Реферат: Об рунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики
+/–
2. Санітарно-освітній
+/–
+
Примітки: "+" – повністю співпадають; "+/–" – частково співпадають; "–" – не співпадають.
Встановлено, що:
– перший компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Організаційно-профілактичний" повністю відповідає розділу В та частково розділу Б першого компоненту ДЦП та КЗПХ "Організація проведення профілактичної діяльності";
– другий компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Санітарно-освітній" частково відповідає розділам А і Б другого компоненту ДЦП та КЗПХ "Застосування санітарно-освітніх технологій";
– третій компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Діагностично-скринінговий" повністю відповідає розділу А третього компоненту ДЦП та КЗПХ "Своєчасне виявлення захворювань";
– четвертий компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Диспансерний" повністю відповідає розділу Б третього компоненту ДЦП та КЗПХ "Своєчасне виявлення захворювань";
В "Кваліфікаційній характеристиці лікаря із спеціальності "ЗПСМ" немає компонентів, які б відповідали розділу А першого компоненту ДЦП та КЗПХ "Організація проведення профілактичної діяльності" та розділу В другого компоненту ДЦП та КЗПП "Застосування санітарно-освітніх технологій".
Таким чином, положення "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" передбачають реалізацію шести (трьох повністю, а трьох частково) з восьми розділів профілактичного спрямування, виділених в ДЦП та КЗПХ.
Медико-соціальна характеристика організації профілактичної діяльності в конфігурації "сімейний лікар – пацієнт". Результати аналізу даних соціологічного дослідження пацієнтів, як споживачів профілактичних технологій свідчать, що 80,7±2,0% опитаних зацікавлені в отриманні компетентної інформації щодо збереження та зміцнення здоров’я. Встановлено, що основними напрямками профілактичних знань споживачі відзначили отримання інформації щодо попередження виникнення захворювань (52,3±2,5%), рекомендацій з раціонального харчування (41,8±2,5%) та формування здорового способу життя (31,2±2,3%). Також пацієнти хочуть бути поінформовані з питань попередження виникнення рецидивів та ускладнень захворювань (29,6±2,2%). Аналіз результатів анкетування свідчить, що основним джерелом знань щодо зазначених профілактичних аспектів для 74,0±2,2% пацієнтів є лікарі ЗПСМ, крім того 92,3±1,4% готові виконувати поради лікаря щодо збереження та зміцнення здоров’я.
За результатами соціологічного дослідження встановлено, що на профілактичну діяльність лікарі ЗПСМ в середньому витрачають 16,5±1,2% робочого часу. За цим критерієм постачальників профілактичних технологій структуровано на 3 групи:
1 група: на профілактичну діяльність витрачається до 15% робочого часу – 58,8±5,2% респондентів;
2 група: на профілактичну діяльність витрачається від 16% до 30% робочого часу – 31,6±4,9% респондентів;
3 група: на профілактичну діяльність витрачається більше 30% робочого часу – 9,3±3,1% респондентів.
Основними профілактичними технологіями, що використовуються лікарями ЗПСМ є санітарно-освітня робота (87,9±1,7%), формування здорового способу життя (81,9±2,1%), протирецидивне лікування (80,2±2,1%) (рис.2).
Рис.2. Спектр профілактичних технологій, які застосовують лікарі ЗПСМ (%).
Серед досліджень, що призначаються лікарями ЗПСМ в якості скринінгових, спрямованих на раннє виявлення захворювань, найчастіше використовують флюорографічне обстеження грудної клітки – 89,0±1,7% опитаних, на другому місці обстеження на виявлення анемії (83,3±2,0%), 70,3±2,4% опитаних проводять обстеження на виявлення артеріальної гіпертензії. Крім того, лікарі обстежують жінок для виявлення новоутворень молочної залози (70,1±2,4%), 33,3±2,5% респондентів призначають обстеження жінок щодо виявлення захворювань шийки матки, а 27,7±2,4% обстеження на визначення рівня холестерину у крові.
