу на уроках математики.
Розбереми спочатку чинники індивідуалізації навчання на році.
Індивідуалізація, як показав аналіз, стосується змісту праці школярів, і характеру їх навчальної роботи для слабких школярів рекомендуються карточки з індивідуальними завданнями, особлива методика аналізу помилок в письмових роботах. В дослідженні Т.Стулькінаса застосовувались три типи запитань і завдань при роботі з відстаючими: підготовчі, зрівнюючи (при виконанні яких слабо встигаючі школярі знаходять на одному рівні з іншими) і перспективні (при вихованні яких слабо встигаючі школярі ставляться на передній фронт загально класової діяльності). Крім того, на уроках виявлялась спеціальна допомога слабким школярам, яка виражатись у вказівках на неуважність, в показі помилок, порода використовувати визначене правило, в нагадуванні про порядок дій (математика), тимчасове полегшення умов задачі (завдання), вимоги провести порівняння, провірити зроблене, подувати про другий спосіб дій [166]. Індивідуалізація здійснюється також з допомогою програмових підручників.
Звернемо увагу і на особливі умови опитування для невстигаючих школярів. Рекомендується давати їм більше часу для обдумування відповіді коло дошки, допомагати викладати зміст “уроку, використовуючи план, плакати”.
В практиці школи використовують різного роду додаткові заняття з відстаючими. Цей спосіб виявляється єдиним у тих вчителів, які не вміють диференціювати роботу школярів на уроці, індивідуалізувати домашні завдання. Рекомендації про необхідність додаткових занять з відстаючими знаходяться в літературі. Згадуються епізодичні і систематичні заняття, групові та індивідуальні. Спеціально відмічаються зібраність додаткових занять, які породжують вивчення нового матеріалу [71].
Велике значення приділяється організації індивідуальних занять молодших школярів. Рекомендується для слабих школярів організувати підготовку уроків в школі [100].