Реферат: Невиплачені дивіденди і безповоротна фіндопомога

Як правильно розрахувати строки позовної давності щодо невиплачених, а точніше - невитребуваних дивідендів та в яких випадках ці суми відносити до безповоротної фінансової допомоги, розглянемо у статті. Такі питання виникають неодноразово, а законодавство недостатньо їх розкриває. Крім того, тезово нагадаємо особливості оподаткування дивідендів у тому випадку, коли акціонер все-таки за ними з’явився.

Що робити з невитребуваними дивідендами?

У ситуації, коли акціонери (учасники) просто не забирають нарахованих їм дивідендів, можуть опинитися бухгалтери АТ, ВАТ, ТзОВ тощо. А “недисциплінованими” акціонерами (учасниками) можуть бути, приміром, фізособи, які на час виплати дивідендів не перебувають в Україні, не знають про їх виплату та ін. Крім того, таких акціонерів (учасників) може бути багато, а тому загальна сума невитребуваних дивідендів теж може бути чимала.

Розглянемо два способи вирішення долі подібних дивідендів:

1) передати кошти на підставі ст.537 ЦК у депозит нотаріусу, який і займеться їх подальшою “роздачею”. Для підприємства це означатиме, що дивіденди воно виплатило;

2) залишити ці кошти у підприємства і користуватися ними фактично безстроково, адже невитребувані дивіденди “зависають”, як правило, надовго.

При застосуванні варіанта 2 може виникнути проблема, яка криється у нормах Закону про прибуток.

Що каже Закон про прибуток

Безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. А суми безповоротної фінансової допомоги, отримані платником податку в звітному періоді, включаються до складу ВД такого платника (див. пп.1.22.1, абз.2 пп.4.1.6. Закону).

Податківці, перевіряючи кредиторську заборгованість щодо перевищення часу її існування понад строки позовної давності, обов’язково звертають увагу на суми невитребуваних дивідендів. І часто такі суми після закінчення трирічного терміну з часу оголошення їх до виплати прирівнюють до безповоротної фінансової допомоги. Мало того, так само інколи вважають й бухгалтери - і самостійно нараховують податок. Проте у більшості випадків говорити про закінчення строків позовної давності та виникнення безповоротної фінансової допомоги за невитребуваними дивідендами немає підстав.

Умови, за яких не виникає безповоротної фіндопомоги

Одразу звертаємо увагу читачів, що відповідно до пп.4.1.6. Закону про прибуток виникнення безповоротної фіндопомоги пов’язане із закінченням строків позовної давності. Тому спершу слід з’ясувати, з якої саме дати починається відлік строку позовної давності.

Звернімося до ч.1 ст.261 ЦК, згідно з якою “перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила”. Тобто невід’ємною умовою початку перебігу строку позовної давності є сам факт правопорушення.

Якщо за рішенням засновників дивіденди виплачуються через касу підприємства, то необхідною умовою їх виплати буде явка акціонерів (учасників). Тобто до виконання кредитором (акціонером, учасником) зазначених дій боржник (підприємство) не зможе виконати грошового зобов’язання обумовленим способом.

Приклад 1. Загальні збори акціонерів АТ “Наш дім” прийняли рішення про виплату дивідендів за результатами діяльності 2007 року. У протоколі зборів, зокрема, було обумовлено:

- терміни виплати дивідендів;

- точне місце виплати дивідендів (м. Львів, вул. Сихівська, 4, кім.25, каса підприємства);

- час виплати (з 03.03. 2008 р. до 14.03. 2008 р. з 9.00 до 18.00).

Незважаючи на те, що всіх акціонерів листами було повідомлено про терміни та місце виплати дивідендів, деякі у встановлені терміни не з’явилися до каси АТ для їх отримання. Якщо ж ці особи звернуться до каси АТ, але їхня вимога щодо виплати дивідендів не буде задоволена, з наступного дня розпочне свій відлік термін позовної давності у три роки.

Отже, чи порушило у цій ситуації підприємство права свого акціонера, який протягом повідомленого йому періоду не забрав гроші? Очевидно, що ні. Тож і не починається відлік строку на захист цього права, який би не був встановлений строк на виплату дивідендів.

Така ситуація називається “простроченням кредитора”. Так, згідно зі ст.613 ЦК, кредитор (у нашому випадку - акціонер) вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, які встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають зі суті зобов’язання або звичаїв ділового обігу, до вчинення яких боржник (у нашому випадку - емітент) не міг виконати свого обов’язку.

Відповідно до ч.2 ст.613 ЦК, на період прострочення кредитора може відстрочуватися і виконання зобов’язання боржником (крім випадку, якщо не було проведено виконання у депозит нотаріуса (ст.537 ЦК).

Прострочення кредитора закінчиться у разі звернення акціонера до каси підприємства, яке на цій підставі має виплатити належні дивіденди. Якщо ж емітент їх не виплатить, то з дня, наступного за днем незадоволення вимоги акціонера, розпочне свій перебіг позовна давність, яка становить у цьому разі три роки.

Цілком можлива ситуація, коли АТ оголошує про виплату дивідендів без зазначення строку виплати. Тоді згідно з ч.2 ст.530 ЦК для обчислення позовної давності діятиме правило, передбачене ч.2 ст.530 ЦК: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлено, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Тому якщо акціонеру на його вимогу у семиденний термін не було виплачено дивідендів, то вже з наступного (восьмого) дня розпочнеться відлік строку позовної давності.

Приклад 2. Загальні збори АТ “Весна” прийняли рішення про виплату дивідендів за результатами діяльності товариства у 2007 році. У протоколі відповідних зборів не вказано термінів виплати дивідендів.

Але у протоколі обумовлено, що дивіденди виплачуються фізособам за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 4, кім.25, у касі підприємства, а акціонерам-юрособам - за письмовою заявою із зазначенням банківських реквізитів. Зобов’язання емітента щодо виплати дивідендів буде у цьому випадку простроченим з восьмого дня від письмового звернення учасника (фактичного звернення акціонера-фізособи до каси підприємства).

Таким чином, до звернення акціонера строк позовної давності не може розпочати свого перебігу. Проте для цього потрібно, щоб у статуті чи хоча б у рішенні про виплату дивідендів обумовлювався спосіб їх виплати у готівковій формі через касу підприємства, але за умови звернення до неї акціонерів. Можна передбачити й інший (наприклад безготівковий) спосіб виплати, але знову ж таки, якщо акціонер звернеться з відповідною заявою, зазначивши у ній банківські чи поштові реквізити. Тоді із закінченням граничного строку на виплату дивідендів буде прострочення кредитора, а не початок строку позовної давності.

Коли виникає безповоротна фінансова допомога

За певних умов відлік позовної давності може розпочатися без звернення акціонера (учасника). З цього приводу ДПАУ у листі від 01.11. 2006 р. N 20320/7/15-0317 зазначає: “Якщо платник податку не виконує свій обов’язок щодо виплати дивідендів через не залежні від акціонера обставини, чим порушує права такого акціонера, то така невиплата призводить до початку перебігу строку позовної давності, а в податковому періоді, на який припадає закінчення цього строку, сума невиплачених дивідендів набуває статусу безповоротної фінансової допомоги і підпадає під дію абзацу другого пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону”.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--