Vгрупа

(n=33)

абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % 0 5 16,7^* 6 17,6^* 5 16,7^* 20 64,5 21 63,6 1 13 43,3^* 12 35,3^* 12 40,0^* 2 6,4 5 15,1 2 6 20,0^* 10 29,4^* 7 23,3^* 4 12,9 4 12,1 3 та більше 6 20,0^* 6 17,6^* 6 20,0^* 5 16,1 3 9,1

Примітка: * різниця вірогідна відносно показників V групи ( р<0,05).

Для підтвердження патогенетичного значення носійства АФА в розвитку ПВНРП обчислено коефіцієнт кореляції r між кількістю виявлених субтипів антитіл та поширеністю типових гістологічних змін в плаценті. Для тромбів в просвіті спіральних артерій вказаний коефіцієнт склав 0,62, для кровововиливів в децидуальну тканину 0,59, що є свідченням сильного зв’язку між описаними явищами.

При аналізі розподілу обстежених породіль за субтипами АФА (табл.3) встановлено, що жінок із ПВНРП, гестозами, ПН відрізняє від представниць інших груп переважне носійство АКА класу G (IgGCL). Серед породіль ІІ та ІІІ груп вірогідно частіше виявлено антитіла до негативно заряджених фосфоліпідів, зокрема ФС. Це узгоджується із теорією виникнення гестозу, в основі якої лежить неадекватне формування плацентарного кровообігу внаслідок порушення процесів екстерналізації ФС на ранніх термінах вагітності. Однак породіллі І групи є носіями таких антитіл з такою ж частотою, як і здорові жінки, тобто плодова частина плацентарного кровообігу не вражається у випадку ПВНРП. Типовим для ПВНРП визначено носійство антитіл класу M до ФЕ (IgMPE), що в І групі мало місце у 40% породіль, в той час як в решті груп не перевищувало 6,6%. Показано сильний кореляційний зв’язок (r=0,7) між виявленням IgMPE та наявністю тромбів в просвіті спіральних судин. Для крововиливів в децидуальну оболонку поєднано з IgMPEr=0,61 , що є свідченням значного кореляційного зв’язку.

Таблиця 3

Циркуляція антифосфоліпідних антитіл різних класів у обстежених породіль

Клас АФА	І група (n=30)		ІІ група (n=34)		ІІІ група (n=30)		IVгрупа (n=31)		Vгрупа (n=33)
	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
IgGCL	18	60,0*	17	50,0*	18	60,0*	9	29,0	8	24,2
IgGPE	5	16,7*	6	17,6	6	20,0	1	3,2	2	6,1
IgGPS	2	6,7	10	29,4*	11	36,7*	1	3,2	2	6,1
IgGPA	1	3,3	1	2,9	1	3,3	-	-	1	3,0
IgGPG	4	13,3	12	35,2*	11	36,7*	4	12,9	3	9,1
IgMCL	3	10,0	12	35,2*	10	33,3*	1	3,2	2	6,1
IgMPE	12	40,0*#	2	5,9	2	6,7	-	-	1	3,0
Анти в2-ГП	-	-	1	2,9	1	3,3	-	-	-	-
Анти ДНК ІgG	6	20,0*	9	26,5*	10	33,3*	2	6,5	1	3,0

Примітки: * різниця вірогідна відносно показників V групи ( р<0,05), ^# різниця вірогідна відносно показників всіх груп ( р<0,05).

При дослідженні плазми на наявність IgM до HSV та CMV встановлено, що в І групі лише одна жінка (3,3%) мала загострення герпетичної інфекції та дві (6,6%) – цитомегаловірусної. Це суперечить уявленню щодо ролі загострення хронічної або первинної вірусної інфекції в патогенезі ПВНРП. Щодо породіль із пізнім гестозом та ЗРП, то у них IgМ CMV виявлено частіше порівняно зі здоровими жінками ( p <0,05) . Одночасно у них спостерігали більшу частоту носійства АФА класу М, ніж у здорових породіль. Інфекційне походження таких антитіл через наявність в структурі CMV фосфоліпідів зумовлене антигенною мімікрією (А.Д.Макацария, 2001). Виходячи з мінімальної частоти IgМ CMV в першій групі, походження виявлених IgMPE при ПВНРП не можна вважати інфекційним.

Прогностична цінність вказаного фактору підтверджена також за допомогою покрокового дискрімінантного аналізу, за допомогою якого із 47 досліджених факторів (дані анамнезу, результати лабораторних методів дослідження) видалено 6, що відрізняють жінок із ПВНРП від здорових породіль та породіль із іншими ускладненнями вагітності. До них цим математичним методом віднесено:

Носійство IgMPE (х₁ )

Носійство IgGCl (х₂ )

Антенатальна загибель плода в анамнезі (х₃ )

Захворювання нирок (х₄ )

Невиношування вагітності в анамнезі (х₅ )

Кровотеча під час даної вагітності (х₆ )

Рівняння лінійних дискримінантних функцій, побудоване на підставі вказаних чинників має такий вигляд:

Y₁ =-4,73917+5,54745•x₁ +3,15810•x₂ +6,64993•x₃ +4,63954•x₄ +5,11707•x₅ +

3,32296•x₆ ;

Y₂ =-0,22306+0,80599•x₁ +1,14189•x₂ +0,85796•x₃ +0,76781•x₄ +0,73340•x₅ +