Реферат: Неусвідомлювані процеси

Але іноді механізми установки вводять людини в оману (приклад необґрунтованого страху). Приведу вам ще один приклад, цього разу запозичаючи його із древнє китайського літературного пам'ятника.

«Пропала в однієї людини сокира. Подумала вона на сина свого сусіда й стала до нього придивлятися: ходить, як той, що вкрав сокиру, дивиться, як той, що вкрав сокиру, говорить, як той, хто вкрав сокиру. Словом, кожний жест, кожний рух видають у ньому злодія.

Але незабаром та людина стала скопувати землю в долині й знайшла свою сокиру. На інший же день подивилася на сина сусіда: ні жестом, ні рухом не схожий він на злодія».

Саме «помилки установки», які проявляються в помилкових діях, сприйняттях або оцінках, ставляться до найбільш виразних її проявів і раніше всього привернули увагу психологів.

Треба сказати, що не всяка установка неусвідомлювана. Можна свідомо чекати страшного - і дійсно бачити страшне, можна усвідомлено підозрювати людини в крадіжці сокири - і дійсно бачити, що вона ходить, «як той, хто вкрав сокиру».

Але найбільший інтерес представляють прояви саме неусвідомлюваної установки. Саме з них і почалися експериментальні й теоретичні дослідження в школі Д.Н. Узнадзе.

Основні досвіди, які з'явилися відправною крапкою для подальшого розвитку концепції Д.Н. Узнадзе, проходили в такий спосіб. Випробуваному давали в руки дві кулі різного обсягу й просили оцінити, у якій руці тар більше. Більша куля, припустимо, давався в ліву руку, менший - у праву. Випробуваний правильно оцінював обсяги куль, і проба повторювалася: знову в ліву руку давали більшу кулю, а в праву - менший, і випробуваний знову правильно оцінював обсяги. Знову повторювалася проба, і так раз п'ятнадцять підряд.

Нарешті, у черговій, шістнадцятої, пробі зненацька для випробуваного давалися дві однакових кулі з тією же самою інструкцією: «зрівняти їхні обсяги» от виявилося, що випробуваний у цій останній, контрольній пробі оцінював кулі помилково: він сприймав їх знову як різні по обсязі. Установка, що зафіксувалася, на те, що в ліву руку буде дана більша куля, визначала, або направляла, перцептивний процес, випробувані, як правило, говорили, що в лівій руці куля менше. Правда, іноді відповіді були такі ж, як і в настановних пробах, тобто що в лівій руці куля більше. Помилки першого типу були названі контрастними ілюзіями установки, помилки другого типу - асимілятивними ілюзіями установки.

Д.Н. Узнадзе і його співробітники докладно вивчивши умови виникнення ілюзій кожного типу, але я не буду на них зараз зупинятися. Важливо інше - переконатися, що установка в цьому випадку була дійсно неусвідомлюваною.

Безпосередньо це не очевидно. Більше того, можна припустити, що в підготовчих пробах випробувані цілком усвідомлювали, що йдуть однотипні пред'явлення, і починали свідомо чекати такої ж проби в черговий раз.

Повторення проб служило метою зміцнення, або фіксації, установки, відповідно описувані досвіди одержали назву експериментів з фіксованою установкою.

Припущення це абсолютно справедливо, і для того, щоб його перевірити, Д.Н. Узнадзе проводить контрольний експеримент із гіпнозом.

Випробуваного присипляють і в стані гіпнозу проводять попередні настановні проби. Потім випробуваний пробуджується, але перед тим йому навіювали, що він нічого не буде пам'ятати. Слідом за пробудженням дається всього одна, контрольна проба. І от виявляється, що в ній випробуваний дає помилкова відповідь, він не знає, що до того йому багато разів пред'являлися кулі різного розміру. Установка в нього утворилася й тепер виявилася типовим для неї образом.

Отже, описаними досвідами було доведено, що процеси утворення й дії установки досліджуваного типу не усвідомлюються.

Д.Н. Узнадзе, а за ним і його послідовниками додали принципове значення цим результатам. Вони побачили в явищах неусвідомлюваної установки свідчення існування особою, форми психіки. На їхню думку, це рання (у генетичному й функціональному змісті) щабель розвитку будь-якого свідомого процесу.

Можна різним образом ставитися до тієї або іншої теоретичної інтерпретації явищ неусвідомлюваної установки, але безумовний факт полягає в тому, що ці явища, як і розглянуті вище автоматизми, виявляють багаторівневу природу психічних процесів.

Література

1.Хольт Р. Образи: повернення з вигнання //Зорові образи: феноменологія й експеримент. - К., 2001

2.Узнадзе Д.Н. Психологічні дослідження. - К., 1991

3.Уотсон Дж. Психологія як наука про поводження. - К., 1998

4. Фресс П., Пиаже Ж. Експериментальна психологія. - К., 1999