При дослідженні у респондентів самооцінки власних знань щодо проведення профілактичних заходів встановлено, що 43,2±2,6% лікарів ЗПСМ не мають достатньої обізнаності з цих аспектів, при цьому всі опитані лікарі ЗПСМ наголосили на необхідності поглиблення існуючих знань з профілактичної роботи. За даними соціологічного дослідження потребують удосконалення та поглиблення знання щодо формування здорового способу життя, профілактики виникнення захворювань, раціонального харчування.
Основні джерела удосконалення професійних знань, в т. ч. і з питань профілактики представлено в табл.4.
Таблиця 4. Зацікавленість лікарів в різних джерелах удосконалення професійних знань
| Джерела удосконалення професійних знань | Лікарі ЗПСМ | |
| %±m | Рангове місце | |
| Участь у конференціях, наукових семінарах | 83,6±2,0 | 1 |
| Цикли удосконалення | 68,4±2,5 | 2 |
| Цикли спеціалізації | 64,1±2,5 | 3 |
| Аналіз спеціальної медичної літератури | 58,8±2,6 | 4 |
| Накопичення особистого досвіду | 49,7±2,6 | 5 |
| Спілкування з колегами | 37,8±2,6 | 6 |
| Передатестаційні цикли | 32,8±2,5 | 7 |
| Навчання з використанням дистанційних технологій (комп’ютера) | 28,8±2,4 | 8 |
Порівняльний аналіз скринінгових досліджень, що використовувалися лікарями ЗПСМ, з рекомендаціями щодо використання скринінг-тестів, розробленими робочою групою профілактичних програм США (США, 2007 р) свідчить (табл.5), що з 8 досліджень лише 3 мають доказово обґрунтовані рекомендації категорії А (втручання, безумовно, рекомендується, оскільки є надійні докази його позитивного впливу на важливі клінічні результати, а користь від його застосування значно перевищує можливу шкоду) та 1 категорії В (втручання рекомендується, є принаймні один достатній доказ його позитивного впливу на важливі клінічні результати, а користь від його застосування в цілому перевищує можливу шкоду). Інші 4 мають рекомендації категорії І (немає доказів, що дозволяють висловитися за або проти втручання, докази ефективності втручання недостатні, суперечливі або низької якості, а баланс користі та шкоди не може бути визначений).
Таблиця 5. Порівняльна характеристика скринінгових досліджень
| Вид скринінгу, що використовується лікарями ЗПСМ | Рекомендації робочої групи профілактичних програм США щодо проведення дослідження |
| Флюорографічне обстеження |
Як засіб ранньої діагностики раку легень не рекомендується (рекомендація категорії І) Для контролю туберкульозу лише як додатковий метод обстеження в групах підвищеного ризику при позитивній шкірній пробі Манту, проведення 1 раз на рік |
| Скринінгове дослідження на виявлення гіпертензії | Проведення 1 раз на рік у осіб старше 18 років (рекомендація категорії А) |
| Обстеження на виявлення анемії | Немає рекомендацій щодо проведення даного скринінгу (рекомендація категорії І) |
| Обстеження жінок на виявлення новоутворень молочної залози | Проведення мамографії у жінок старше 40 років 1 раз у 1-2 роки (рекомендація категорії В) |
| Обстеження на виявлення захворювань щитоподібної залози | Немає рекомендацій щодо проведення даного скринінгу (рекомендація категорії І) |
| Обстеження на визначення рівня холестерину у крові | Проведення обстеження у чоловіків віком 35 років і старше та жінок віком 45 років і старше 1 раз у 5 років (рекомендація категорії А) |
| Обстеження чоловіків щодо захворювань передміхурової залози | Ректальне дослідження у чоловіків віком 50 років і старше 1 раз на рік (рекомендація категорії І) |
| Обстеження жінок для раннього виявлення захворювань шийки матки | Цервікальний мазок (тест Папаніколау) 1 раз в 3 роки (рекомендація категорії А) |
Дані, отримані в результаті досліджень, свідчать про недостатню увагу лікарів ЗПСМ до профілактичної діяльності, що потребує удосконалення організаційних заходів та розробки сучасних моделей профілактики.